Кіровоградські актори презентували глядачу іще одну прем’єру (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1755

На малій сцені кіровоградського театру ім. М. Кропивницького представили чергову театральну новинку. Цього разу в залі, де зазвичай звучать моновистави, продемонстрували оригінальну виставу на досить актуальну для сьогодення тему «Моїй мамі 100 років».

Десь у Парижі на проспекті Глухий кут Майбутнього (саме тому проспекті, який через відсутність коштів на будівництво так і залишився глухим кутом, а не довгим проспектом) у доволі старенькому будинку зі скрипучим ліфтом проживає скромна жіноча компанія, у якій об’єднались чотири різних покоління. Малу – найстарша. Саме до її сторіччя готуються молодші. В минулому вона була відомою пані, мала власний Будинок моделей та безліч коханців. Останні 25 років вона не виходить з будинку, пересувається на візку, не дивиться телевізора й живе своїм часом. Хоча у свої 60 спокійно зустрічалась із 35 річним Альбертом, а той навіть не сподівався про її вік. Марель – її 70-річна донька. Вона завжди була слухняною й прекрасною донькою, яка завжди прагнула бути схожою на матір, хоча та її постійно пригноблювали. Марель навіть не могла називати Малу матір’ю, аби коханці не думали, що за чарівною панною тягається мала донька. Ніно – онука Малу. Їй 47 і вона постійно сидить на дієтах та ботексі, аби виглядати молодшою. Цифра 50 її жахає. Так само як і думка, що вона стане нецікавою чоловікам і залишиться одна, як прожила усе життя. Четвертою мешканкою жіночої квартири стала Фостін – 18 річна дівчина, яка «хаває» все, що їй заманеться, «кумекає» багато розумних речей, які, на думку старших пані, для неї ще зарано знати. Вона живе сьогоднішнім днем, шалена, прагне пригод та задоволення. Усіх жінок у цій квартирі об’єднує одне – жіноча доля та схильність до авантюр. Недарма Малу наприкінці вистави натякає правнучці Фостін, аби та нарешті народила хлопчика, бо її «вже так дістав цей жіночий гарем».

Уся вистава – підготовка квартири до святкування 100-річчя Малу. Саме в процесі прикрашання квартири позиченим антикваром (бо ж усі меблі старенька якось програла в карти) глядач знайомиться із характером кожної жінки. На очах у глядачів демонструється банальний конфлікт різних поколінь, адже кожна з мешканок цього горе забутого будинку відображає характер, стиль поведінки і життєві цінності того чи іншого періоду життя суспільства.

Слід відзначити майстерну гру акторок. Найбільшої ж поваги заслуговує саме Тамара Лаптєва, яка реалістично і якісно зіграла 100-річну Малу. Емоції, міміка, голос, рухи, грація - усе природнє й притаманне для жінок глибокого похилого віку. Саме це найбільше оцінив і глядач, який аплодував стоячи до болю в руках. Акторки виходили на сцену тричі. Неймовірній Малу у її сторіччя зробили квітковий аншлаг – чоловіки дарували квіти акторці і в руки, і навіть клали до ніг.

Світлана Дубина
Фото автора

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити