Костянтин Поляков про забезпечення, бойовий дух та звичайний день солдата в зоні АТО (ФОТО)

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 2122

Кіровоградець Костянтин Поляков, учасник АТО, який провернувся у Кіровоград через отримане поранення, зустрівся з місцевими медійниками, аби розповісти про життя звичайного солдата та повідомити чого насправді не вистачає українській армії.

Костя розповів, що в ніч на 12 липня позицію 79-ї окремої аеромобільної бригади з установки залпового вогню обстріляли супротивники. Ведуться дискусії, що за зброю використовували російські бойовики. Начебто обстрілювали не з "Града", а з новітньої розробки росіян "Торнадо". Кіровоградець у ту ніч чергував на посту, не добігши 300 м до бліндажа потрапив у зону дії зброї. Хлопцеві бойові товариші одразу надали першу допомогу: зупинили кровотечу, вкололи знеболююче. Далі госпіталь і тепер місячна відпустка у Кіровограді.

"Ми стали свідками народження української армії. Я думаю, армія, якої в Україні не було ще три місяці тому, дала гідну відсіч агресору. Але нам ще треба вчитися воювати, бо українська армія 23 роки вчилася їсти бюджет і просиджувати штани. 3 місяці чи 4 українська армія вчиться воювати. І робить це непогано".

Костя говорить, що військові не діляться на звання чи регіони, з яких вони прибули. Усі вони бойові побратими, які один одному намагаються якось підняти настрій чи підтримати одне одного. Разом з тим із самого початку були конфліктні ситуації із командуванням, хоча зараз у зоні АТО бойове побратимство взяло своє.

"На перших порах, коли частина дислокувалась не в зоні АТО, виникали час від часу конфліктні ситуації між, мабуть, офіцерським складом і рядовим складом частини. На жаль, тоді значна частина офіцерів подумала, що до них повернулися військові строкової служби. Чоловіки, які служили в армії за радянських часів, знають як офіцери ставились до рядових. Так от офіцери подумали, що молодих можна змусити збігати за чимось для себе. Тут в зоні АТО ситуація інша. Це дійсно бойове побратимство. Там не дивляться на військові звання, на те хто і скільки років у армії. Нарешті стало зрозуміло, що цей солдат буде прикривати спину офіцера".

Не такі страшні умови в зоні АТО, як їх малюють матері й дружини військових. Костя говорить, що можуть бути перебої з їжею чи водою, але настільки, щоб хлопці пили воду з калюж і спали на голій землі - такого в їхній бригаді немає.

"Моя посада телефоніст. Як не дивно, але в українській армії все як і 50 років тому. Ми так само прокладаємо польовки, ми використовуємо телефонний апарат зразка 1957 року, радіостанції зразка 70-80х років. Це вчорашній день, але штат сформований відповідно до цього всього.
Коротко, немає такого, що у всіх підйом рівно о шостій. У вільному режимі, але з умовою, що вчасно заступаєш на свій пост і т.д. Там де ми зараз були, ми не ставили стаціонарні намети. 11 числа надійшла інформація ночувати у щілинах з перекриттям, бо розвідка доповідала про можливість артилерійського обстрілу на позиціях. Хто в машинах ночував, хто в звичайних туристичних наметах, хто в спальних мішках чи на карематах. Такий варіант - похідно-польовий. На щастя, ми хоч туди не потягли армійські розбірні ліжка з матрацами і подушками. Тому що перед цим ми їх возили з собою, відповідно воно все під дощами мокло, почало пропадати і т.д.

Харчування - стандарт: тричі на день. Сніданок - каша, в обід суп з вранішньої каші і т.д. Але не треба, я хочу сказати, робити з цього трагедію. Це війна, бувало і гірше. Якщо є можливість забезпечити харчування особового складу, воно забезпечується, у тому числі і гаряче. Якщо десь немає такої можливості, то я на значний відсоток упевнений, що це не провина командування цієї конкретної військової частини. Якщо є суп і каша, якими б вони не були, це вже добре.

Я не був у ситуації, коли доводилось пити воду з калюжі. Були перебої з водопостачанням тиловим, але я думаю в більшості місць ситуація не така критична. Я не знаю скільки і де треба бути, щоб геть не було види чи що поїсти".

Головною проблемою сьогодні для військових є відсутність команди з боку вищого керівництва держави, через що армія зазнає значних втрат.

"Ми стоїмо на місці і зазнаємо втрат. Відповісти ворогові ми не можемо, хоча іноді маємо на це можливість".

Незважаючи на те, що бойові дії відбуваються і в населених пунктах, мешканці українським військовим активно не допомагають, говорить Поляков. Трапляється таке лише подекуди і рідко.

"Це важко назвати стосунками. Вони не протидіють українській армії, але і не підтримують її. На жаль, їм абсолютно все одно, і ми мусимо це констатувати. Але у деяких населених пунктах, наші колони навіть з радістю вітали".

Водночас жодних дій у напрямку налагодження контактів з місцевим населенням командування ні частин, ні країни загалом не здійснює.

"Як можемо працювати з місцевими, якщо там навіть українського ТБ немає? Починали говорити про те, що потрібно створювати польові друкарні, знову друкувати якісь польові газети і т.п. Ми намагались щось подібне робити, поширювати листівки, але цим має займатись не рядовий солдат"
Незважаючи на усі фактори хлопці в зоні АТО збираються тримати оборону до кінця.

Костянтин Поляков запевняє, ворога далі не пропустять. Сам же про себе додає: " відчув, що подорослішав". Але про війну дітям розказувати не буде: "в житті є безліч яскравих моментів, про які треба розказувати онукам. Про війну їм говорити не треба. Мій дідусь мені теж нічого не розповідав". Найближчий місяць перебуватиме у Кіровограді. Далі проходження військово-лікарської комісії, яка і визначить подальший шлях кіровоградського вояки.

"У супротивнка є постійний приток озброєння та техніки. Поки це не припинять, війна не закінчиться. Але далі їх не пустять. Хлопці готові стояти до кінця. Вже не будуть вони розповзатися. Не візьмуть ні Харків, ні Запоріжжя. Хочу звернутись до матерів. Якщо сьогодні ми заберемо тих, хто там, то війна буде тут. Вони не зупиняться. Кожен із тих хлопців, хто є там - герой".

 

Світлана Дубина
Фото автора

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
+9 # Петро 22.07.2014, 11:07
Знаю цього піарщика чудово. Він хоч педагогічний закінчив? А то все з курса на курс перескакував.. Декілька років на одному курсі вчився точно. Дуже язикатий, зарозумілий, з себе щось велике корчить. Той хто дійсно пережив реальні бої не може спокійно говорити про це... У тих все в очах видно... здорові хлопці плачуть, ними трусить... А цей язиком плескає як помелом. Ну тримав автомата, а воював в комп'ютері. Але ж як гарно розказує, прямо хоч зараз міністром оборони обирай..
Цитата
 
 
-3 # Віктор 21.07.2014, 23:49
Баку, сам собі віриш?
Цитата
 
 
+1 # Баку 21.07.2014, 14:53
Цитую Віктор:
Баку, поїдь повоюй, отримай поранення, а тоді вже повчай.

Віктор, вже так і зробив. Слава Богу, без поранення вернувся. Так що не треба мені закидати.
Цитата
 
 
+6 # Сашко Дмитренко 21.07.2014, 17:25
Да, кстати, костя - не десантник, так, шлагбаумом "заведовал" и с автоматом фоткался, когда ему разрешали, так что и чести десантника он не "зганьбить", у него её нету.
Цитата
 
 
-2 # Віктор 19.07.2014, 23:54
Баку, поїдь повоюй, отримай поранення, а тоді вже повчай.
Цитата
 
 
+5 # Баку 19.07.2014, 12:45
По суті все правильно каже. Але як гидко дивитися, коли цей "герой", який побув в АТО "від Меланки до Нового року" піариться, хизується і носиться зі своїми ранами. Як противно бачити, що Костя робить собі імідж на крові. Тут тисячі таких самих, але скромних і достойних і на своїх ранах і життях товаришів піар собі не роблять.
Не ганьби, Костя, честі десантника!
Цитата
 
 
+7 # Сашко Дмитренко 21.07.2014, 10:34
Так для полякова это всё было сплошной пиар-акцией. Он шел в военкомат на телекамеру, его призвали, и он снова начал кричать - "смотрите, какой я херой, я иду воевать!", надеясь, что отсидится где-то под Кировоградом. И вначале так и было. Но потом его перебросили всё же поближе к горячей точке. И тут по всему городу появились лайт-боксы с хероем поляковым, а сам костя уже собирал себе на жизнь средства через фейсбук, якобы для своей части.
И вот, когда косте надоело писать "сводки с фронта" (ведь там стало реально опасно, а продолжать политдеятельнос ть комуто нужно и в Кировоградском ударе), а ещё больше костя поднадоел своим сослуживцам (так как пиарился на войне, крысил деньги, ругался с командиром и вообще вёл себя неадекватно), получил (или сам себе устроил, или сослуживцы помогли) ранение и свалил домой.
Откуда я это знаю? Общался с его сослуживцами, так как сам на фронте с мая. Информация проверена. По этому читать такие хвалебные оды костичке просто противно...
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв