На кіровоградській сцені вдруге показали історію про сваху Хануму (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1111

У кіровоградському театрі ім. м. Кропивницького пролунали дзвоники "Вересневих Самоцвітів". Одним із гостей Кіровограда був Полтавський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. М. Гоголя з комедійною виставою "Ханума".

Історію про славетну сваху Хануму, яка і молодого, і старого, й кривого засватає так як треба, у кіровоградському театрі презентується не вперше. З такою ж постановкою у на Батьківщину корифеїв театру приїжджали актори Криворізького міського академічного театру драми та музичної комедії ім. Т. Шевченка.

"Ханума" - комедійна вистава. Гумористичність збережена як в характерах героїв історії, так і в їхніх світобаченнях та життєвих позиціях. У таких постановках реалістичність подій, постійна емоційність та акцентування на звичних, як то кажуть земних і наближених до глядача потребах, - головні засоби тримання уваги. Серед героїв історії Хануми є скупий купець, збіднілий від своїх надмірних звичок багатій, заздрісна конкурентка, бідний вчитель і т.п. Усі герої такі, якими вони є в оригінальному тексті п'єси грузинського письменника Авксентія Цагарелі "Ханума", які є в реальному житті будь-якої людини. Акторам театру вдалося майстерно зіграти свої ролі і при цьому втримати отой східний акцент мовлення протягом усієї вистави.

"Ханума" полтавчан - динамічна. Змінюється дія, змінюється декорація. Це не просте виключення світла на сцені, а симетричне переміщення тих чи інших рухливих деталей декоративного ряду. Це відволікає глядача, дає йому зрозуміти, що зараз буде історія в іншому місці, але зміна ігрових майданчиків у цей же час залишається непомітною. Декорації не містять безлічі деталей - лише загальні плани з намаганням дотриматися того Акхабарського стилю. Наскільки режисерові та художньому керівникові вдалося передати стилістику сходу, судити можна лише тим, хто в ній дійсно розбирається.

Проблемою був звук. Зокрема під час співів, він заглушувався музикою і залишався там, де він не розсіюється залом. Тут, мабуть, проблема й акустики кіровоградського театру (точніше її відсутності), і далеко не ідеальної співочої майстерності акторів. Це було помітно постійно. Важко сказати, що саме стало причиною цієї проблеми, але її помітили глядачі, особливо верхніх ярусів.

Гра акторів доволі якісна. Водночас підбір акторів на ті чи інші ролі здивував. Зокрема, вчитель Коте виглядає значно молодшим за свою ученицю і кохану 18-річну Сону, що апріорі бути не може. Так само оженили князя Пано на 55-річній Суліко, однак на сцені її зіграла з виду навіть молодша дівчина за акторку яка грала Сону. Однак акторів на головні ролі свахи Хануми та князя Пано підібрали, як кажуть, в десятку. Сваха - при тілі, справжня українська жінка з великими грудьми, стріляючими очима та харизмою. Князь - у віці, але ще з порохом у порохівницях.

Однак поряд із реалістичною грою у виставі не вистачило якогось осучаснення історії чи модернізації креативу в художньому оформленні постановки. Кіровоградцям показали класичний театр, застосувавши лише динамічність і рух в зміні декорацій та швидкий танець на завершенні вистави. Останній дійсно вразив і перекрив своєю технікою та ідеєю усі недоліки, що були помічені уважними глядачами впродовж вистави.

Овації були недовгими, але гучними й без зупинок. Актори театру пішли зі сцени з квітами, а дирекція кіровоградського театру зі спеціально вишитим для цього фестивалю рушником та свіжовипеченим короваєм із цьогорічно змолотого зерна, вирощеного на багатій полтавській землі.

Світлана Дубина
Фото автора

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити