Кіровоградщина: опікуну не дають бачитись з дитиною, яку той виховував 10 років (ФОТО)

Опубліковано . в Аналітика

Кількість переглядів - 1852

Насті Сіренко 10 років. Вона живе у дитячому будинку сімейного типу разом з 12 іншими дітьми, які через ті чи інші життєві обставини залишились без батьків.

Настя навчається у 5-му класі, полюбляє географію і трудове навчання. Їй подобаються умови проживання і нова мати-вихователь, однак найбільше дівчинка хоче повернутись до рідних батьків. Батьками Настя називає дідуся, який 10 років був її опікуном, і бабусю, яка жила по сусідству. Однак ті бачитись з дитиною не можуть. Кажуть, опікунська рада не говорить де знаходиться дитина і не дає з нею зустрітись.

«Настя - дочка моєї племінниці Людмили, яка зникла безвісти. Вона полишила дитину у віці 2 місяців. Люда займалась проституцією, тож Настя в неї була незапланованою. Востаннє вона приходила до дитини, коли тій був рік. Прийшла, подарувала іграшку і пішла. Потім не з’являлась, тож дитину я забрав до себе. Кожні півроку я переоформлював документи, подавав у розшук на Людмилу, однак і досі її не знайшли. 7 років я жив з дружиною та ще двома дітьми. Увесь час Настю ми виховували разом. Потім ми розлучились, і Тетяна забрала наших дітей. Я став виховувати Настю самостійно, адже опіка була оформлена на мене», - розповідає колишній опікун Насті Василь Лень.

У лютому 2015 року служба у справах дітей забрала Настю прямо зі школи. Рішення про позбавлення Василя Леня прав опікувана виніс Виконавчий комітет Олексіївської сільської ради 19 лютого.

«Мене позбавили опікунства в лютому цього року. Це зробила голова сільради без суду і слідства. Опікунська рада приїхала в школу, вкрала дитину і навіть не приїхала додому за документами. Мене викликали до сільради, задавали запитання, потім виставили за двері. Через деякий час вийшли в коридор і сказали, що позбавили права бути опікуном. Жодних документів мені не дали. До складу комісії у той день входив керівник опікунської ради, вчителі й голова сільради», - згадує опікун.

Головною причиною винесення такого рішення виконкому стало те, що опікун не виховував і не доглядав за дитиною: Настя проживала у неналежних умовах, мала незадовільну поведінку і низькі знання у школі, а кошти, що держава сплачувала опікуну за дитину, використовувались не за призначенням.

Згідно з психологічно-педагогічною характеристикою, що подавала Олексіївська загальноосвітня школа на Настю як ученицю йдеться: «Учениця відрізняється своєю байдужістю до навчання та виконання доручень. У класі належить до категорії дітей, яких не приймають в колектив, авторитетом серед однолітків не користується. Має шкільну подругу, з якою часто конфліктує. Багато часу приділяє вуличному «спілкуванню», проводженню часу без певної мети. Учениця підпадає під вплив старих підлітків, котрі провокують на вживання алкогольних речовин та куріння. Учениця є нестриманою у своїй поведінці, часто дозволяє собі проявляти фізичну та вербальну агресію».

«У тій петиції половина брехня, - розповідає «Гречці» опікун. - Ніби Настя школу пропускає, схильна до вживання алкоголю. Єдине, що написано з правди, те, що я живу сам і в мене хата потребує ремонту. Я не працюю, але маю трохи менше гектара землі, вирощую городину і продаю її. Плюс ми отримували гроші за опікунство».

Після вилучення з родини Настю поселили у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей у Кіровограді. Там дитина прожила до травня цього року, після чого була переведена до Дитячого будинку сімейного типу родини Чекалових.

«Вона збирала бички, просила в чоловіків сигарети, курила. Незважаючи на свої 10 років, вона знає що таке продаватись на дорогах і як цим заробляти гроші. Я з цим воювала перші 2-3 місяці просто до втрати свідомості. На початку вона просто бродила де і коли їй хотілось, пояснюючи це тим, що раніше вона постійно так жила. Дитина не може ні списати текст, ні читати, має дуже слабкі знання за 4 роки в Олексіївській школі. Я не знаю, що там з нею робили вчителі й опікун. Настя кручена, заважає іншим, вона емоційно неврівноважена, з поведінкою в нас теж не все в порядку, - характеризує 10-річну дівчинку мати-вихователь дитячого будинку Ірина Чекалова. - Вона змирилась з тим, що її відібрали від опікуна. Вона сприйняла переїзд в інше місце як новий етап в своєму житті. Зараз вона більш-менш втягнулась у ті умови, які я до них ставлю. Ми ладимо, очевидних проблем, які були на початку, вже немає. У нас багато дітей, тож вона просто підлаштувалась під них».

У службі у справах дітей Кіровоградського району згадують, родина Василя Леня останні роки була на контролі через погані відгуки про виховання Насті як зі школи, так і з сільської ради.

«Ми не дали можливості йому існувати за рахунок дитини. Ми влаштували його двірником в обласній лікарні, але він заявив, що не може їздити щодня у Кіровоград. На території Олексіївської сільської ради, знаючи його репутацію, на роботу брати ніхто не хоче. Давали випробувальний період. Він не виконував свої обов’язки, що підтвердили знання дитини, умови її проживання. Кошти, які виплачувались на дитину, витрачались не за призначенням, тому ми рекомендували комісії зняти з нього опікунство. Ми запізно забрали дитину від опікуна. Якби хоча б 2 роки тому, то дитину було б не так важко адаптувати. Дівчинка запущена соціально, для свого віку вона знає такі речі, що великий знак питання чим займався опікун виховуючи її. Ми давали опікуну шанс, але він пропрацював рівно до засідання виконкому», - прокоментувала «Гречці» начальник служби у справах дітей Кіровоградського району Світлана Черненко.

У службі говорять, колишній опікун не просив зустрічі з Настею, а лише писав скарги. Більше того, якось він самовільно забрав її з дитячого будинку. Поки дівчинку не всиновили, він має право бачитись з дитиною, однак необхідно пройти певну процедуру:
«Він має право звернутись з листом на комісію у справах захисту прав дитини і та вже має вирішити чи давати дозвіл йому на побачення. Але особисто я, як член комісії, буду голосувати проти», - пояснила Світлана Черненко.

У прес-службі прокуратури Кіровоградської області «Гречці» повідомили, що, незважаючи на нарікання Василя Леня щодо незаконності рішення Виконкому Олексіївської сільради про позбавлення його права опікуна, процедура була зроблена без порушень. Наразі опікун може оскаржувати рішення Виконкому у суді у тому разі, якщо він влаштувався на роботу і створив належні умови для дитини.

Зараз, розповідає Василь Лень, він майже не вживає алкоголю, має постійний дохід, оскільки підпрацьовує на різних роботах, однак офіційного працевлаштування знайти не може. Говорить, заяви на побачення з Настею подавав, однак служба у справах дітей Кіровоградського району залишила їх без розгляду.

Тим часом до Насті вже приїжджали потенційно нові батьки, адже дівчинка знаходиться в базі на усиновлення. Якщо Настю візьмуть у нову родину, розпочне діяти таємниця усиновлення, відтак ні опікун, ні нинішня мати-вихователька не знатимуть де знаходиться дівчинка.

Сама ж Настя зізнається, дитинство у нею було важким, оскільки тато (опікун – Авт.) часто пив і затівав бійки у хаті, тож їй доводилось тікати до бабусі. Із подарунків Настя згадує лише іграшкового зайця з морквою у лапках, модну кофту і бриджі, що подарував їй опікун за всі 10 років. Незважаючи на це, хоче повернутись додому і до своїх друзів.

«Найбільше хочу додому. Побачиться з рідними батьками, зі своїми друзями. Більше сумую за бабусею. Я буду добиватись того, щоб повернутись додому, бо те, що понаписували, що я наркоманка, не виховувалась опікуном, - то неправда», - не на свої роки заявляє Настя.
Світлана Дубина
Фото автора

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв