Віталій Дуброва розповів про розвиток дзюдо на Кіровоградщині

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 1043

Старший тренер збірної України, заслужений тренер України Віталій Дуброва високо оцінює роботу Федерації дзюдо та самбо Кіровоградської області та переконаний, що з таким підходом результати не примусять себе довго чекати. Про це він повідомив 1 липня у Кіровограді на прес-конференції, розповідаючи про здобутки дзюдоїстів Кіровоградщини та чоловічої збірної України у першій половині 2013 року.

 

- Дзюдо на Кіровоградщині дійсно останніми роками бурхливо розвивається. Якщо раніше успіхи ваші були поодинокими, то зараз з’явилися досягнення на юнацькому рівні, ваші спортсмени входять до складу юнацької збірної України. Спілкуючись із старшим тренером Кіровоградської області з дзюдо Сергієм Нечмонею ми знайшли взаєморозуміння і підписали угоду згідно якої два провідних українських спортсмени, одні з найперспективніших дзюдоїстів України Дмитро Лучин і Кеджао Ньябалі з 2013 року виступають за Київ і паралельно Кіровоградську область. Ваша обласна федерація надає достатню підтримку і фінансову і методичну. Перші півроку співробітництва ми один одного не розчаровуємо, все відмінно. Великий внесок у цій співпраці Андрія Табалова, який допомагає вирішувати всі питання, що виникають. Спільними зусиллями досягаємо нових вершин. Вже цього року Дмитро Лучин став бронзовим призером турніру Гра-прі Самсун у Туреччині, обидва спортсмени стали бронзовими призерами командного Чемпіонату Європи у складі збірної України. Вони є реальними кандидатами на участь в Олімпійських іграх 2016 року.

- Будемо сподіватися, хлопці потраплять на Олімпіаду. Наскільки високо можна оцінити їхні шанси на успішний виступ в Ріо-де-Жанейро, адже там, безумовно, буде шалена конкуренція?

- Зараз складно казати про шанси. Хлопці пройшли усі щаблі. Дмитро був призером юнацького Чемпіонату Європи, призером ЧЄ до 20 років (U-20), двічі призером ЧЄ U-23. Цього року має досягнення на дорослому рівні. Наприклад на Гра-прі в Турецькому Самсуні він переміг грузина Левана Жоржеліані, який був п’ятим на Олімпіаді 2008 року в Пекіні. А в поєдинку за «бронзу» переміг дворазового призера Олімпійських ігор Хенка Грола з Голландії. Тобто вже зараз потенціал дозволяє показувати йому найвищі результати. Те саме стосується Кеджао Ньябалі. Він був призером юніорського Чемпіонату Європи, чемпіоном світу серед юніорів, двічі срібним призером ЧЄ U-23. У хлопців також є медалі дорослих кубків світу, турнірів Гран-прі. Зараз наша задача правильно їх підвести до Олімпійських ігор, не перериваючи цей ланцюжок успіхів і спробувати там показати максимальний результат. Насправді Олімпійські ігри – дуже велика лотерея де багато чого залежить не лише від функціональної, фізичної підготовки, але і від психологічної підготовки. Маючи не зовсім вдалий досвід Лондона, намагатимемося всі ці помилки врахувати і з Ріо-де-Жанейро обов’язково привезти медаль. Сподіваюся, її володарями стане хтось і з наших вихованців.

- Які найближчі плани чоловічої збірної України і спортсменів які представляють в ній Кіровоградщину?

- 25 серпня – 1 вересня у Ріо-де-Жанейро пройде Чемпіонат світу. І Лучин і Ньябалі пройшли відбір і готуються до цих змагань. Це буде основний старт року. Збірна України боротиметься як в індивідуальних так і командних змаганнях. В командному Чемпіонату світу – завдяки здобутій «бронзі» на Чемпіонаті Європи. Там братимуть участь лише 16 кращих збірних. Сама участь у цих змаганнях дуже престижна і її можна поирівняти до футбольної збірної, які відібралася на Чемпіонат Європи або світу. Спробуємо чинити опір найсильнішим командам світу. Зараз основний акцент направлений на базову підготовку відбору до Олімпійських ігор. Кваліфікація стартує з 1 червня 2014 року коли почнуться турніри, що приноситимуть рейтингові очки до яких треба буде підійти у повному озброєнні. Зараз змагання рейтингові, але вони не входять у систему олімпійського відбору.

В даний момент ми постійно знаходимося у стані зборів. Щойно закінчився навчально-тренувальний збір у Конча-Заспі. До нас приїжджали п’ять збірних – Росії, Швейцарії, Польщі та Чехії, понад 200 спортсменів. До цього ми знаходилися у Мінську в такому ж тренувальному таборі, а вже найближчої п’ятниці вилітаємо на 7 днів на тренувальний табір до Іспанії у передмістя Барселони. Там очікується участь понад 500 спортсменів з усього світу, понад 40 збірних команд різних країн прибуде туди. Перед Чемпіонатом світу у нас буде ще один контрольний старт – турнір серії Гренд-слем у Москві 20-21 липня. Лучин візьме в ньому участь, а Кеджао, найімовірніше його пропустить, бо є невеличкі проблеми зі здоров’ям і ми не хочемо травмуватися перед світовим чемпіонатом. Надалі буде збір у Сочі і заключний – у Конча-Заспі. За 7-8 днів команда вилетить до Ріо-де-Жанейро, щоб пройти акліматизацію де ми спробуємо змоделювати нашу участь в Олімпійських іграх пройти кліматичну, часову акліматизацію.

Для того щоб підготувати спортсмена навіть не олімпійця, а кандидата в олімпійську команду треба не рік-два. Це 8-10 років цілеспрямованої роботи починаючи з дитячого віку. Коли у юнацькому віці 12-14 років дитина подає надії, треба вкладати в неї фінанси, обкатувати на змаганнях, зборах. Тоді, можливо, в неї щось вдасться. В іншому випадку треба вирішувати : продовжувати займатися спортом чи робити акцент на навчання або роботі. В таких випадках часто навіть не дитина робить вибір, а батьки. У дитину треба постійно вкладати: нічого не вкладеш – нічого не матимеш. У спорті те ж саме: щоб щось отримати, треба щось вкласти. Добре, що існують такі люди як Андрій Табалов, які вкладають, допомагають спортсменам. Не всі з них будуть олімпійцями, чемпіонами, однак із масовості завжди щось виростає. Зараз ця масовість у кіровоградській області присутня. Навіть кількість учасників від Кіровоградської області на чемпіонатах України значно виросла. Якщо раніше їх було 5-6, то зараз до 20 спортсменів може приїхати на змагання дзюдоїстів 14-18 років. Стабільно 1-3 призери протягом останніх років є. Я впевнений, що хтось із цих хлопців-дівчат зможе поповнити склад дорослої команди і досягнути певних висот. Традиції у кіровоградського дзюдо є просто треба набратися терпіння і результати будуть. Як кажуть, не одразу дерево виростає.


За матеріалами сайту "Дзюдо-Центр"

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв