Основні тези із першої у 2016 прес-конференції Петра Порошенка

Опубліковано . в Аналітика

Кількість переглядів - 2041

Перша у 2016 році прес-конференція глави української держави викликала суперечливі почуття. З одного боку, Петро Порошенко випромінював упевненість і оптимізм. З іншого, - безперестанку «тикав» більш молодим журналістам і журналісткам. Не здивуюся, якщо на наступній великій зустрічі з представниками ЗМІ всюдисуща Соня Кошкіна з видання «Лівий Берег», приміром, скаже національному лідерові: «Гаразд, Петю!». Схожа ситуація в Росії вже була з журналісткою Марією Солов’єнко. На пропозицію Путіна: «Маш, садітєсь пожалуйста!» головний редактор часопису «Народное вече» відповіла: «Спасібо, Вова!».

З примітних деталей варто відзначити обіцянку Президентом семитисячної зарплати воїнам-захисникам Вітчизни. Тим, хто на передовій, крім цієї суми будуть щомісяця додавати ще по три мінімальних зарплати. Позаторік, пам'ятається, в ході передвиборних турів кандидат у президенти Порошенко говорив про дещо інші цифри: про тисячу гривень щодень. Кожному.

У порівнянні з горе-попередником Віктором Януковичем, чиїм пріоритетом нібито було капітальне будівництво (ймовірно тому що там легше списувати велетенські кошти), Петро Порошенко зробив акцент на АПК, енергозбереженні та IT-галузі. Для України важливі також інвестиції в ядерні технології. Натомість металургія тимчасово відійшла на другий план.

Натякнувши на намір засекретити ряд своїх зустрічей зі знаковими фігурами - як українськими, так і іноземними - Порошенко підтвердив факт зустрічі в Києві з представниками Тристоронньої контактної групи (включаючи колишнього спікера Держдуми Російської Федерації Бориса Гризлова) напередодні зустрічі в Мінську, щоб "підкреслити незмінність української позиції". Глава української держави нагадав, що офіційний Київ вимагає чіткого визначення дат виконання Мінських угод. "Ключовим елементом для нас як елемент безпеки є відновлення державного контролю над неконтрольованою ділянкою Державного кордону України", - резюмував він.

Президент України схвалив енергетичну і продовольчу блокаду Криму. «Наша тактика на Донбасі та в Криму різна. І терміни повернення Донбасу та Криму різні, - сказав він. - Коли ми говоримо, що блокада Криму на сьогоднішній день забезпечується цивільними активістами, то повинні визнати, що вони роблять свою дуже важливу справу. Я регулярно зустрічаюся з представниками кримськотатарського народу - з главою Меджлісу, і з Мустафою Джемілєвим, і з іншими активістами не лише для того, щоб підтримати, а для того, щоб скоординувати дії. Тому уряд прийняв рішення заборонити рух вантажного транспорту».
У той же час Президент заявив, що не дозволить, аби будь-хто «прикриваючись позитивною і ефективною діяльністю активістів, встановлював самостійно пости, обшукував і грабував людей - українських священиків, жінок, дітей».

«Повинен бути порядок. Вантажний рух закрито? Закрито. Залізничний рух закрито? Закрито. І не тому, що хто-небудь хоче, щоб кому-небудь було погано. Друзі мої, оформіть правильно документи!», - звернувся глава держави до нинішньої влади півострова, додавши, що готовий підписати угоди, в яких буде вказано, що Крим - це територія України: «Або ми працюємо за договорами, в яких написано, що Крим - це Україна, або електроенергію ми поставляти не будемо. Це наша позиція».

Менш ніж за добу до київської прес-конференції у Вашингтоні в Національному фонді на підтримку демократії гаряче обговорювали, як розвивати медіа в Східній Європі і, зокрема, в Україні. Коментуючи «Голосу Америки» знакову подію, заступник директора IREX Леон Морс висловив побажання з приводу рішучої відмови Порошенка від побудованої їм величезної бізнес-імперії. Таке рішення, в разі його прийняття, Морс назвав би «сміливим демократичним кроком».

Очевидно, меседж був почутий.

Посперечавшись трохи з ведучою «Громадського ТБ» Христиною Бондаренко (до якої Президент звертався на «ти» і не інакше як «Христя») щодо своєї удаваної боротьби з українським олігархатом та щодо рейтингу окремих телеканалів, Петро Порошенко оголосив: свою кондитерську компанію Roshen він передав так званому «сліпому трасту».

«Я підписав договір про передачу моєї частки в Roshen в незалежний траст, який заснований на моделі blind trust, - з неприхованою усмішкою пояснив наш доволі заможний співгромадянин. - Згідно провідним міжнародним стандартам, у повній відповідності з законодавством України. Що передбачає цей траст? Перше: на весь час моєї каденції як президента ні я, ні хтось інший не може цей договір розірвати. Друге: за цим договором жоден мій підпис або вказівка не має ніякої юридичної сили. Третє: у якості управління цього трасту призначений респектабельний іноземний банк, який буде володіти, контролювати і управляти активами».

Порошенко нагадав, що стандарти «сліпого трасту» використовуються американськими і європейськими політиками в аналогічних ситуаціях. За його словами, це єдиний інструмент для усунення конфлікту інтересів, крім того, «сліпий траст» має повноваження на продаж корпорації, якщо знайде достойного покупця.
Якщо перекласти сказане Петром Олексійовичем з вітіюватої на просту мову - «продавати» корпорацію Roshen він насправді може ще 4 роки. Вдасться успішна угода - думатиме, чи продавати належний йому на 99 відсотків «Перший Інвестиційний банк».

Безкоштовної медицини, за-Порошенком, в країні з часом не буде; що прийде їй на зміну, Президент не сказав. А варто було б - враховуючи, що третина українських сімей нині не в змозі вижити без субсидій.

Олег БАЗАК

Фото з сайту "Кореспондент"

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв