Веселі Боковеньки - кіровоградська Софіївка? (ФОТО)

Опубліковано . в Мандрівки

Кількість переглядів - 4956

 Софіївка на Кіровоградщині - так в принципі можна назвати заповідник Веселі Боковеньки, що знаходиться у Долинському районі.

Софіївка і Боковеньки дуже різні, хоча їх чомусь кидають до одного кошика туристичних місць. Ну хоча б візьмемо історію цих двох парків, чи, наприклад, головну мету існування. Або те, що у цих парках навіть мешканці різні: у Софіївці породисті коні, у Боковеньках - чорні лебеді, Змій Горинич та навіть Баба Яга. А ще бог грози Перун. 

Веселі Боковеньки веселі вже з самого вказівного знаку на трасі. На ньому написано, що до пункту призначення 11 км, насправді ж полями, серпантинами й старою брущаткою кілометрів 15 не менше. Проїдете невеличкі села, сучасні маркети, токи зерна й напевне станете почухати потилицю, роздумуючи у яку сторону поїхати. На право поїдеш - в ставок залетиш, наліво - до Боковеньок під'їдеш.

Головний вхід, вибудуваний із цегли схований у густих деревах. Привабливий. Поряд невеличка парковка і магазин. У магазині печиво, морозиво, вода, хліб, кетчупи, майонези і... сувенірна продукція. Карта - 1 грн., буклетик із відомостями про флору і фауну парку - по 2 грн., блокноти і ручка із символікою Боковеньок - від 3 грн. Магнітів немає - настрій падає, бо ж без магніта холодильник буде не таким.

До речі, по ліву руку від входу у гущі дерев і кущів схований туалет. Літній, сільський, але причепурений. Він безкоштовний. І єдиний у парку! У пішохідній зоні, себто в межах заповідника, площею більше як 109 га усе, що попроситься назовні, доведеться носити з собою. Або ж шукати пригод із дикими бджолами, кліщами або іншою дрібною літаючою живністю під розлогим деревом.

Вартість входу на територію Боковеньок 10 грн. з дорослого, в два рази менше з дитини. Плюс 5 грн. за парковку автомобіля. У додаткові послуги входить оренда альтанок, місця для ловлі риби, дрова та інше. Офіційну касу при вході не знайдете. Шукайте немолодого мужичка у солом'яному капелюсі на найближчій лавці. Він вам і чек видасть, і дороговказом на перші 100 м буде. Може стати й гідом, але спочатку треба знайти групу кількістю з 20 чоловік, потім сплатити пару сотень гривень і слухати екскурсію, мабуть, лише про рослини, бо ж їх на території цінують найбільше.

Насправді ж історія заповідника досить довга і не без перипетій. Факти говорять, що Веселими Боковеньками селище назвали через веселий путь, яким чумаки сіль возили. По дорозі було багато торгівельних точок, біля яких мандрівники зупинялись, аби хильнути чарку й заспівати веселої.

Сам же парк заснував садовод-любитель Микола Давидов, тож спочатку кілька десятин колишньго занедбаного саду називали Давидовим парком. У Миколи, як гласить історія, були доволі неприязні стосунки з батьком. Той хотів, щоб син був правознавцем, молодий Давидов тягнувся до землі. Одного разу, Микола витягнув усі батькові гроші й поїхав мандрувати різними країнами (Англія, Франція, Італія, Данія). Головна його ціль - дізнатися устрій парків та садів, познайомитися з садоводами та пейзажистами. Аби уникнути сорому на все селище батько Лев Давидов просто змушений був виділити дитині землі. З тих пір на території сьогоднішніх Веселих Боковеньок почали розростатися ліси.

Зі спогадів про успішні й урожайні роки ІІ половини ХІХ ст. видно, що Микола Давидов був "доброй души человек". Його ніколи не бачили злим чи невдоволеним, він завжди допомагав простим селянам, ганебно ставився до п'яниць. Немов по статуту лягав о 12, вставав - о 7 ранку. Виписував іноземні газети та журнали зі садоводства. За короткий період 3 років, з 1891 до 1893 року, парк за спільним проектом Давидова та його друга Владиславського-Падалки розростеться до 114 га.

Згодом цінним лісам загрожуватиме вирубка, але їх вдасться зберегти. Сам же його засновник помре у січні 1930-го року поза межами парку від заворота кишок.

На базі дендропарку зараз працює науково-дослідний селекційний центр. Завдяки Давидову на території Боковенько почали з'являтися і поступово пристосовуватись навіть екзотичні рослини. Сьогодні ж на одному шматку землі зживаються рослини різних ареалів існування, як наприклад, особливий горіх, дуб, сосна і тополя.

Дендропарк не для активного відпочинку. Географам, ботанікам він, мабуть, найбільше прийдеться до душі, бо ж просто прогулюючись стежками, можна за табличками дізнаватися назви представників фауни, їх місце народження і т.п. Широкими доріжками парку можна було б проїхатися велосипедом чи санчатами, але це заборонено правилами.

А от шашличку чи куліша приготувати можна. Навіть альтаночку з мангалом запропонують. Саме з цією метою більшість туристів сюди і приїжджають - у вихідний день дерев'яні столики завжди накриті "скатертью-самобранкой".

Разом з туристами на своєму путі ви побачите і досить велику кількість мостиків. Одні виведуть в іншу частину парку, інші в бур'яни, а от деякі проведуть вас до найцікавіших персонажів Боковеньок.

Неподалік від наукового центру ви знайдете невеличку, доволі неохайну огорожу, у межах якої існують два чорні лебеді. Одинокі, сумні, але єдині живі птахи, які можна роздивитися зблизька. Зрештою як і єдині із усіх представників фауни, які взагалі можна побачити у дендропарку. На крайніх стежках Боковеньок, ймовірно, помітите сліди чи то диких кабанів, чи то інших парнокопитних, але на шляху туристів вони, видно, з'являються дуже рідко.

Тропами і стежками ви зайдете в гості іще до однієї мешканки Веселих Боковеньок. Поляну казок, або так звану дитячу ігрову ділянку, яку вірно охороняє вирізана із дерева Баба Яга. Кольорова, із дещо смурним поглядом. Тут ви займете свою дитину щонайменше на півгодини: столики, стільчики, рухливі лавки, змійки - усе з дерева і розмальоване у яскраві кольори.на вашому шляху стане потрапите острів любові. Чому його так назвали, сказати важко. Але сьогодні його активно використовують молодята для весільних фотосесій. На мосту чіппляють замок кохання, а в березах на самому острові роблять пам'ятні ссвітлини. До речі, одразу за островом на протилежному березі розташований довгий дерев'яний стіл, за яким поміститься щонайменше 40 осіб. Ідеальний варіант для гуляння весілля на свіжому повітрі, щоправда не в період цвітіння води.

Одразу з цього столика ви побачите іще один міст. Можете сходити і туди. Єдине, не лякайтеся. З очерету на вас злісно погляне крокодил. Із великими зубами. Але трохи пройшовши мостом, ви побачите, що то зовсім не крокодил, а трьохголовий Змій Горинич, теж витесаний із деревини і розміщений прямо у воді в очереті.

А повертаючись до центрального виходу із парку не забудьте звернути у сторону, до озера. Там вас зустріне теж витесаний із дерева слов'янський бог Перун. А у цей час у воду шубовсне жаба, риба десь посеред озера махне хвостом і ви зрозумієте, що дарма не взяли із собою спінінга. Йтимете до машини й думатимете, що хоча б заради цього у Веселі Боковеньки варто повернутися.

Джерело видання "5 поверх"

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв