Андрій Табалов: Не треба робити з мажоритарників «вселенське зло»

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 1783

Ймовірним кандидатом у народні депутати по 99-му виборчому округу(м. Кіровоград) є діючий нардеп Андрій Табалов. Про війну, устаріле виборче законодавство, "мажоритарників", ставлення до Ларіна і багато чого іншого в інтерв'ю з Андрієм Табаловим.


-    Яка була ймовірність того, що буде змінено закон про вибори народних депутатів?
Ймовірність була висока. Є цілий ряд депутатів, які готові були підтримати це рішення – от тільки ввести не відкриті списки, про які багато говорилось, а закриті партійні списки. Ходили чутки, що такий варіант закону готова була підтримати Партія регіонів в повному складі. Але все ж таки не вдалося переконати мажоритарників.

-    І вас також? Поясність чому?
Моя позиція - я не бачу ніякої злочинності в змішаній системі. З одного боку є мажоритарники, з іншого боку – депутати, обрані за списками. Багато партійних лідерів в останні кілька місяців роблять з мажоритарників «вселенське зло». Начебто мажоритарщики все скуплять. Ну знаєте, я не хочу на відміну від деяких наших депутатів порівнювати народ із вівцями, які можуть просто продатися за гречку, 100 або навіть за 1000 гривень. Ніхто не змусить проголосувати людину, якщо вона цього не хоче. Я засуджую такі підходи і сам ніколи таким не займався. Просто тому що я поважаю своїх виборців. На відміну, наприклад, від моїх конкурентів на попередніх виборах.

Тому я не бачу жодних проблем в мажоритарній складовій виборів. Депутат-мажоритарник – це людина, відома на окрузі, яка відкрита і не ховається від своїх виборців. Якщо люди не знають свого кандидата, вони за нього просто не проголосують. А з приводу списків - я згоден. Я проти закритих списків і я насправді вважаю, що необхідно внести наступні зміни в закон про вибори: 50% депутатів повинні обиратись за відкритими списками, а 50% - на мажоритарних округах. Це моя думка. Я її озвучував неодноразово і пропонував колегам у парламенті.

-    Ви кажете, що кандидат-мажоритарник повинен бути відомий громаді. А чи повинен він бути місцевим?
Я великий противник так званих «парашутистів». Як це було, наприклад, на моєму окрузі під час парламентських виборів 2012 року. Моїм конкурентом був «регіонал», якого прислали із Донецька.  Ну що йому робити в Кіровограді? Нехай їде в Донецьк і займається «покращенням життя» там. А в Кіровограді я вважаю, розбиратися з усіма справами повинні місцеві громадяни. Народ сам обере який кіровоградець кращий.

-    Раніше ви заявляли, що плануєте повторно балотуватись в парламент. Ви розглядали можливість йти за списками якоїсь з партій?
Дивіться, сьогодні я – безпартійна людина, і під час роботи в Верховній Раді не входив до складу жодної фракції. І я радий, що вийшло саме так. Можливості такої я не розглядав.

На сьогоднішній день не тільки я, усе суспільство розчароване діяльністю  політичних партій, які у нас існують. Це до речі яскраво демонструє результат президентських виборів в травні цього року. Наш Президент Петро Порошенко був обраний головною держави більш ніж 50% голосами громадян без жодних партійних брендів, а як самовисуванець. Як самовисуванець він обирався і до парламенту.

Більшість людей розчарувалися абсолютно у всіх партіях, не має значення опозиційних або колишніх провладних. І я думаю, що зараз на часі порушити існуючу партійну монополію на прийняття рішень в державі. Є громадянське суспільство, і партії повинні бути окремою частиною цього сегменту. Є громадські організації, є благочинні організації, є різні об'єднання громадян, юридичних осіб.

Є багато розумних талановитих людей, які готові працювати на розвиток країни або ж на розвиток свого регіону, міста, при цьому не будучи членами жодної партії. Ну ось, наприклад, є в Кіровограді таке об'єднання «Майдан». Там є частина людей від «Свободи», «Батьківщини», «УДАРУ», але в більшості – це люди молоді і безпартійні. Вони також повинні мати можливість приймати участь у політичному житті держави. А партійні списки їх такої можливості позбавляють.

-    Чому на вашу думку в суспільстві існує розчарування політичними партіями?
Люди жаліються під час зустрічей: ось в Раді сидять одні й ті самі обличчя. Чому? Тому що в списках політичних партій одні й ті самі люди фігурують роками. В Україні в більшості своїй політичні партії сьогодні лідерського типу, і вони всі перетворились на особисті партійні проекти своїх керівників. Постійно спалахують скандали, інтриги. Війна в країні чи ні, партійним лідерам завжди вищі їх особисті інтереси, ніж інтереси громадян. Мені здається, зараз люди це зрозуміли.

Коли лідер хоче змінити партію – він робить це під виглядом захисту високих інтересів, і кожного разу це супроводжується героїчними гаслами. У підсумку замість конкуренції партійних програм та ідей у нас конкурують піар-проекти. Партії зацікавлені зробити партійну монополію на управління державою, тому вони проти мажоритарки.

Партія вирішувала все у часи Радянського союзу. Зараз одна партія вирішує все у Росії. Чому зараз повинно бути так в нашій демократичній країні?

-    Буквально минулого тижня ми бачили демарш Арсенія Яценюка і ще ряду депутатів з «Батьківщини», які дали зрозуміти, що підуть на вибори окремо від Юлії Тимошенко. Що ви думаєте з цього приводу?

Це нагадує мені 2012 рік і скандал, який було влаштовано керівництвом об’єднаної опозиції проти мене. Тоді була проведена спланована спецоперація – інформаційна, конкретно проти мене для того, щоб відволікти суспільну думку від проблем фракції «Батьківщина» на той момент. А проблема як була так і залишилась. І вилилась тільки зараз в тому, що з тієї партії масово вийшли люди.

На даний момент рейтинг «Батьківщини» знизився, і ймовірно, ті, хто пішов з політради, просто не бачать для себе подальшої перспективи в цій партії. Було б чесно, якби політики, в разі якщо вже прийняли рішення про вихід з партії, чесно заявили громадськості, що їхні інтереси більше не сходяться. А не намагались представити свій вихід кроком для «порятунку країни», розбудови демократії та інших високих речей, яких там немає зовсім.

Я додам, що об'єднання «Фронту змін» з «Батьківщиною» свого часу проходило дуже складно. Занадто різні структури, у них навіть звичайні питання приймалися абсолютно різними шляхами. «Фронт змін», наприклад, був більш автократичної організацією, а «Батьківщина», віковий склад якої дуже різний, була більш демократичною. У рядових партійців – і «фронтовиків», і членів «Батьківщини» було багато питань щодо доцільності створення такого союзу. Мені було зрозуміло, що він – ситуативний і проіснує недовго. Я так думаю, що це розкрилося саме зараз.

-    Ви в майбутньому бачите себе членом якої-небудь партії?
  Мені складно сказати. На даний момент я не бачу таких партій серед існуючих. А ось членом якої партії я себе бачу - я можу сказати. Це партія, яка будується не на лідері, а на ідеології і починається з регіону, знизу. Правда не потрібно робити паралелі із Партією Регіонів, адже це була автократична централізована партія.

-    Ну у нас зараз колишній губернатор зараз, пан Ларін будує ПРУ, також з регіонів…
По-перше, ви знаєте моє відношення до пана Ларіна, яке є виключно негативним. Окрім того, в структурі, яку він робить спроби побудувати зараз ідеологія відсутня повністю. Це – стара-нова Партія Регіонів, навіть над зміною назви особливо не трудились – змінили одну букву. Ті ж самі обличчя. Тобто це черговий партійний проект під ключ на замовлення Льовочкіна-Фірташа.

-    Тоді яка ідеологія повинна бути? У нас в цій Верховній Раді були дві ідеологічні партії, наприклад, комуністи… А також ВО Свобода.

Ідеологія – це не тільки націоналізм чи комунізм. Ідеологія має на меті певну ідею заради якої люди об’єднались у політичну партію.

З якою ідеєю у нас зараз виступають всі відомі політичні партії? Ми за все добре і проти всього поганого. Влада та опозиція на минулих виборах декларували однакові цілі. Вони все хочуть добре для людей, всі хочуть зарплати побільше, пенсії побільше, всі хочуть зменшити рівень безробіття, і так далі. Різниці немає, тільки обличчя, яке партію представляє. А кого обирати?

Ідеологічна партія не розвалиться, якщо відбудеться зміна лідера. Тому що така партія - це об’єднання однодумців, а не об’єднання царя і його холопів, як це є у партіях лідерського типу. Було б набагато більш зрозуміло, якби у нас були партії, які б відстоювали інтереси своїх членів по зрозумілих принципах. Аграрна партія, наприклад, яка захищає цілу галузь і представляє інтереси мільйонів людей.

Ось як на Заході – я жив в Англії. Там якщо лейбористи - то вони вже більше 100 років лейбористи. Або консерватори - вони не змінюють свою ідеологію в залежності від часу року або ж зміни політичної кон'юнктури. В Німеччині, ті ж соціал-демократи, вони як пропагували 100 років тому ідеї про те, що багаті повинні сплачувати більше податків, добивались збільшення витрат на соціальну сферу, так і сьогодні вони цим займаються. А ми тільки розповідаємо про те, що хочемо йти в Європу, але розвивати парламентаризм за європейськими моделями не хочемо. У нас скоріше в політиці часи «Дикого Заходу» ще тривають…

Як раз стосовно США. Є партії, які відстоюють інтереси бізнесу. У Сполучених Штатах – це республіканська партія, яка лобіює інтереси великого і середнього бізнесу. І вони цим займаються десятки років або навіть сотні років, вони не змінюють ідеологію.

А у нас будь-яка партія за все добре проти поганого. Було ще у 2012 році на виборах коли одні - зло, а інші типу за добро, одні - донецькі, інші - із Західної України. Ну і до чого це протистояння між партіями призвело у кінцевому випадку?

-    Зараз може так статися, що на одну ідеологічну партію в країні стане менше. Триває судовий процес стосовно заборони КПУ…
До речі, саме наші політики продемонстрували яскравий приклад, як можна спотворити ідеологію. Я про комуністів. Що таке Комуністична партія? Вона взагалі повинна виступати за експропріацію, за колективну власність, за розвиток соціальної сфери. А чим займалась КПУ? Зароблянням грошей і політичною корупцією. Тому вони і довіру розтратили. А от питання заборони комуністичної ідеології - це питання спірне. Комуністична ідеологія існує навіть у багатьох європейських країнах. Інша справа, ми бачили історію, коли під виглядом комуністичної ідеології творили геноцид. Сталін це робив. При чому тут комунізм, при чому тут Маркс? Маркс напевне навіть в страшному сні не бачив, що можна десятки мільйонів людей загубити використовуючи його роботи.

-    А яка ідеологія близька вам?

Підвищення зарплат, пенсій, соціальних стандартів – це не ідеологія. Це скоріше можна назвати побажаннями своїм виборцям.Я впевнений, що краща ідеологія повинна бути заснована на ідеях із розвитку економіки. Навіть не на національних, занадто болюча ця тема для нашої країни. Ми це вже бачили. А краще ідеологія для створення політичної партії повинна бути заснована, на мою думку, на трьох позиціях: це мінімальне втручання держави в економіку, підтримка та захист національного виробника та сильне місцеве самоврядування, підкріплене фінансовими повноваженнями.
***
-    Зараз в країні триває війна. І багато політиків паряться на війні. А більшість політичних партій покличуть до себе у виборчий список військових командирів, таких як наприклад, Семен Семенченко. Як ви вважаєте, наскільки це правильно?
Я не буду говорити про списки і політичні партії, чому або навіщо вони включають таких людей до списку, про що я можу здогадуватись, але напевне знати не можу. Я скажу вам про рівень нардепа.
Я думав над цим питанням і вважаю, що «піаритись», як ви кажете, можна тільки за умови, якщо ти дійсно щось робиш для того аби допомогти людям. Більш того, це підштовхне тих, хто має таку можливість допомогти військовим, але не хоче це робити. Тобто може послугувати гарним прикладом. («підстьобне» підняти, вибачте, дупу з дивана і щось зробити для військових).

А ось «піаритись» і нічого не робити - це просто аморально. Я знаю є такі політики, які купили один бронежилет або щось дали військовим, а воно не якісне, наприклад, але при цьому була величезна медіа підтримка. І люди помилково думають що так, ось такі вони благодійники, як вони допомагають. А солдати, отримавши це думають: які вони негідники, які багато говорять і нічого не роблять. Тобто я проти таких показових дій не підкріплених реальними. Крім того, відносно деяких особливо засекречених підрозділів ЗСУ піару бути не повинно взагалі. А в розумному нормальному висвітленні благодійної діяльності чи особистої допомоги я нічого поганого не бачу.

-    Зараз Батьківщина в Верховній Раді наполягає на введенні в країні військового стану. Яка ваша думка із цього приводу?
 Я також підтримаю таке рішення. Надто серйозна ситуація в країні і надто багато людських життів ми щодня втрачаємо.

Де факто в нас йде війна насправді, при чому не із сепаратистами, не із найманцями якимись міфічними чи реальними. У нас йде війна із російською армією. Тому я вважаю, що як мінімум у 3 областях вводити військовий стан потрібно. З приводу введення його по всій країні, я вже неодноразово говорив про те, що це більш складне питання. У нас є міжнародні угоди, міжнародні зобов’язання, у нас є міжнародні домовленості з отримання кредитів та іншої допомоги. І є в нас насправді спокійні регіони, де місцева влада, і місцеві органи центральної влади здатні тримати ситуацію під контролем.

Ініціювати введення військового стану повинна не Верховна Рада. Це компетенція РНБО, Міноборони і Президента України, Верховна Рада має право лише підтримати таке рішення або ж ні. Я сподіваюсь, що керівництво нашої держави не зволікатиме із цим питанням. Занадто серйозна ситуація. Занадто багато людських жертв ми бачимо щодня.

В той час як нинішній переговорний режим нагадує ситуацію 3-місячної давнини. Коли одразу після президентських виборів у травні 2014 року було оголошено режим припинення вогню. І наші військові його дотримувались, а бойовики – ні, і використали цей тиждень для посилення своїх позицій.

Так само і зараз після оголошення початку переговорного процесу - бої тривають. Під Дебальцевом, в Маріуоплі! Такий стан речей тільки демонструє, що довіряти Путіну неможна. Це знову нагадує затягування часу для того.

Тому, як кажуть, хочеш миру – готуйся до війни. Сьогодні поки ми займаємо позицію оборони і намагаємось не провокувати Росія, російська армія відрізає шматок за шматком нашої території – як гангрена. Де гарантії, що вони обмежаться Донецькою та Луганською областями? А якщо вони піде далі - на Запорізьку, Херсонську та Миколаївську?

Якщо ми хочемо, щоб ворог не зайшов у Київ, Кіровоград, то ми повинні готуватись до цього, блокпости робити, інформувати. А зараз цим займаються недостатньо. Хочеш миру - готуйся до війни. Якщо ми не будемо готові до того, що потрібно боротись за свою незалежність і за свій рідний дім, то вибори проводити немає сенсу.

Попереджаючи закиди у тому, що я начебто хочу по довше просидіти в Раді, я знову заявляю: я не боюсь перевиборів, я вже готовий балотуватися і піду на вибори повторно. Для мене ані раніше, ані зараз це не було головним питанням - дата виборів.

Для мене зараз головне питання - це збереження цілісності країни. Люди хочуть зміни влади, перевиборів до парламенту, але провівши вибори зараз, ми дійсно можемо втратити країну. Занадто серйозна ситуація.

Інакше ми ризикуємо побачити на Донбасі замість виборів до Верховної Ради України, побачити вибори до держдуми Російської Федерації. До речі, вибори до Державної Ради республіки Крим, як тепер іменує себе колишній парламент українського Криму відбудуться наступної неділі - 14 вересня...

-    Як у вас так вийшло прославитись на всю країну тушкою та перебіжчиком при тому, що ви ніколи не входили до складу Батьківщини, ніколи не були членом партії, і в партії регіонів також. Ось є задокументована інформація, конкретна. Є ваша автобіографія, яка підтверджується офіційними джерелами. При тому, що є інші депутати, у тому числі наші кіровоградські, які були в партії «Батьківщина», потім перейшли конкретно в «Партію Регіонів», і їх ім’я не відомо всій країні?
Це просто була ретельно спланована спецоперація конкретно проти мене для того щоб відволікти суспільну думку від проблем фракції «Батьківщина» на той момент, фракції до лав якої я не вступив. А проблема як була так і залишилась. і вилилась тільки зараз в тому, що з тієї партії зараз масово вийшли люди.

 Ольга Янкова

Сподобалася стаття?
Поділитися:
мир тв