Євроінтеграція по-українськи: фінансові аспекти

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 1833

У Кіровограді стартував новий проект газети «День» – «круглий стіл» «Люди і гроші», організований Благодійним фондом сприяння ініціативам газети «День» та Лігою українських меценатів.
Майданчиком, на якому він проводився, став міський інформаційно-аналітичний центр «Перевесло», а учасниками – економісти, що працюють у бізнесових структурах, громадські активісти, журналісти. Президент Благодійного фонду Микола Гриценко та голова наглядової ради цього ж фонду Володимир Панченко презентували аудиторії численні проекти «Дня», зокрема – книжкові видання (серія «Україна incognita», «Бронебійна публіцистика», «Підривна література»).

Головна ж увага була зосереджена на проблемі, актуалізованій подіями останніх тижнів, – «Фінансові аспекти євроінтеграції по-українськи». Свій аналіз ситуації, що склалася довкола Вільнюського саміту, представив професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат економічних наук Олександр Мертенс. Зі зливи запитань, адресованих поважному експерту, виберемо кілька найсуттєвіших.

– Чи є підстави вважати, що пауза після Вільнюса може бути використана Україною ефективно і Угода таки буде підписана? І скільки може тривати ця пауза?

– Це цілком залежить від українського уряду. Представники ЄС неодноразово висловлювали готовність обговорити з українським урядом питання імплементації Угоди. В той же час ЄС не буде вести перемовини щодо змін тексту самої угоди – це і справді будо б дивно після багаторічних перемовин, підготовки тексту і парафування. Посилання Миколи Азарова на «попередників» чи «виконавців», які підготували якийсь «не такий», не вигідний Україні текст, виглядають несерйозно, адже саме нинішній уряд уже понад три роки вів перемовини, текст неодноразово узгоджувався, і мова йшла лише про виконання Україною певних дій, які мали передувати підписанню.

Навіть якщо прийняти точку зору, що перед Вільнюським самітом виникли нові обставини (неочікувано жорсткий тиск з боку Росії), то, на мою думку, відкладення підписання Угоди було стратегічно помилковим кроком з боку української влади. У теорії ігор (науковій дисципліні, що вивчає стратегічні взаємодії) є поняття «правдоподібної обіцянки» – дії, яка однозначно підтверджує стратегічні наміри гравця. Підписання угоди стало б такою правдоподібною обіцянкою, що підтвердила б незмінність курсу України на євроінтеграцію. Наступні перемовини з Росією, які безумовно необхідні, базувались би на факті, що цей курс є визначеним і незмінним. Відмова від підписання, навпаки, свідчить, що тиск на Україну може бути ефективним, і, швидше за все, призведе до ще більш жорсткої позиції Росії.

Підписання також покращило б позиції України у перемовинах з ЄС щодо імплементації Угоди: свідчення про незмінність політики євроінтеграції значно підсилює аргументи України про необхідність допомоги з боку ЄС на шляху до імплементації. Тому наскільки довго може тривати пауза – найбільшою мірою залежить від того, як швидко українська влада зрозуміє цей факт.

– 160 млрд. євро «компенсації» Україні з боку ЄС , що про них постійно говорять Янукович і Азаров, – звідки ця цифра? І чи можна вірити, що ці кошти (якщо б їх раптом дали) не будуть украдені чи проїдені?

– Цифра 160 млрд. євро виникла з дуже грубих і приблизних порівняльних оцінок того, який обсяг коштів нам потрібно було б інвестувати у інфраструктуру, державні інститути та підтримку окремих галузей, щоб наблизити їх до рівня, який сьогодні є у країнах-членах Євросоюзу. Фахівці Інституту прогнозування порахували обсяг інвестицій, який був здійснений у країнах Східної Європи – нових членах ЄС (Польщі, Угорщині, Чехії) до і після вступу, вивели середню цифру – 2,2 тис. євро на душу населення, помножили на населення України (46 млн.) і ще довільно збільшили отриману суму у півтора рази з огляду на нашу «недорозвиненість».

Перше, що важливо в цьому зв’язку відзначити: ці цифри не мають жодного відношення до підписання Угоди про асоціацію. Це не є «втрати» української економіки внаслідок підписання Угоди. Навіть якщо відноситись серйозно до цифри 160 млрд. Євро, то це той обсяг інвестицій, який потрібен для наближення наших умов життя і умов ведення бізнесу до того, що вже сьогодні є в ЄС. Це не втрати України, а інвестиції у підвищення рівня добробуту українців. Ці інвестиції – справа української держави і українського бізнесу. Так, для їх здійснення знадобляться не лише внутрішні ресурси, а й закордонні інвестиції, а для їх залучення нам самим потрібно дуже багато попрацювати для підвищення ефективності державного управління і покращення інвестиційного клімату.

– Які галузі української економіки можуть бути модернізовані найбільш швидко і успішно?

– Я не є прибічником т.зв. «активної промислової політики» держави, коли чиновники визначають те, які саме галузі економіки і як повинні розвиватись, які галузі і підприємства потрібно підтримувати, а які – ні. Практика й економічні дослідження свідчать, що така політика здебільшого виявляється неефективною внаслідок конфліктів інтересів, корупційної складової та загальної неефективності державного апарату. Завдання держави – створювати умови для комфортного ведення бізнесу, відстоювати інтереси вітчизняного бізнесу у міждержавних відносинах, протидіяти монополізму, забезпечувати макроекономічну стабільність, створювати суспільні блага – від захисту прав власності та ефективної судової системи до розвиненої інфраструктури – транспортної, фінансової тощо. Лише тоді вітчизняне виробництво буде розвиватись, будуть приходити інвестиції – як внутрішні, так і закордонні. За таких умов ми можемо побачити активний розвиток багатьох галузей. Навіть тих, на які ми самі не сподівалися.

Багато співпрацюючи з українським бізнесом, я бачу практично у кожній галузі приклади надзвичайно ефективних підприємств, діяльність яких свідчить, що українська економіка – це не лише металургія, хімічна промисловість та сільське господарство. Це і машинобудування, і виробництво споживчих товарів, і послуги, і інформаційні технології. Той факт, що такі приклади успіху існують навіть у вкрай несприятливому середовищі України свідчить про надзвичайно великий потенціал.

– У чому полягають головні вигоди для України від інтеграції у Європу?

– На мою думку, головне у європейському векторі розвитку – не преференції у міжнародній торгівлі, і не фінансова допомога з боку ЄС. Головний економічний виграш – це можливість створення в Україні ефективних інститутів, які забезпечать розвиток економіки. Йдеться про захист прав власності, корпоративні відносини, фінансові ринки, роботу державного апарату, дієві обмеження корупції та монополізму тощо. За більш ніж 20 років незалежності Україна, на жаль, не змогла створити такі інститути. Наслідком є те, що Україна значно відстає за рівнем доходу на душу населення не лише від розвинених країн, а і від своїх сусідів – скажімо, Польщі, Туреччини, Росії, і цей розрив, на жаль, продовжує зростати. Говорити про те, що у нас все добре, а підписання угоди призведе до негативних наслідків – це вводити людей в оману. Ми сьогодні маємо чи не найвищий у світі рівень процентних ставок, практично відсутній внутрішній фінансовий ринок, інвестиції в Україну розглядаються міжнародними інвесторами як найбільш ризикові, ми зберігаємо найнижчі місця у рейтингах умов ведення бізнесу та рівня корупції. Європейський вектор розвитку – це шанс нарешті почати вирішувати ці проблеми.

P.S. «Круглі столи» в рамках нового проекту газети «День» «Люди і гроші» планується провести і в інших обласних центрах України. Їх мета – створення активного середовища, в якому аналізуються важливі аспекти євроінтеграції нашої держави; сприяння процесам формування громадянського суспільства; привернення уваги громадськості до різноманітних ініціатив газети «День».
Олександр Ратушняк

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв