Максим Кідрук: Хотілось би навчити нашого вельмишановного Президента… не гальмувати(ФОТО)

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 1127

 У серпні цього року партія «УДАР» здивувала кіровоградський політикум своїм несподіваним рішенням висунути кандидатом в депутати молодого письменника і мандрівника Максима Кідрука. За ці кілька місяців Максим вже встиг відзначитись багатьма політичними кроками та заявами, зокрема виступив на захист кіровоградських ЗМІ (інтернет-видання «Гречка»), подав кілька позовів на кандидата від Партії регіонів Олександра Шаталова, брав участь в багатьох опозиційних заходах та робив заяви на більшість актуальних для кіровоградців теми… Яким Максим є насправді, чому він пішов у політику і чим відрізняється від інших – все це ми і намагались з’ясувати під час інтерв’ю з нашим героєм.

— Ваші мандрівки радше виховують у Вас космополіта чи посилюють відчуття національної ідентичності? — Моє відчуття національної ідентичності сформувалося задовго до перших подорожей, і ніякі мандрівки його не змінять. Водночас, визнаю, подорожі зробили з мене космополіта. Одне не заперечує іншого. Бути космополітом — не означає перекреслювати унікальності власної нації. Нинішній розвиток людства заснований на співпраці різних націй, на тісному поєднанні технологій, поглядів, методів, думок. Особливо це помітно в розвинутих країнах Європи та Америки: Швеція, Німеччина, Штати. Вони багатонаціональні і багатокультурні. За цим майбутнє. Не визнавати цього — означає залишитись на узбіччі прогресу.

— Після всіх країн, які Ви об’їздили, після всього, що набачились, як дивитесь на Україну? — Я не розумію тих, хто скиглить і каже, що у нас погано. Говорю про те, що чувак, в якого iPhone ниє: «О-о-о-о, хріново. – А чого хріново? – Ну, бо уряд не такий…» Натомість палестинці в Лівані не мають жодних прав. Палестинці мого віку в Лівані, хоч би які розумні вони були, хоч би що мали – не мають паспорта. Можеш піти в школу, університет, але ти не можеш знайти собі роботу, не можеш виїхати з країни. Хоч би як було в Україні, але ми маємо перспективу, маємо можливості. Маєш голову на плечах – уперед, іди працюй, досягай! А там навіть перспективи немає. Не люблю скигліїв. Насправді в нас усе нормально. Ми на правильному шляху. Відійде і Янукович, і ця вся бидло-верхівка… Років через двадцять у нашій країні все буде нормально.

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Максим Кідрук: Хотілось би навчити нашого вельмишановного Президента… не гальмувати(ФОТО)

— Максиме, Вас уже знає чимала кількість українців як мандрівника-професіонала та письменника на кшталт Майкла Крайтона. Які Ваші захоплення, сфери діяльності нам не відомі? — Авіація. Це те, що я люблю. Я сам інженер за освітою. На якомусь етапі захопився авіацією, почав збирати різну інформацію про моделі літаків і зараз їх колекціоную. Зараз у мене мрія – навчитися літати, тобто отримати посвідчення професійного пілота. Думаю, що це лише питання часу та грошей. Я вже знайшов школу у Кіровограді, де навчають професійних пілотів, тому цю мрію з часом я здійсню.

Знаю, що Ви «палкий прихильник» Азарова, особливо його мовних здібностей. Ваш ролик «Азаров, ай яй яй», де африканське плем’я показує прем’єр-міністру, що вивчити мову не так вже й важко, користується популярністю в інтернеті. Кого з українського політикуму і чому хочете навчити у майбутньому? — Хотілось би навчити нашого вельмишановного Президента (хоча це неможливо), але не тупити. Просто не гальмувати.

Я розумію, що це дуже образливі слова стосовно глави держави, і громадянин, в принципі, не має права таке говорити про Президента країни. Але я не можу називати законним Президентом своєї країни вайло, яке називає Чехова поетом, яке не знає різниці між Туркменістаном і Казахстаном. Зрештою, я можу цей список продовжувати, але…

Ми це сприймаємо якось нормально, але давайте замислимося на секундочку: «агов, це ж наш Президент!». Кожен оцей його ляп розходиться по всьому світу і, наприклад, шведам чи німцям з цього не смішно. Вони розуміють, що це людина, яка не має навіть якогось базового рівню вихованості чи інтелігентності. Тому навіть не знаю, що там треба вчити і за що братися, але хотілося б, щоб такої лажі більше не було.

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Максим Кідрук: Хотілось би навчити нашого вельмишановного Президента… не гальмувати(ФОТО)

— Продовжуючи політично-владну тему, давайте поговоримо про новий мовний закон… — Закон абсолютно непотрібний. Найголовніше, що він не може бути втіленим у жодному разі до виборів. А  після виборів, я сподіваюся і вірю, що буде такий розклад сил, які просто цей закон скасують.

Багато хто на цій проблемі спекулює, я не хочу в усе це влазити. Їхні аргументи про те, що є багато двомовних країн – Швейцарія, Канада, — безглузді. Я цей приклад ненавиджу. Немає такої мови, як швейцарська чи канадська. Нація канадська є, але це шалений мікс інших національностей. Ще три-чотири покоління тому канадця, як такого, взагалі не було. І тому казати, що ми зробимо в Україні, як в Канаді, – неправильно. У нас є багатющі культура, історія, мова.

Мова зараз, безперечно, дуже заполітизований елемент. Я позитивно ставлюся до російської мови та її вживання в Україні. Та на державному рівні усі посадовці, усі, хто вчаться у державних вишах, усі, хто працюють у компаніях та займаються діловодством, усі, хто платять податки, – мають користуватися українською, українською і ще раз українською.

 

 

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Максим Кідрук: Хотілось би навчити нашого вельмишановного Президента… не гальмувати(ФОТО)

— Чи не боїтеся стати одним із «поганих дядьків», йдучи у політику? І взагалі, яка мета Вашого рішення? — Не боюся, бо не стану. У мене немає і ніколи не було бізнесу, я не знайомий з жодним із олігархів, я не йду лобіювати власні інтереси, оскільки тих інтересів просто немає. Я – письменник, і стати «поганим дядьком» означає втратити левову частку читачів. Тому такий «варіант» навіть не розглядається. Яка мета? Спробувати щось поміняти у країні. Нині це можна зробити двома способами: насадивши всіх тих, хто сидить на Грушевського та Банковій на палі, або ж пішовши у політику. Мирними виступами нічого не досягти. Нинішній владі на це начхати. Перший варіант для мене неприйнятний. Жодна революція не доводила до добра. Лишається політика – на жаль, поки що єдиний інструмент реального впливу.

— Чи є у Вас відчуття причетності до формування нового покоління, зокрема прикладом свого стилю життя, подорожами, активним способом проведення часу?

— Так, є. Я часто виступаю в українських вишах, розповідаю про навчання у Європі, подорожі, книжки, своє бачення майбутнього країни. У багатьох запалюються очі після такого. Звісно, в реальному житті все складніше, я просто намагаюся донести повідомлення, що все в житті можливо, потрібно вірити і рухатись уперед.

- Чому саме Кіровоград і «УДАР»? - В мене батьки з Кіровоградщини і щоліта я приїздив сюди до бабусі. А потім в мене з’явились гарні друзі з Кіровограда, ми починали разом проект «Культурний центр Ексампей», я став обличчям цього проекту, презентував Кіровоград, як культурне і туристичне місто. Друзі мої, як виявилось, члени партії «УДАР Віталія Кличка» і запропонували мені піти кандидатом по 99 округу. Я давно симпатизував Кличку і думав за нього голосувати, тому пропозицію прийняв.

- Чи є у вас чітке бачення того, що ви маєте робити у Верховній Раді? - Так, звичайно! А навіщо туди йти, якщо не знаєш що робити? Я маю програму, я знаю, що для мене є пріоритетним в роботі – це культура, освіта та енергозберігаючі технології. Це саме ті сфери, в яких я спеціаліст, саме в них я зможу показати себе і змінити щось на краще. Окрім того, я йду не одни – мене підтримує команда однодумців партії «УДАР», програму якої ми спільно реалізуємо у парламенті.

- І останнє, чому варто голосувати за Вас? - Розхвалювати себе, говорити, що я білий і пухнастий – вважаю неетичним. За мене говорять мої справи. Але хочу наголосити, що я йду до парламенту не захищати свій бізнес-інтерес (бо цього інтересу просто не існує), не набивати свої кишені, не лобіювати інтереси великих підприємців. Я письменник, і якщо я себе заплямую негідними вчинками – втрачу свою читацьку аудиторію, тому свою репутацією дуже ціную. Я йду у владу, щоб стало жити краще простим українцям, таким як я.

Записав Володимир Кондрашов

Фото:  Валерій Лебідь

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв