Ярмарок народного кітчу у новій постановці «За двома зайцями» кіровоградського театру (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1633

Дух тотального ребрендингу, здається, надовго прописався у стінах кіровоградського обласного театру. Наступною після «Хазяїна» Карпенка-Карого фахову обробку постановниками мусила притерпіти ще й «нєтлєнка» від Михайла Старицького - «За двома зайцями». А подивитися, що із цього вийшло, кіровоградці дістали можливість 25 та 27 жовтня, на прем’єрних показах вистави.
Чи не вперше глядацька зала була тісно нашротова людьми. Прийшов, як мовиться, «і стар, і млад». Молоді сім’ї порались коло малечі: «Дуй носом у платок! Отак! А тепер сядь крячки, ну, – ти ж у театрі! Ні, воду та сік ми дістанемо вже на вулиці…». Публіка більш солідного віку застромила окуляри у програмки. Тихе перемовляння через ряд, совання і рип «не нагрітого» місця. З радіорепродуктора лунає звичне прохання відключити телефони. Усе нарешті завмирає. Почалась вистава.

Нескінченний святковий ярмарок і веремія безладно перетасованої всередині себе юрби, яка хмарою жене собі невідомо куди, забувши навіть, до «кого чарка пилася» і «хто за рибу гроші править». Вочевидь, ця думка, реалізована у сценах погоні за участі масовки, і є ключем до розуміння її основних образів. До слова, ці сцени ніби зшивають докути всі примітні епізоди-кусні історії, що давно розійшлася на цитати, відтак, – нічого нового ніби й не повідомляє. Але придивімося більш уважно. На голові у Проні (Інна Дорошенко) «ружі» розміром з капустину, у голові – вітер… Через те, мабуть, й заняття путнього не знайшлося і в особистому нічого обнадійливого… Взяти хоча б цього волоцюгу Голосвостова (Євген Скрипник) - як обкрутив, шельма?!! На цілий світ знеславив! Та дарма. У всьому винна незграба Химка (Надія Мартовська): капосна наймичка досі не знає, як коло самовару ходити і прискати водою, коли «мамзель у обморокє. Бий її, наздоганяй!.. Таким чином, карнавалічне не впізнавання одне одного та себе самого, як і приємність перебування в ілюзії, триватиме доти, доки під рукою будуть такі-от химки з п’яничками секлетами. Цапи-відбувайли стабілізують світ буття-без-рішень, допомагають утримувати ці сонні драглі у якійсь подобі форми. Адже головне – це форма, вигляд. Тим часом, свято триває…

Життя на Подолі справі створене для шпацерів та парадного хизування. І його показну вітринність, передусім купівельну привабливість, а не зміст, втілює величезне бутафорське чортове колесо із зображенням свічок каштанів з картонки – навмисне чи просто збіг? - «Київського торту». Колесо знай собі крутиться, сади цвітуть і церкви свічками вишикувались на задниках сцени, а молодь танцює щось таке граційно-українське, в стилі народних хореографічних ансамблів. Аж ось україночки закапчали спіднички під фартушками – почався несамовитий канкан із верхнім брейком. Таким чином, актори балету руйнують штампи щодо оформлення спектаклів музичними номерами, активно вдаючись до самопародії. Ніякого ліризму, плавких рухів рук з віночками та синхронно нахилених голівок. Втім, тієї ж самопародії, а також до абсурду розкрученого, але доречного, кітчу цілком вистачало і у грі акторів, і в пісенних композиціях, і, звісно, дизайнерських рішеннях костюмів. Наприклад. кредитор Голохвостова з’являться під акорди «Many» швецького квартету «АВВА», а перекупка Секлета (Валентина Литвиненко) – «Калина» Наталки Карпи). Порядна дівчина Галя романтичним підскоком перетинає сцену, щоб зірвати вподобану квітку. Нагинається. Позаду одразу ж «припаркувався» захмелілий від любовного неспокою цирульник, а вона тільки й зронює: «О! Невже це хтось чужий?». Все. Зала качається від сміху на підлозі. А урочиста мовчазна хода Проні Проколівни у весільній сукні, декоровані велетенськими діамантами, та лебедем у фаті викликала кількахвилинну овацію.

Підсумок. Нова постановна версія «За двома зайцями» має всі шанси стати найбільш популярним серед глядачів спектаклем. Окремо зауважимо, – не лише серед наших, кіровоградських, а українських загалом. Хоча якоїсь альтернативної інтерпретації образів чваньливої купецької доньки та пройдисвіта Свирида запропоновано не було. Це саме той випадок, коли безліч дрібниць сервірування та неабияка вправність куховарів (йдеться насамперед про блискучий партнерський дует Євгена Скрипника з Інною Дорошенко) зробили страву дійсно народною, проте гідною й столу вельмож.

Валентина Головань

Фото Світлани Дубини

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # Д.Савранський 31.10.2013, 12:08
Гра акторів сподобалася, особливо Євгена Скрипника (Голохвастова). Хоча монашка вийшла у постановці повією в рясі "Черниця... то тільки зовні". А коли прочитав про виконавицю ролі Секлети, то згадалося http://pro-test.org.ua/index.php?id=5005&show=news&newsid=107607
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити