Що не читають у Кіровограді? (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1381

 Що читають кіровоградці? "Гречка" вирішила дізнатися відповіді на це запитання досліджуючи полички буккросінгу. Разом з книжками досліджували і те, чи припала кіровоградцям до душі "креативна" ідея з книговиром.

 

І чи щедро любителі чтива віддають зі своїх домашніх поличок книжки, аби прочитати щось нове й цікаве.

Перші полички кіровоградського книговиру встановили на початку грудня 2011-го року. З того часу у буккросінгу покрутилися книжки письменників як Кіровограда, так і України: Олександр Жовна, Ольга Полевіна, Олександр Косенко, Роман Любарський, Сергій Озерянський, Брати Капранови, Сергій Жадан та інші. У BookCrossing дарували книжки й місцеві посадовці, і самі ідейники встановлення поличок у Кіровограді. Шкода констатувати, але зараз у BookCrossing можна побачити лише одиниці тих подарованих "VIP-aми" книжок.

Отже поличка, яку відкрили однією з перших. Місце локації - КДПУ ім. В. Винниченка. По асортименту наявних книжок видно, що музиканти й географи до полички не доходять. Тут можна погортати словник з польської, дізнатися про історії гетьманів України, почитати Горького, Толстого і познайомитися з методикою викладання Вололимира Сосюри у школах. Найстаріше видання на поличках датоване 1967 роком, із нових - 2013 року виготовлення.

"Я своїх книг штук 50 заніс. Як-то кажуть, зробив ревізію вдома. Жодної вже тут немає. В основному студенти книжки беруть, аніж приносять" - розповідає охоронець старого корпусу КДПУ.

Поличка в бібліотеці ім. Д. Чижевського - книжки сюди приносять школярі, студенти та серйозні інтелектуали. Поряд зі збірником завдань по геометрії можна ще побачити практичний посібник по зовнішньоекономічній діяльності, а також наукове видання про історію та стан антарктичного льодового покрову. Приємним сюрпризом на поличці стає тоненька книжечка з художнім оповіданням Миколи Цуканова. Найстаріше видання - 1963 рік, нове - 2013-й.

Чи не найзаповненішою поличкою кіровоградського книговиру є поличка Кіровоградського обласного худмузею: тут книжки стоять у два ряди, а меню видань, які можна прочитати, - найрізноманітніше. До речі, чи не єдина точка BookCrossing, де можна взяти навіть дитячі книжки, видані вже за часів незалежної України. Оригінальними несподіванками стали книга-порада від Михайла Поплавського "Як стати популярним і багатим", а також кілька випусків "Роман-газети", яка видавалась Держклмвтдавом СРСР з 1989 року.

У кав'ярні "СІТІ" п'ють каву і читають книжки, мабуть, одні мовознавці. Тут і посібник з українського ділового мовлення, і самоучитель української мови, і дидактичні матеріали з української мови для дев'ятикласників. До речі, єдина поличка, де ще можна взяти почитати "Рєшку" Сергія Озерянського. Одним із дійсно цікавих видань є фотоальбом "Ймення зорі Чорнобиль" про аварію на ЧАЕС та її ліквідацію. Із раритетних видань - роман 1971 року, із нових - пару книг 2011 року.

"Я тут два місяці працюю. То за мою практику лише олин раз принесли книжку. Просто принесли, а не поміняли. Беруть ще рідше. Заходять, питають що це таке, я їм пояснюю, розповідаю про книговир" - розповідає Ліза, офіціантка "СІТІ".

Після відкриття полички буккросінгу в "Ігромірі" ЗМІ писали, що у цій точці є місце і для дорослої, і для дитячої літератури. На відкритті тоді дарували чудові дитячі книжечки й видавці, і навіть дитячі ілюстратори. Проте не здійснилось! Тепер поличка є місцем для досить несвіжої періодики: журнали з рецептами та гороскопами, косметичні каталоги та глянець для жінок. На поличці можна навіть знайти посібник правил дорожнього руху за 1984 рік.

Кав'ярня "Чайкоffский" має специфічну книжкову шафку. Вона єдина, де можна взяти нову краєзнавчу літературу, наприклад, "Вулиці рідного міста" Юрія Матівоса чи "Медична освіта Кіровоградщини: сторінки історії" від видавництва "Імекс-ЛТД". Є в наявності й цікаві журнали: Forbes, Ланруж та навіть пару випусків журналу "Человек и закон" 1990-го року.
"Підходять, дивляться. Кажуть, а можна ми візьмемо книжку, а потім принесемо свою? Дозволяємо, приносять" - рлзповідає офіційантка кав'ярні.

Одна із популярних кіровоградських кав'ярень "Мокко" теж може похизуватися цікавинками на своїй поличці BookCrossing. Вона рясніє в основному художньою літературою: Олександр Косенко "Гартування води", Роман Любарський "Точка роси"; дитячою та юнацько літературою, щоправда ще радянського друку, наприклад, "Мауглі" (1966 рік). Серед ексклюзиву, збірник пісень 1979 року, Правила дорожнього руху 2011 року, навчальний посібник по торгівлі цінними паперами 2008 року, а також історія Української автокефальної православної церкви, написана Митрополитом Феофілом.

Цікаво й те, що певної кількості поличок у вказаних на флаерах місцях наразі немає. Наприклад, кафе "Плутос", "Булошная" і "Вконтакті" вже закриті, тож поличок там, зрозуміло, не знайти. У "Челентано" (пр-т Правди, 90) та "Старому місті" полички прибрали: коли повернуть на місце у першому кафе не пояснюють, у другому мотивували її відсутність так: " все одно все виноситимемо, бо цього року ремонт робитимемо". Директор Інформаційно-ресурсного центру, на балансі якого знаходиться BookCrossing, Ірина Жарова, розповідає, що таке явище, коли власники закладів забирають полички, поширене. Вирішують це питання з допомогою офіційних листів та звернень.

Загалом про Буккросінг можна вказати, що ідея цікава, але в Кіровограді, як-то кажуть, не пішла. На поличках в основному художня література й видання, які не шкода прибрати з домашніх книжкових шаф. Часто можна побачити навіть книжки без обкладинок чи склеєні купу разів скотчем або клеєм. Іноді навіть полички буккросінгу використовують для реклами: косметика, виші, послуги. Хоча за ідеєю книговир полягає в обміні улюбленими (!) книжками. Ті, хто прочитав книгу мають змогу на спеціальних вкладишах в книзі залишити свій відгук чи номер телефону для обговорення. Цікаво, що ми не помітили жодної книжки, всередині якої на наклейці був хоч якийсь натяк на те, що її прочитали й готові обговорити. Між тим про такі пробіли в цій ідеї кіровоградці писали в коментарях у блозі креативника Олександра Шаталова ще тоді, коли він вперше заявив про наміри запустити книговир.

Якщо говорити про смаки, то на основі досліджень книговиру, мабуть, можна говорити лише про те, що кіровоградцям не до душі. Втім радує те, що полички буккросінгу не використовують для чистого посуду чи викладання серветок. А значить Кіровоград читає!

P.S.: "Гречка" дослідила не усі полички Буккросінгу, а більшість. Повний їх перелік можна знайти на флаерах, що мають знаходитися в корзинках поличок.

Р.Р.S.: Ви можете не знайти на поличках тих книжок, які були названі у цій статті, адже Буккросінг у Кіровограді працює, хоч і в односторонньому напрямку.

Досліджувала читацькі смаки кіровоградців Світлана Дубина
Фото автора

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити