Кіровоградські музейники відповіли на звинувачення у ЗМІ

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 892

 Навесні 2014 року відкрилась оновлена експозиція відділу історії Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Ця подія викликала резонанс у ЗМІ. Відгуки були не завжди позитивні. Відповісти на закиди вирішила директор музею Наталія Агапєєва.

Останнім часом з’явилось чимало відгуків, у тому числі у мережі інтернет на місцевих сайтах. Нам приємне небайдуже ставлення відвідувачів та фахівців до нашої роботи. Навіть критичні публікації цікаві і потрібні.

 

Зауваження стосуються обладнання, змісту експозиції, збереженості експонатів. Вважаємо за потрібне роз’яснити деякі питання.

Щодо збереження експонатів: у залах експонуються копії документів і
фото, де є загроза попадання прямих променів та надлишок освітлення, оригінали захищають штори на вікнах та ставні. Освітленням в експозиції займались фахівці, які відбирали тільки спеціальні сертифіковані світильники для приміщень, ще й з застосуванням фільтрів. У вітринах – так зване «холодне» освітлення, і вмикається воно тільки за наявності відвідувачів.

Проект художнього рішення та наукову концепцію експозиції було обговорено на громадських слуханнях, які відбулися перед остаточним затвердженням проекту. Свою думку стосовно майбутньої експозиції висловили фахівці, серед них – кандидати історичних наук кіровоградських університетів та відомі краєзнавці області, зауваження і побажання яких були враховані при втіленні експозиції.

Розробкою художнього проекту експозиції та його монтуванням займалися відомі фахівці, рівень кваліфікації яких не викликає сумнівів – члени Національної спілки художників України Семен Леонідович Равський та Валерій Юхимович Губенко. Вони оформлювали експозиції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, історико-меморіального музею Михайла Грушевського, музеїв історичних коштовностей України, Михайла Булгакова, Шолом-Алейхема тощо.

Очевидно, що експозиційні площі музею обласного статусу надто обмежені. У зв’язку з архітектурними особливостями приміщень музею Козацька доба представлена не в наступній після «Археології» залі, а в залі Розвитку краю, де займає майже чверть експозиційної площі кімнати. Крім того, був сенс представити козацтво безпосередньо перед темою фортеці Святої Єлисавети, так як її будівництво здійснювалося головним чином козаками восьми гетьманських полків.
Експозиція «Заселення краю», яка побудована в етнографічному аспекті, починається з Нової Сербії і продовжується матеріалами Новоросії, Поділля і Київщини – тими історичними областями України, що дали життя терену, який згодом оформився як Кіровоградська область. «Російську» історичну назву Новоросія ми сприймаємо так, як і наші предки, що жили в реаліях свого часу, і перейменуванням заднім числом географії не займаємося. До речі, Новоросійські губернії (1764-1784, 1796-1802) і Новоросія (Нова Русь) – дещо різні речі. Новоросійський край в якості генерал-губернаторства, до якого входили кілька губерній, проіснував з 1764 до 1873 року, пізніше не мав адміністративного статусу, але назва традиційно продовжувала вживатися як історично-географічна, і тільки 1920 року була заборонена більшовиками, естафету від котрих нині у багато в чому приймають деякі новітні «патріоти».

У залі Промисловості комплексно висвітлені промислові та технічні особливості Єлисаветграда, максимальна увага (понад 50% експозиційної площі) приділена заводу Р. і Т. Ельворті, який спеціалізувався на виробництві розкидних, рядових, сошникових, дискових сівалок та кінних молотарок і одним із перших пішов на зустріч дрібному господарю – надав селянам пільги на купівлю машин, спростив умови їх придбання, впровадив платежі у кредит.

Експозиція «Самоврядування Кіровоградщини» розміщена у Виставковій залі – це не стаціонарна експозиція, а сигнальна виставка майбутнього музею історії місцевого самоврядування і, безумовно, вона не відображає всі аспекти історії радянського періоду та сучасності. Сучасний соціально-економічний розвиток краю, корисні копалини тощо будуть представлені у майбутній експозиції відділу природи.

У залі «Від УНР до УРСР» ми намагалися не акцентувати увагу на деталях, зосереджуючись на загальних тенденціях дуже складного періоду історії. Загально відомо, що музей – це, перш за все, фонди. А вони у більшості музеїв складаються з експонатів, які розповідають про становлення радянської влади. Тому зрозуміло, що особистих речей та документів учасників національних визвольних змагань в музеях майже немає. Проте ми все ж таки представили портрети місцевих народних героїв – учасників Канізького повстання, Холодноярських отаманів та інших, в тому числі і тих, хто діяв у Глодосах. Портрети отаманів Григор’єва та Махна важко не помітити навпроти входу в залу. Історичні плакати, представлені в експозиції, це – артефакти історії та зразки образотворчого мистецтва свого часу. Вони займають достойне місце в багатьох музеях України, в тому числі Національному історичному музеї, Дніпропетровському історичному музеї та інших.
Темі примусової колективізації і, як її наслідку, Голодомору 1932-1933 років присвячено одну з трьох пристінних конструкцій. Це : фото, місцеві газети, документи, зокрема, - хлібні картки, картки колгоспників. зобов’язання на здачу продуктів, збірники постанов місцевої влади. А композиція з мішком збіжжя, проштрикнутим багнетами, дитячою вишивкою, цвітнянською скульптурою 30-х років ХХ ст. «Жінка із снопом», сільським реманентом, репродуктором 1937 року дає можливість відвідувачу емоційно відчути трагедію українського народу тих років.

Політичним репресіям присвячено документи і фото у горизонтальній вітрині.

Зала «Кіровоградщина у роки Великої Вітчизняної війни» експозиційно присвячена конкретно подіям і людям, пов’язаним з нашим краєм, тому починається з літа 1941 року. Оборонні бої, трагедія Зеленої Брами, окупація… Примусовий вивіз краян за кордон відображений листами остербайтерів і довідкою Лелеківської сільради. Супротив окупантам радянський та націоналістичний також присутні. Не будемо заперечувати документам, що стверджують – на території Кіровоградщини кількість партизанських загонів та підпільно-диверсійних груп радянського спрямування значно переважала над націоналістичним рухом, який також не відкидаємо і представляємо наявними матеріалами.

Щодо експонування предметів колекції Ільїна, то на сьогоднішній день вона виставлена у більш презентабельному вигляді, ніж у попередні роки, хоча і зберегла попередній погляд на її висвітлення. Кожен відвідувач може побачити раритети цієї колекції, які раніше не експонувалися – кухоль Равича, вироби фірми Фаберже та твори сакрального мистецтва. Про використання предметів колекції у зйомках художнього фільму «Синдром дракона» ми говоримо у своїх екскурсіях. «Портрет невідомої у білій сукні» став лейтмотивом фільму і в нашій експозиції він представлений у центрі як символ того, що особистість Ільїна, як і його колекція, ховає у собі багато таємниць і спонукає до подальших досліджень.

Загалом, колектив музею щасливий з того, що після семирічної перерви відкрились двері для відвідувачів відділу історії, який створювався у складних умовах січня і лютого 2014 року.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наш музей, переглянути новостворені експозиції, отримати враження і поділитися з нами своєю особистою думкою, за що ми будемо дуже вдячні.

З повагою від імені колективу директор музею Наталія Агапєєва.

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # виталий михайлович 28.06.2014, 08:27
Прикро що директор музею подає Канізьке повстання в контексті національно-виз вольної боротьби нашого народу, адже всім відомо , що саме це повстання підняли більшовики..... ........чи для неї більшовицьке повстання і є національно-виз вольним рухом ? У коментарях директора відчуваеться глибока радянська ідеологізація , вживається термін націоналістични й рух , сучасні ж історики цей рух характеризують , як національний . Щодо підняття теми другої світової війни , то тут вона названа Велика Вітчизняна, ніби й не було 23 років Незалежності України , ніби держава Україна воювала і цікаво яку ж Вітчизну має на увазі пані директор ? Щодо на мою думку недолугого закиду про патріотів , зазначу слідуюче , в нашому місті багато патріотів України , деякі з них воюють зараз з Новоросією , гинуть......... ..і це дійсно патріти !!!! А патріотом якої держави являється пані директор музею , не зрозуміло і чи має вона право очолювати обласний краєзнавчий музей , питання риторичне !!!!
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити