Про посібник по боротьбі за щастя, що вартий екранізації

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 531

Одне з найбільших захоплень мого життя – читання. І не просто читання, а захоплення книжками, купання в них, щира любов до кожної прочитаної книги і автора. Дякувати провидінню, на моєму шляху рідко трапляються погані книги. Можливо мені просто щастить, але більшість прочитаних мною книг – шедеври, а більшість авторів – генії.

І от, в моїй колекції геніальних авторів поповнення.

Приблизно рік тому, в мій черговий похід книжковими магазинами, я натрапила на книгу маловідомої для мене авторки Вікторії Гранецької. Книга одразу ж опинилась серед куплених мною, але от серед прочитаних…

Так сталося, що «Тіло» в мене взяли почитати, і я майже на рік забула про цю книжку. Аж до цьогорічного Великодня, коли мені її повернули.

Вирішивши, не відкладати справи в довгий ящик, я взялася за прочитання. Зізнаюсь, не чекала нічого надзвичайного, просто це була єдина книжка, яку я ще не встигла прочитати. Але, не так сталося…


Докладніше в "Гречаному блозі" Олени Сінченко.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити