У Кіровограді відкрилась виставка пам'яті в'язнів концтаборів (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 2177

11 квітня 2014 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «У нашій пам’яті вічно», присвячену Міжнародному дню визволення в’язнів фашистських концтаборів.
Щороку 11 квітня народи країн, постраждалих від нацистської агресії, відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Цей день встановлено з ініціативи Організації Об’єднаних Націй.
Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивама.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов'янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в'язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в'язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув'язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».
Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в'язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв'язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув'язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув'язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув'язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув'язнених 18 національностей. Особливо багато ув'язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

11 квітня 1945 року в'язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в'язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув'язнених.

Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн. чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.
В експозиції представлені роботи з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею художників Г.С. Галкіна «Звільнення», Н.І. Лопухової «На фашистську каторгу» та З.Ш. Толкачова із серії «Освенцім»: «З роботи» та «По слідам утечі». Це графічні роботи, у чорно – білих тонах, які відображають всю повноту жахіть, які залишаться в нашій пам’яті вічно.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів у всьому світі відзначається пам'ятними заходами, зустрічами колишніх в'язнів фашизму, поминанням загиблих, поклонінням їх пам'яті, покладанням квітів до могил та місць поховання жертв фашизму.


Олександр Отченашко – науковий співробітник відділу науково-просвітницької
роботи Кіровоградського обласного художнього музею

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити