У Кіровограді з’явилася книга про маловідомого актора театру корифеїв (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 1675

У цьому році виповнюється 150 років з дня народження українського актора кіровоградського театру корифеїв Гайдамаки (Вертепова) Дмитра Абрамовича. Саме ювілейна дата дала можливість відкрити актора для кіровоградців по-новому і більш широко. Така можливість з’явилася завдяки подарованому онуком актора, художника з Кіровоградщини Петра Оссовського видання про Вертепова - «Щоденник терського козака».

Цю книгу можна назвати рідкісним джерелом біографії персони Дмитра Вертепова. Видання сьогодні читається досить цікаво, адже воно є щоденником військового, якому в майбутньому судилося стати актором трупи М. Кропивницького та працювати на театральній ниві дожовтневого та радянського театру 45 років (1891—1936). Природний естетизм автора, його гумор та іронія, тонка спостережливість та увага до оточення — саме всім цим наповнена книга. Читач разом з автором знаходиться на межі вибору між жорсткими обов’язками і мистецькою свободою.

Не буде зайвим нагадати, що актори Микола Садовський та Панас Саксаганський теж прийшли до театру з військового поприща. І бачиться доречним порівняти книгу Д. Вертепова з книгою М. Садовського «Спомини з російсько-турецької війни1877-1878».
Окрасою книги є авторські замальовки зіграних театральних персонажів.

Пропонуємо фрагмент із книги:

« — Нет, вот кто удивил, так удивил — Вертепов! Я не поверю вам, что вы нигде раньше не играли … Обманываете … Марко Лукич так просто заливался.
Маурер, помощник режиссера, живущий в одной квартире с Затыркевич, встретившись со мной, говорит:
— Ну, дуся, Анна Петровна (Затыркевич) не нахвалится вами. Молодец, право, молодец!…В эту ночь, после спектакля, я мало спал, успех этот волновал меня и жег мне спину и бока: я ворочался, улыбаясь в темноте и рассуждая сам с собой, кое-как задремал, когда ударил в окно первый розовый отблеск восходящей зари ...»


Коротка біографічна довідка.

Дмитра Абрамовича Гайдамаки (справжнє прізвище Вертепов) (1864-1936), актора і режисера, діда видатного російського художника ХХ століття Петра Оссовського (уродженця Малої Виски). Навчався в Московській сільськогосподарській академії. Творчу діяльність розпочав 1891 у трупі Кропивницького.
Сценічну діяльність розпочав у 1891 р. у театрі М. Кропивницького. З 1897-го по 1917 р. тримав власну трупу, яка кілька разів об’єднувалася з іншими, де інколи виступали М. Кропивницький, М. Заньковецька, Затиркевич -Карпинська, Л. Ліницька.

1905 року першим почав друкувати афіші і програми українською мовою.

Артисти трупи Гайдамаки гастролювали по багатьох містах України і Росії.

За часів кар'єри неодноразово отримував запрошення працювати актором на російській сцені, але не залишив український театр.

Після 1917 р. працював у театрах Донецька та Слов'янська.

У 1922 разом з Колісниченком та залишками трупи створив драматичний гурток при Маловисківському цукровому заводі. У 1927-1936 працював у Донецькому драматичному театрі та Дніпропетровському театрі ім. Т. Шевченка.

1934-1936 —працював в Дніпропетровському українському драматичному театрі. Ролі у виставах («Суєта», «Дві сім'ї»); постановки («Галька», «Сирітка Хася»).

Його онук Петро Павлович Оссовський — народний художник СРСР, лауреат Державної премії СРСР, лауреат міжнародної премії ім. М. Шолохова, дійсний член Російської академії мистецтв.

 

Познайомитися із маловідомим актором кіровоградського театру можна у бібліотеці ім.Д. Чижевського, у відділі мистецтв. Книга є подарунком для кіровоградців від художника Петра Оссовського й існує лише в одному екземплярі.

Інформацію надала Світлана Ушакова, завідувач відділу мистецтв Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити