Євген Гімельфарб: Павло Босий зробив дивовижний ескіз майбутнього театру і ми живемо цим

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 719

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua Євген Гімельфарб: Павло Босий зробив дивовижний ескіз майбутнього театру і ми живемо цимЧасто, згадуючи про те, що Кіровоград є колискою театру, ми забуваємо, про ту першу сходинку, з якої у більшості відбулось знайомство зі спектаклями – театр ляльок.

Цього разу нашим співрозмовником став Євген Гімельфарб головний режисер Кіровоградського обласного академічного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України.

- Минулого тижня відбулась велика подія в житті театру – прем’єра нової постановки для дорослих «Вій» за Миколою Гоголем. Постановки дорослих вистав серед лялькових театрів по Україні – рідкість. Як вирішились на дорослий репертуар?

- Перш за все, варто зрозуміти, що діти собі самі квитки на вистави не купують. Купують їх батьки. Мені прикро дивитись, коли приводять дітей на виставу і йдуть із залу, сідають в фойє або надворі і чекають, коли ж закінчиться атракціон для дитини. Це принижує театр ляльок як вид театрального мистецтва зі своєю високо поетичною мовою, більш абстрактною ніж в драматичному театрі. Адже лялька – це нежива матерія, яка в певній мірі стає філософською категорією, передає в зал почуття, думки. Перед нами постала проблему, яку усвідомило керівництво театру, як донести до свідомості дорослого глядача, що театр ляльок може не тільки пустушку дітям в рота вкласти, а говорити на серйозні, глибокі теми. Так поступово ми і почали. Першим спектаклем стала «Ніч перед Різдвом»  – це була розвідка боєм. Кіровоградцям вистава сподобалась – ми побачили це по відвідуваності, по відгуках. Тоді наступна вистава – це була вже високо піднята планка – «Собаче серце» за Михайлом Булгаковим. Далі експеримент вийшов ще цікавіший – поставили «Декамерон» за середньовічним романом Джовані Бокаччо. розповідає режисер - Для театру більшого щастя ніж зацікавлений глядач нема. Я схиляю голову перед кіровоградцями, бо далеко не в кожному місті вдається театру ляльок «підняти» дорослого глядача. В Кіровограді, слава Богу, немає снобізму. Тут хочуть бачити щось нове і цікаве.

- Чому Гоголь? Чому «Вій»?

- Я вважаю, що театр має бути злободенний, піднімати ті соціальні проблеми, які близькі суспільству. Це єдиний шлях до глядача. Коли він бачить відгук, розуміє про що з ним говорять, а не просто розказують якийсь сюжет. Безумовно, театр має бути видовищним, але це має бути видовище зі змістом. «Вій» - це глибокий філософський твір, де гине людська душа. Ми не робили ілюстрацію до повісті. Засобами театру ми трактуємо історію як спокуту первородного гріха. Кохання дане людям як покарання за гріх.

- Основний глядач вашого театру все-таки діти. Що хочуть бачити сучасні діти?

- Діти хочуть бачити популярних героїв, яких вони побачили по телевізору. Я дуже переживаю з цього приводу, бо не розумію, що таке «губка Боб». Кому в хвору голову прийшло зробити його героєм? Можливо я ретроград. Яка є багатюща наша і європейська класика! Чому ми маємо брати напрокат західний ідіотизм? Але, наприклад, такий персонаж як Лунтік у нас просто бестселер, діти шаліють від щастя. Це прекрасно, але не треба забувати звертатись до дитячої чутливості. Деякі мультики вихолощують дитячу душу і малеча перестає бути сентиментальною. Це дуже погано. Діти мають виховуватись в любові і знати це почуття. Вони мають сприймати любов не лише від батьків чи близьких, а й через мистецтво.

- Нещодавно на запрошення вашого театру приїздив архітектор Віктор Проскуряков і пообіцяв зайнятись реконструкцією приміщення. Яких саме змін би хотілось?

- Ми просто не поміщаємось у цьому приміщенні. Нам не вистачає репетиційної зали, бракує приміщень для декорацій, крім того, що і зовнішній вигляд театру ляльок не відповідає потребам часу. Нинішні технології дозволяють, не порушуючи архітектури цієї пам’ятки, зробити добудови. І наш новий головний художник Павло Босий зробив дивовижний ескіз такого майбутнього театру і ми живемо цим. Буквально кілька днів тому Проскуряков на повідомив, що він вже запустив проект в архітектурному інституті.

- Дякую за розмову! Щиро бажаю, щоб Ваша мрія здійснилась.

Анастасія ДЗЮБАК

"Нова газета"

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити