У Кіровограді вшанували творчість Казимира Малевича

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 763

22 лютого у відділі Кіровоградського обласного художнього музею - картинній галереї Петра Оссовського "Світ і Вітчизна" відбувся перегляд науково-популярних фільмів та відеопрезентацій про життя  та творчість Казимира Малевича до 135-річчя  з дня народження митця.
В цьому році виповнюється 135 років із дня народження відомого художника Казимира Севериновича Малевича, який народився 23 лютого1878 року поблизу Києва. До одинадцяти років він і мріяти не міг, що в світі є такі "чарівні речі", як олівці, пензлі, фарби і папір, що колись стане відомим художником. Тож "божественну силу фарби" він відкрив випадково і самостійно. Батько неохоче і навіть вороже поставився до синового захоплення, зате мама, придбавши малому Казимирові дорогі фарби і пензлі, тим самим його підштовхнула до серйозних занять живописом.

 К.Малевич деякий час навчався живопису в Рисувальній школі М.Мурашка в Києві. Іншої освіти він не мав. У 1899 році він організував рисувальний гурток. Однак це його не задовольняло. Тож у 1905 р. він переїжджає до Москви. У 1905-1910 роках він навчається в студії-школі І.Ф.Рерберга, що відзначалася своєю гнучкістю і всебічною системою викладання образотворчої грамоти. Вже перші роботи Малевича, виконані  в курсько-московський період його життя і творчості, були помічені критиками.
     Казимир Малевич виставляє свої твори на виставці епатажного об'єднання "Бубновий валет", на якій були представлені роботи "молодих бунтарів"-художників. У цей період життя на нього мали великий вплив фовісти, експресіоністи. Важливий, але короткий шлях його творчості – плодотворний період неопримітивізму, послідовники якого стверджували в живописі "навмисно огрублене бачення" дійсності. На його полотнах тепер хизуються великі локальні плями кольору – яскраво-червоні, дзвінко-зелені, жовті, обведені художником чорною, синьою, а інколи й червоною фарбою,  що роблять його картини яскравими і декоративними.
     У "селянський" період життя (1910-1920-ті рр.) Казимир Малевич започатковує "трудовий жанр". Його фігури – "примітивістсько спрощені, навмисно збільшені й деформовані, що ясно свідчить про "рішучий перелом" у мистецтві Малевича. Створюючи ці та інші твори, художник уже не просто деформував, а розчленовував їх на геометризовані частини тіла, надаючи їм вельми "універсальну і міцну конструкцію кубізму". "У кубістів є...одна цінність – не копіювати предмети, а створити картину", – писав у одній зі своїх теоретичних робіт митець.
 "Кубофутуристичний" напрям (1913-1914) у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. Саме в 1913 р. він бере участь в оформленні постановки футуристичної опери "Перемога над Сонцем", яка була продемонстрована в "першому в світі театрі футуристів". Характерно, що на театральній сцені, а не на окремому полотні вперше було представлено "Чорний квадрат" Малевича, створений ним як декорація до спектаклю. Це був перший крок до супрематизму (найвищого етапу в мистецтві). Супрематизм, на думку митця, мав "у своєму історичному розвитку три ступені чорного, кольорового і білого". "Чорний квадрат", "Чорне коло" і "Чорний хрест" – три форми, що починали чорний етап та стали "трьома китами", на яких утверджувалась супрематична система в живописі. Своєї останньої стадії супрематизм досяг у 1918 р. У цей час повністю зникає колір у живописі Малевича: з'являється найепатажніша картина "Білий квадрат на білому фоні", яка стверджувала "знак чистоти людського творчого життя". Таким чином, як вважав Малевич, він досяг живописного абсолюту і дійшов висновку, що "місія живопису закінчена". "Про живопис у супрематизмі не може бути і мови, живопис давно себе зжив, і сам художник - пережиток минулого", – зазначав К.Малевич.
З 1919  року митець очолює Московський державний інститут художньої культури (ГИНХУК). Новаторські пошуки Малевича не могли не викликати підозр у ідеологів більшовизму, і в 1926 р. інститут був ліквідований як небезпечний "монастир на держзабезпеченні". Сам митець врятувався відрядженням за кордон, де організував у Берліні свою виставку, яка викликала справжній фурор. Повернувшись у Росію, художник працює як педагог, у лабораторії Російського музею (Санкт-Петербург), читає лекції в Київському художньому інституті. Українські авангардисти високо оцінювали талант свого земляка. В харківському мистецькому журналі "Нова генерація" було надруковано його цикл статей. Не оминули митця й арешти (він двічі – 1927 і 1930 року – був кинутий у в'язницю більшовицькою владою), проте його щоразу звільняли завдяки впливовим друзям з числа партійців.
І все ж у 1933 році мистецтво Малевича було визнане поза законом,                       а найвідоміший "Чорний квадрат" піддано нищівній критиці. Восени того ж року митець захворів і 15 травня 1935 року помер. На його могилі під Санкт-Петербургом відтоді височіє ідеальний куб з чорним квадратом роботи російського скульптора М.Сутіна...
     Невипадково саме в картинній галереї Петра Оссовського "Світ і Вітчизна" відбувся перегляд науково-популярних фільмів та відеопрезентацій про життєвий та творчий шлях відомого художника Казиміра Малевича. У Петра Павловича є робота "Автопортрет. Білий квадрат полотна" (Державний російській музей, м. Санкт – Петербург), яка викликає асоціацію з роботою Казимира Малевича «Чорний квадрат», утворюючи творчий діалог.

Анатолій Кімнатний

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити