У Кіровограді презентували фольклорну книгу-інтерв’ю (ФОТО, ВІДЕО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1576

Днями у мистецькому відділі бібліотеки ім. Д. Чижевського лунали голосні пісні, лепетала старенька бабуся й шелестіли сторінки нововидрукованої збірки – то презентував після «довгого мовчання» свою книжку-монографію «Історія та звичаї села Хведварь у розповідях і піснях Марії Кузьменко» відомий кіровоградський фольклорист Олександр Терещенко – етномузиколог, науковий співробітник Музею музичної культури ім. К. Шимановського.
В основу видання, розповідає автор, лягли документальні записи, здійснені ним під час фольклорних експедицій 1995 року в селі Підлісному Олександрівського району (колишньому Федварі). Головним джерелом інформації стала якраз ота старенька бабуся, що лепетала із колонок програвача у відділі мистецтв, місцева жителька Марії Федорівна Кузьменко, 1924 року народження, людина феноменальної пам’яті та великого співацького хисту.
«Ви приїжджали минулого разу, то я неправильно співала куплет. Там слова треба поміняти місцями!» - переповідав Олександр Терещенко слова Марії Федорівни, почуті під час чергового приїзду у Підлісне.
Під час зустрічі запевняла, що «міліон пісень знаю, а може й більше...» й одразу починала заводити якоїсь чи тужливої, чи веселої.

В асортименті збірки 200 пісень, записаних від неї: зимові, веснянки, купайло, весільні, колискові, забавлянки, псальми, романси… чумацькі, рекрутські й солдатські, строкові, тужливі та жалібні, вулишні, глупосні – старовинні й новіші, тутешні й завезені композиції. Особливістю пісень у цій монозбірці є ще й те, що зберігаються усі діалектні особливості мовлення жінки, синтаксис, морфологія.

«Ця книга – це величезне інтерв’ю! Мені хотілося дати якраз оту соціокультурну панораму, щоби показати феномен співіснування абсолютно різних за ґенезою елементів в свідомості однієї людини – абсолютної архаїки і якоїсь сучасної пісні» - розповідає автор.

Крім пісень читач знайде у книзі колоритні спогади та розповіді «про все на світі»: про давній уклад – свята й будні цілого року, легенди про підземні скарби, оповідання, де історичні реалії примхливо перемішані із народною фантазією: міфічний Хведь-вор, на честь якого ніби назване село; Пушкін, що буцім-то сватав дочку Раєвських Машу, а та йому відмовила… Про місцевого уродженця, народного артиста України, Гната Юру. Про лірників, які ще у міжвоєнний час співали на тутешніх ярмарках побожних пісень і псальм. Про весілля (в тому числі й так звані сороміцькі пісні, співані в понеділок), проводи до війська, зрештою про початок і кінець буття.

Саме підліснянські матеріали, зібрані ще в далеких 90-х роках, запевняє Олександр Терещенко, стали чудовим пісенним полотном для колись прем’єрної вистави «За двумя зайцами», що ставилася тоді у; завдяки зібраним текстам з’явилося таке поняття як центрально-українське великоднє христування, яким користуються сучасні фольклорознавці.

Монографія стане у нагоді науковцям, традиційній інтелігенції, що захоплюється українськими традиціями,фольклористам-початківцям, які зможуть познайомитися із методами праці та аналізу фольклориста у польових умовах.

Частина пісень вже була опублікована у фольклористичних збірках на CD, багато тем і мотивів запозичили у свою пісенну діяльність і фольклорний ансамбль Кіровоградського музичного училища (керівник Наталя Терещенко) та етногурт «Дике Поле», які радували своїми голосами присутніх гостей і під час презентації книги.

Світлана Дубина
Фото, відео автора

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити