У Кропивницькому не мають впливу на самовільне встановлення парканів у приватному секторі (ФОТО)

Опубліковано . в Аналітика

Кількість переглядів - 1898

Самовільно розширити ділянку перед власним будинком, встановити паркан, загородити пішохідну доріжку і не понести за це відповідльності - це реалії Кропивницького.

 

Тенденція винесення парканів на кілька метрів від будинку, до самої проїжджої частини, притаманна приватному сектору, й особливо відчутна у тих мікрорайонах, де безпечно рухатись вулицями лише попід вікна через відсутність тротуарів. Побачити будинки з винесеним високим парканом можна, наприклад, у мікрорайонах Новоолексіївки, Кущівки. "Гречка" дізнавалась як у законодавстві ідентифікується це порушення і яку відповідальність може понести власник домоволодіння, біля якого виріс такий паркан.

"Згідно Земельного кодексу України, паркан має знаходитись на приватизованій земельній ділянці, а не на межі. Встановлення паркану за межею земельної ділянки є самозахопленням. Раніше сільгоспінспекція, яка інспектувала факти самовільного захоплення земельних ділянок, порушення у використанні земель сільськогосподарського призначення, називала самозахопленням землі встановлення такого паркану, який неможливо взяти і пересунути", - коментує начальник управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища Кіровоградської міськради Родіон Владов.

Нині управління сільсгоспінспекції в Кіровоградській області перебуває в процесі реорганізації, тож "Гречка" звернулась за роз'ясненнями з цього питання до Державної існпекції сільського господарства України. Однак жодної реакції на свій інформаційний запит ми так і не отримали.

Чи трактує появу винесених до проїжджої частини парканів порушенням Державна архітектурно-будівельна існпекція офіційно вдалось дізнатись лише через інформаційний запит, до якого були прикріплені фото, зроблені у Кропивницькому. З відповіді ДАБІ дізнаємось, що огорожі належать до малих архітектурних форм (абз. 10 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), а малі архітектурні форми є елементами об’єктів благоустрою (відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 21 того ж Закону), тому контроль за влаштуванням огорож не належить до повноважень органів держархбудконтролю.

"Згідно з ст. 40 Закону, самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами", - йдеться у відповіді ДАБІ.

Однак у земельному управлінні міськради переконують, подібних повноважень не мають. Така ж відповідь і в управлінні архітектури та містобудування.

У спеціалізованій інспекції, що працює при Кіровоградській міській раді, пояснюють встановлення парканів та огорож за межами приватизованої або орендованої ділянки є захаращенням території загального користування, за що передбачений штраф від 340 до 1360 грн. Однак рішення про виплату штрафів адміністративні комісії, що діють в Фортечній та Подільських райрадах, а також міській раді, часто-густо не виносять.

"Ми складаємо протоколи по таким порушенням, але ж ми не змусимо папірцем прибрати паркан. Протоколи складаються, відправляються на комісії, але часто вони не виносять рішень про призначення штрафів, бо ж такі паркани самі розумієте які люди ставлять. Ми можемо скласти протокол лише раз у рік, тому цей спосіб недієвий. Або треба, щоб штрафи великі були, або щось інше. Ще ніхто після наших протоколів не зніс паркан", - прокоментував "Гречці" в.о. начальника спецінспекції Олександр Брюховецький.

Водночас керівник спецінспекції відзначає, насправді випадків, коли ставлять паркани без дозволів небагато. Для цього отримують відповідні дозволи в управлінні архітектури та містобудування або навіть беруть земельну ділянку перед будинком в оренду.

Родіон Владов вважає, подібних питань би не виникало, якби депутати затвердили план червоних ліній. Тоді б архітектор не підписував дозволи на встановлення таких об'єктів, адже це було б прямим порушенням норм містобудування.

А тим часом Земельний кодекс України дає право громадянам, які тривалий час користуються неприватизованою земельною ділянкою, отримати її у власність за набувальною давністю. Згідно ст. 119 кодексу "громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування".


Світлана Дубина

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв