Коли чоловік та дружина – колеги по роботі: про сім'ю, тайм-менеджмент і вчителів

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 1614

Університетське життя, коли до нього пильно придивитися, цікаве й непередбачуване у відкриттях. Один із таких феноменів – сімейні пари викладачів, коли чоловік та дружина – колеги по кафедрі. Газета педуніверситету ім. В. Винниченка «Університетський меридіан» знайшла таке неординарне подружжя. Сергій та Ірина Ткаченко вже 9 років працюють на факультеті філології та журналістики, готуючи фахівців з видавничої справи та редагування.

Успішно поєднуючи викладацьку роботу з науковою діяльністю (Ірина Ткаченко – кандидат філологічних наук, Стипендіат Кабінету Міністрів України), туризмом та марафонським бігом (на рахунку Сергія Ткаченка – декілька марафонських забігів та організований перший на Кіровоградщині мультимарафон «Диким степом»), вихованням трьох синів, подружжя активно займається громадською діяльністю. Ми поцікавилися, поєднуються такі різнопланові сфери у житті молодих викладачів нашого університету.

УМ: Викладання, наукова та громадська діяльність, виховання дітей – як вдається все це поєднувати?

І.: Не будемо приховувати, це непросте завдання. Найтяжче – знайти баланс, особливо, коли дітей – троє. Головне – бути командою, підтримувати один одного, довіряти, іноді взаємозамінюватися. Те, що ми з чоловіком працюємо в одній сфері, дозволяє нам бути партнерами. Аспірантура, народження і виховання трьох дітей, викладання відбувалися паралельно і напрочуд динамічно – це загартувало мій жіночий характер.

С.: Життя так склалося, що нам довелося опановувати мистецтво тайм-менеджменту: у нашій добі 24 години, а завдань, зобов’язань, цілей і мрій – на п’ятьох! З дитинства нас привчали до наполегливості й відповідальності. До нашого ритму звикли діти і наші батьки (сміється). Сподіваємося, що це буде допомагати нашим синам йти по життю.

І.: Насправді, немає ніяких секретів. Є принципи. Є мрії. Є відповідальність. Найцікавіше і водночас найскладніше з нашого життя залишається «за кадром». Інші бачать тільки результати. Приємно, коли вони з'являються систематично, коли їх цінують. Усе, що є у нас в якості здобутків – результат наполегливої праці.

УМ: На кого рівняєтеся у викладацькій та наукових сферах?

І.: Звичайно, на своїх викладачів. Від них переймаєш досвід і викладацький, і науковий, рівняєшся на особистісний рівень окремих науковців. Для мене таким наставником є Григорій Дмитрович Клочек, великий вплив на мене як науковця здійснив Василь Петрович Марко.

Також нам із Сергієм пощастило навчатися у хороших вчителів: ми однокласники, закінчили сільську школу (Цибулівська ЗОШ Знам'янського р-ну), де отримали якісні знання й чітку настанову на те, що у будь-яких ситуаціях треба залишатися людиною. Сільська школа для нас - позитивне явище, і нам обом пощастило після закінчення університету працювати за фахом. За цей час сформувався цілісний образ ідеального вчителя-наставника, який надихає тебе все життя.

УМ: Ви стали ініціаторами освітнього медіа-кемпу «Чистий простір». Що вам дає цей табір?

С.: Ми дотримуємося принципу - освіта впродовж життя. Ідея провести медіаосвітній молодіжний табір виникла у 2007 році. За цей рік ми провели дві таборівки, остання була підтримана Британською радою. «Чистий простір» – це неформальна освіта, альтернатива, яка відкриває колосальні комунікаційні можливості. Табір має свою філософію, цінності і є відгуком нашої команди (основна частина якої – це колеги по кафедрі) на виклики сьогодення. Це наша локальна освітня реформа, яка працює!

І.: Часто доводиться руйнувати стереотипи про факультет філології та журналістики, викладачів, освіту. Погодьтеся, дивно визнавати, що філологічний факультет має свою вже всеукраїнського рівня таборівку чи, наприклад, викладача-марафонця. Ми відкриті до навчання, змін, самовдосконалення, експериментів. Те, що ми отримуємо на різноманітних тренінгах – як освітніх, так і бізнесових, дає розуміння світових освітніх тенденцій, пріоритетів, стратегій і тактик. Як викладачі та науковці ми відкрили для себе громадський сектор, і ці знання намагаємося передавати студентам, колегам, зокрема й у форматі таборової освіти, яка вийшла на широкий загал.

УМ: Що побажаєте своїм вчителям та колегам з нагоди Дня працівника освіти?

С.: Не боятися труднощів, утілювати свої мрії в життя, бути відкритим до інновацій.

І.: Примножувати професійний запал, бути наставником для своїх учнів, досягати нових вершин, розвиватися особистісно та бути щасливим у своїй професії, відповідати покликанню!

З сайту КДПУ

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв