Особливості іконопису архітектора Якова Паученка (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 660

Напередодні Свята Великодня у Кіровоградському художньо-меморіальному музею О.О.Осмьоркіна відбулась екскурсія для учнів дитячої художньої школи. Про це повідомляє prostir.museum.

 

Юних художників ознайомилис з експозицією музею та прочитали лекцію «Іконостасна, художньо-іконописна та позолотна майстерня Я.В.Паученка». також відвідувачі мали можливість переглянути виставку «Українська ікона з музейної колекції». Цей мистецький захід присвячений 150-річчю з дня народження відомого єлисаветградського архітектора Я.В.Паученка, в будинку якого пройшли дитячі та юнацькі роки його племінника, а згодом відомого живописця О.О.Осмьоркіна.

Ім’я Якова Васильовича Паученка, ювілей якого нещодавно урочисто відзначався, на Кіровоградщині було відомим не лише архітектурною практикою - як випускник училища живопису, ваянія і зодчества Московського Художнього Товариства він став одним з тих зодчих, якому судилося в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. творити архітектурний ансамбль історичного центру сучасного Кіровограда (Єлисаветграда), за його проектами було зведено чимало споруд, що нині є пам’ятками архітектури та містобудування.

Батько зодчого Василь Семенович Паученко з 1861 року утримував іконостасну, художньо-іконописну та позолотну майстерню, яку й передав у спадок синові. І вже під керівництвом Я.В.Паученка майстерня неодноразово відзначалася нагородами, отримавши дві золоті, три срібні і одну бронзову медалі на промислових виставках того часу. Як зазначено в оголошенні, опублікованому в газеті «Херсонские епархиальные ведомости», що зберігається в Державному архіві Кіровоградської області: «В мастерской принимаются заказы на все церковные работы, как-то: образа для иконостасов с живописными, золочеными, цероваными и чеканными фонами (кисти художников и живописцев), поновление старых и реставрация древних икон, украшение церков священно-исторической живописью и орнаментами (стенная живопись). Устройство киотов, футляров, всевозможных рам, новых иконостасов сплошь золоченых, крашеных масляными красками, с золочеными колонами и орнаментами; дубовых резных с позолотой и без позолоты, по проектам архитектора, а также перезолотка старых и реставрация старинных иконостасов. Все работы производятся художественно, вполне согласно со стилем и устройством, принятым нашею православною церковью и под личным наблюдением владельца мастерской архитектора Якова Васильевича Паученко».

У відділі рідкісної книги Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського зберігається фотоальбом, який яскраво ілюструє роботу іконостасної, художньо-іконописної та позолотної майстерні Я.В.Паученка. Гортаючи сторінки альбому, розумієш, що перед тобою твори дуже цікавого і талановитого художника та стиліста. Майже не використовуючи в оздобленні прямих цитувань, а неначе граючись орнаментальними схемами, майстер змушує звучати ритм і музику часу.

Витончений, майже ілюзорний, витриманий в канонах «римської суворості» кіот ікони з зображенням Св. Антонія для Єлисаветградського костьолу і масивне, розкішне обрамлення ікони Св. Миколая для православної церкви станції Долинська, від якого неначе віє духом візантійських мозаїк, що їх об’єднує, як не мистецьке відчуття художником особливостей стилів минулого, які він майстерно адаптує у сучасність. Винахідливістю вирізняється устрій церкви Єлисаветградського юнкерського училища, де Я.В.Паученко використав елементи класичного стилю будівлі та особливості основної будівельної конструкції для створення іконостасу. На вже існуючих капітальних формах будови він розмістив велике живописне орнаментальне панно, що символізує дерево життя та райські кущі, надаючи їй нового внутрішнього змісту. Функціональне призначення приміщення як домової церкви підкреслив великим центральним світильником у вигляді стилізованих символів тернового вінця та держави, а білі з золоченими орнаментами класичні колони іконостасу утвердили атмосферу піднесеної урочистості і святковості.

З другої половини ХІХ та на початку ХХ ст. багато знаних і видатних професійних митців беруть участь у побудові та оздобленні храмів. Я.В.Паученко також активно бере участь у конкурсах на побудову іконостасів та церков, про що свідчать не лише документи про нагороди його майстерні, а й проекти, що дійшли до нашого часу, як, наприклад, «Проект іконостасу домової церкви Єлисаветградського земського реального училища», «Ескіз проекту на перебудову існуючого іконостасу з доповненням до нього нових частин і облаштування горняго місця жертовника в церкві при станції Долинська Південних залізниць», «Проект дерев’яної церкви з дзвіницею для Олександрівського повіту». В Державному архіві Кіровоградської області зберігаєтся цікавий документ - заява Я.В.Паученка від травня 1901р. до Єлисаветградської міської управи на заміщення посади міського архітектора, в якій зодчий зазначає, що вже побудував сім церков, на що має документальні свідоцтва. Тож, виникає питання, а скільки ж він звів церков до 1912р., коли реалізовувався проект Вознесенського собору в місті Бобринці, який безперечно можна вважати однією з найяскравіших перлин його творчості. Відомий політичний діяч і публіцист Василь Шульгін у книзі «Три столиці» писав про цей храм так: «Коли сонце проривається потоками до Собору, воно запалює всю цю дивовижну візантійщину. Чи була вона такою там, на своїй батьківщині, у Візантії? Сумнівно. Але цей новий ренесанс чудовий. Він казково втілився і це золото розкриває таємниці химерності, складності буття і Всесвіту!».

Собор було закладено 1898 року в центральній частині базарної площі Бобринця. Безпосереднє будівництво собору почалося 1905 року на кошти місцевих мешканців, однак більшу частину пожертв зробили меценати, найбільшими з них стали дійсний статський радник Артем Ворников та купчиня Ганна Дмитрян. Як і більшість п’ятиглавих храмів собор Вознесіння відрізняється підкресленою висотністю. У плані собор має хрестоподібну побудову, центральний купол посаджено на 12-гранний барабан. Інші чотири куполи розміщені на 8-гранних. Із заходу над головним входом підноситься дзвіниця. В об’ємному влаштуванні церкви збережено принцип трьох основних частин: притвор, неф, вівтар. Досить своєрідним є вирішення інтер’єру. Відкриті ребра арок, що перетинаються, розкривають внутрішній простір, утворюючи оригінальну конструкцію, якій немає аналогів на території нашого краю. Циліндричні склепіння храму ніби народжують центральний четверик із парусами, який є основою для світлового барабана.

В 1912 році, на свято Вознесіння тут провели першу службу, собор отримав назву Свято-Вознесенський. І хоча в 1914 році Я.В.Паученко пішов з життя, оздоблювальні роботи храму його майстерня провадила до 1917 року. Розписаний храм був тільки частково. Художники майстерні Я.В.Паученка розписали склепіння, на яких зобразили Ісуса Христа і чотирьох євангелістів. На правій частині храму було зображено зняття Ісуса з хреста. Ліву не встигли розписати - почалася революція. За радянської влади з соборних куполів було знято позолоту, дзвони пішли на переплавку, а собор перетворився на склад. У 1933 році в ньому зберігали зерно, пізніше різні товари місцевої торгівлі. Від неминучої загибелі будівлю врятувало лише те, що її, зрештою, передали для створення районного історичного музею. Тепер храм повернено віруючим. Він отримав нове життя.

В епоху войовничого атеїзму степова Україна зазнала катастрофічних втрат людських життів, духовних та культурних надбань, тому, за великим рахунком, масштаби творчого спадку іконописної майстерні Я.В.Паученка і досі залишаються своєрідною «terra incognita» для дослідників, але і ті факти, які нам нині відомі, вказують, що діяльність іконостасної, художньо-іконописної та позолотної майстерні Якова Васильовича Паученка є одним з визначних явищ в історії розвитку мистецтва нашого краю.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити