Мандрівки Володимира Панченка у Кіровограді або Очікування нової книжки пілігрима

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1368

У кінці травня побачить світ нова книга есеїстики літературознавця Володимира Панченка «Сонячний годинник: Книга пілігрима». Це історико-культурологічні й літературні мандрівки автора різними куточками України у ті місця, де народилися або мешкали відомі постаті, які залишили свій слід у часі: Є. Чикаленко, М. Костомаров, І. Мазепа, Л. Костенко, А. Ахматова, Н. Кобринська та багато інших. Автор уважно вдивляється в те, що дісталося нащадкам, чи збереглися ті місця й будинки, де жили його герої, і чи жива пам'ять про їхнє перебування.

www.gre4ka.info - Інформаційний портал Гречка.Мандрівки В.Панченка у Кіровограді або Очікування нової книжки пілігрима.Розповідь рухається від того, що є, до того, що було, коли вулицями ще ходили живі люди-легенди. У першу чергу автора цікавить історія людей. Це не просто мандрівки, а мандрівки-дослідження, в яких йдеться не лише про те, що можна побачити очима, а й про те, що вдалося відшукати в документах, щоденниках, архівах, спогадах тощо.

Матеріал збирався протягом багатьох років. Географія подорожей теж досить різноманітна – від Чернігівщини і Слобожанщини до Буковини. Кіровоградщині присвячено чотири розділи книги з 24-х, де описані Хутір Надія, Глодоси, Новомиргород, Єлисавет та інші міста і селища нашого краю. Відвідуючи той чи інший куточок України, В. Панченко фіксував побачене у записниках та на фотоапараті. А коли зрозумів, що все зібране потягне на окрему книжку, почав ретельно її готувати. Розпочався тривалий процес відбору матеріалу і його шліфування. І ось він добігає кінця. В книзі, об’ємом у чотири сотні сторінок, автор намагається не лише розказати, а й показати нам усе ним побачене – у книзі вміщено понад 350 фотографій як сучасних, так і архівних. У ній, напевне, немає жодного згаданого об’єкта або факту без ілюстрації. Співавторами книги Володимир Панченко називає свій автомобіль і фотоапарат.

Сьогодні мені випала щаслива нагода долучитися до підготовки цієї книги. І хоч моєї помочі в тому було, як від комара, що помагає волу орати, та все ж приємно, що деякі світлини, якими щедро проілюстрована майбутня книга письменника і дослідника В. Панченка, були оцифровані у мене вдома. «Ви, Сашко, входите до кола співучасників» – жартував Володимир Євгенович. Ці фотосвітлини – останні штрихи до вже написаної і змакетованої книги есеїстки, яку найближчими днями запускає в друк видавництво «Темпора». Раптом у них виникла термінова необхідність у додаткових фотографіях, а Володимир Євгенович святкові дні проводить у Кіровограді, тож сьогодні зранку ми спільно вирішували цю проблему – сканували і надсилали фотографії. А ще ми разом з автором вперше побачили надіслану видавництвом обкладинку майбутньої книги. Володимир Євгенович прискіпливо вдивлявся в макет, в кожну стеблинку степової трави, що росте при дорозі, у стежинку, яка йде полем, запитував про загальне враження, яке справляє картинка, чи привабить вона читача. І аж тоді, залишившись задоволеним від побаченого, відправив ствердну відповідь видавництву.

Я вже з нетерпінням чекаю, коли ця книжка буде стояти у мене на книжковій полиці з автографом автора, і я буду згадувати, гортаючи її сторінки, як побачив цю обкладинку разом з автором вперше. Це все викликає неабияке очікування книги. Навіщо я описав ці подробиці, спитаєте ви? А щоб викликати у вас таке ж очікування цієї книги, яким загорівся я! Хоча певен, що у В. Панченка в Кіровограді й так багато читачів. Адже його особисто знає багато людей, його книги люблять за насичений і легкий стиль, за ненав’язливу мудрість. Хоч минуло вже 10 років, як він живе в Києві, але кіровоградці відчувають його присутність у громадському і культурному житті міста, за яким він не просто стежить, а бере в ньому активну участь. Майже щороку по разу, а то й по два він виступає в «Українському клубі» з презентаціями своїх проектів. Ось і цього разу Володимир Євгенович обіцяв, як тільки вийде з друку його «Сонячний годинник», то перша презентація обов’язково пройде в Кіровограді в «Українському клубі». А трапиться це вже в 20-х числах цього місяця. Про дату, місце і час буде повідомлено згодом.

Спекотний початок травня, ніби в середині літа, змусив нас зробити невеличку перерву в роботі і вийти на балкон вдихнути свіжого повітря. 8-й поверх дає можливість оглянути майже пів міста. Володимир Євгенович надзвичайно цікавий співрозмовник – розповідає так цілісно, ніби пише хорошу книгу. Оглядаючи зверху рідне місто, він пригадував різні цікаві бувальщини, що траплялися з ним на цих вулицях, людей, які тоді були поруч, а найперше – Леоніда Васильовича Куценка. Я шкодую, що не увімкнув тоді диктофона – кожен спогад був таким живим, наче він відбувався перед очима, а фрази такими соковитими, як стиглі сливи. Коли ми фотографувалися біля перил балкона, то Володимир Євгенович зізнався, що побоюється висоти.

Наостанок він розповів моїй дружині, кого все ж таки кохав Павло Тичина – Полю чи Нюсю. Саме цього ранку, ще не знаючи про майбутній візит В.Панченка, вона випадково взяла до рук його розвідку про тичининське поетичне зізнання панні Інні «В Нюсі я довго любив Полю» (В.Панченко «“Так ніхто не кохав”: Десять шедеврів української любовної лірики», К.: Веселка, 2008). І тут така несподіванка – заходить автор книги, яку вона зараз читає! Випала нагода розпитати про все безпосередньо. «У нього в серці був цілий оркестр, – каже Володимир Євгенович, – який кожній жінці грав свою окрему мелодію. Тому Тичина й сам не зміг би відповісти на це питання». Та й поезія «О панно Інно…» завершується рядками, що вказують на невизначеність: «Сестра чи Ви? Любив…»

Олександр Ратушняк

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # пінокіо 07.05.2013, 05:35
а до чого тут зізнання Володимира Євгеновича у тому, що він побоюється висоти?
Цитата
 
 
+2 # sergio62 04.05.2013, 18:06
Сашко, дякую за статтю. Таких анонсів ще не читав. Готуй книжку із своїх публікацій. А до Володимира Євгеновича я ставлюсь з такою ж повагою, як і ти. Це один із моїх найкращих учителів і порадників. Я жалкую, що він пішов із політики ( сподіваюсь, не назавжди), але в літературознавс тві кращого автора за останні 20 років я не знаю...
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити