Здоров’я українців охоронятимуть по-новому: ідеї медреформи

Опубліковано . в Аналітика

Кількість переглядів - 1846

На початку жовтня Міністерство охорони здоров’я оголосило про плани реформування медичної галузі. Які зміни можуть чекати на лікарів та пацієнтів, розбиралась «Гречка».

 

Більше пацієнтів - більша зарплата


На думку експертів, нині ситуація в медицині є критична, адже лікарі державних медзакладів не зацікавлені в пацієнтах. Вони отримують ставку незалежно від того скільки людей вони обслужать.

Тому, буде запропоновано відійти від системи Семашко – радянської системи охорони здоров’я, а керуватись фінансовими стимулами.

Перш за все зміни пропонують внести в ланці первинної медицини – поліклініках. Педіатрам, терапевтам і сімейним лікарям буде запропоновано, окрім певної невеликої ставки, заключати контракти з пацієнтами.
Ти хороший лікар, до тебе тягнуться люди – матимеш більшу зарплату.

Громадянин матиме право заключити контракт з будь-яким лікарем, незалежно від того в якій поліклініці той працює, або ж і взагалі веде приватну практику.

Оплата вузькопрофільних лікарів поліклінік також залежатиме від кількості звернень пацієнтів.

Для лікарів «первинки» будуть розроблені чіткі протоколи діагностики, лікування і маршрутизації, з якими зможе ознайомитись і пацієнт. Тобто буде чітка схема: при яких симптомах пацієнта треба відправити на аналіз, а при яких ні.

Це дозволить уникнути ситуації, коли пацієнта, наприклад, без реальної потреби направляють на дорогу діагностику, у сусідню приватну клініку, від якої лікар отримує «відкат».

«Держава має встановити певні стандарти лікування, щоб не ідеалізувати і не демонізувати лікаря. Якщо в тебе зарплата 2000 гривень в місць, то очевидно ти мусиш якось виживати. Як зараз думає лікар? Що якщо він вам випише вісім «фуфломіцинів», то аптека дасть йому шматочок відкату. Якщо він вас відправить на комп’ютерну томографію, то в кінці місяця йому на рахунок «заїде» пару гривень за це.» - пояснює менеджер медичної групи «Реанімаційного пакету реформ», Олександр Ябчанка, який має вісім років лікарської практики.

Також планують створити електронний реєстр пацієнтів.

Вся інформація про стан здоров’я буде в одній базі доступна лише для медика і пацієнта у будь-якому куточку України.

Тобто, якщо вам стане зле у Львові, лікар не буде розгублений, оскільки не знає історію вашої хвороби, а ваша картка знаходиться у Кропивницькому, а зможе перед тим як лікувати вас ознайомитись з історією хвороби.

Ні системі «ліжкомісць»

Гроші йтимуть за пацієнтом і у вторинній ланці лікування – лікарнях. Пацієнт зможе обирати, де, наприклад, робити операцію – міській лікарні, районній чи обласній – залежно від того наскільки він довіряє лікарю.

Раніше ж лікарні отримували кошти за ліжка, на яких є пацієнти, тому медики, аби отримати більше фінансування мусять звітувати, що всі вони зайняті на 100%, навіть якщо в реальності це не так.

Лікарні ж у свою чергу стануть більш автономними і юридично перетворяться у неприбуткові підприємства, відтак вони зможуть залучати кошти приватних фондів, благодійних та громадських організацій.

«Благодійні внески» має замінити чітка тарифікація послуг обрахована за однаковою для всіх лікарень країни схемою. Передбачається, що ціна на одну і ту саму послугу в різних куточках України буде різнитися, зважаючи, наприклад, на розмір комунальних тарифів та інші фактори.

Профілактика на першому місці

Основним завданням лікарів поліклінік стане ефективна профілактика захворювань. Так на думку експертів, українці мали б звертатись за фаховою порадою до лікаря, щодо харчування, загартовування, радитись, які фізичні навантаження краще обрати, дізнатись про вплив сну і відпочинку для здоров’я.

Ще одним завданням лікарів став би скринінг — стратегія раннього виявлення захворювань ще до появи симптомів.

На думку експертів, медицина стане ефективною, якщо кошти скеруються на профілактику і ранню діагностику. Це зекономить на лікуванні хвороб, які вдалось запобігти. За обрахунками, 1 гривня витрачена на профілактику економить від 5 до 10 гривень на майбутнє лікування.

Завдання ж громадян буде вчасно проходити обстеження і виконувати рекомендації лікаря.

«Зараз у нас фактично немає профілактики, немає ранньої діагностики, а люди йдуть в лікарню, коли вже геть погано. У нас система працює так, щоб лікар хотів працювати в лікарні, куди ви потрапляєте хворі, а не працювати над тим, аби не допустити хворобу. Очевидно, що молоді лікарі і інтерни бачать себе у лікарнях третього рівня, бо в поліклініках вони не затребувані. Бо пацієнти приходять в поліклініку переважно тоді, коли їм треба довідку, а потім дивуються, що лікар не знає нічого про профілактику. Попит диктує пропозицію. » – каже Ябчанка.

Страхова медицина

На думку експертів, саме страхова медицина допоможе Україні зробити низку послуг медиків дійсно безкоштовними, уникнувши системи здирництва чи «благодійних внесків».

Поетапне впровадження проекту планують розпочати з послуг поліклінік.

Накопичення коштів здійснюватиметься у Державній агенції страхування за рахунок загальної системи оподаткування і не потребуватиме додаткової плати з населення.

Буде визначено гарантований перелік безкоштовних послуг. Орієнтовно до таких буде відноситись лікування і діагностика за направленням лікаря поліклініки, невідкладна допомога і пологи.

У свою чергу держава відшкодовуватиме поліклінікам гроші за пророблену роботу із страхового фонду пацієнта.

З цього ж фонду здійснюватиметься і повернення коштів пацієнту за придбані за рецептом лікаря препарати.

«Нинішня система охорони здоров’я не прийнятна ні для кого: ні для медиків, ні для суспільства. Як це відбувається у цивілізованому світі? Держава гаранту певний безкоштовний пакет медичних послуг . Держава каже: «Ось це, що ми гарантуємо за кошт державного бюджету. Все що поверх цього – з власної кишені, або можете застрахувати своє здоров’я у приватної страхової компанії,» – каже експерт РПР.

В результаті система охорони здоров’я має працювати як зображено на інфографіці нижче.

Громадським здоров’ям і санітарією опікуватимуться нові установи

Профілактикою захворювань, продовженням життя і зміцнення здоров'я займатиметься нещодавно створена інституція - Центру громадського здоров’я.

Зокрема до структури нового відомства, яке поки що фактично не працює і не має представництв у регіонах, увійшли обласні лабораторні центри, що раніше підпорядковувались Держсанепідслужбі.

Центр відповідатиме за попередження і контроль над інфекційними хворобами (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, грип, поліомієліт, гепатити тощо), роботу над якими раніше контролювали окремі відомства.

Також серед завдань центру попередження та контроль за неінфекційними хворобами, пропагування здорового способу життя, здійснення лабораторних досліджень.

Контролем за санітарним станом закладів відтепер опікується Дежпродспоживслужба. До неї відійшли усі, крім лабораторій, потужності колишньої СЕС. Ця структура об’єднала в собі функцію санітарного контролю і захисту прав споживачів.

Деталі реформування невідомі

Основна проблема для лікарів у тому, що нині окрім декларацій про майбутні зміни, які очікують у 2017 році, немає жодних офіційних документів чи то стратегій МОЗу. Що, як, коли і в який конкретно спосіб робитимуть медики ще невідомо.

« Дільничні лікарі мене питають: «Що тепер ми повинні вмовляти когось, щоб з нами договори заключили?». Як це технічно буде виглядати абсолютно не зрозуміло. А молоді лікарі, які тільки-но прийшли і їх не знають пацієнти, як вони будуть заключати ці договори? Не зрозуміло, чи буде якась базова заробітна плата і в якому розмірі? З-поміж кого будуть вибирати люди в селі, коли там один лікар на п’ять сіл і реально немає з кого вибирати? Що стосується вторинної ланки, і системи «гроші йдуть за пацієнтом», то давайте пожежнику платити за кількість погашених пожеж. Не було пожеж – сидіть без грошей. - каже Сергій Степанович Дьячук, головний лікар Олександрійського центру первинної медико-санітарної допомоги. - Якщо держава відмовляється від системи охорони здоров’я Семашка, яка була визнана кращою в світі,то розкажіть, в яку іншу систему ми йдемо.»

Те, що майбутні зміни поки що в розробці підтверджують і в департаменті охорони здоров’я.

«Основний меседж реформування - перехід до страхової медицини в 2017-2018 роках. Вже після запровадження страхової медицини очікується контрактна форма роботи для лікарів. Але поки лише опрацьовується нормативна база для цього, адже потрібно напрацювати механізм визначення вартості послуги,»- каже Наталія Горбенко, заступник директора департаменту охорони здоров'я Кіровоградської ОДА.

Що буде, якщо нова система не спрацює хвилюються і пацієнти. А от на думку експертів, однозначно гірше ніж є зараз вже точно не стане.

Анастасія Дзюбак

Інфорграфіка Реанімаційного пакету реформ

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв