На Житомирщині можна відвідати "бункер Сталіна" (ФОТО)

Опубліковано . в Мандрівки

Кількість переглядів - 2753

Якщо хтось із читачів “Гречки” колись мандруватиме Житомирщиною та Рівненщиною, то зверне увагу на безліч бетонних “грибів” із кулеметними амбразурами вздовж основних автошляхів. Деякі з них зведено ще за часів, коли частина теперішнього українського Полісся належала Польщі. Однак решта насправді є залишками так званої “лінії оборони товариша Сталіна”, що її зводили в цій місцині впродовж 9 років.

Чи не ключове місце в “лінії” належало споруді, про яку розповім сьогодні.

"Бункер Сталіна" в Житомирській області довгі роки залишався засекреченим об'єктом. Таємницю, яку зберігає автономне трирівневе підземне місто, вирішили відкрити тільки зараз - через понад сімдесят років з моменту будівництва цієї унікальної фортифікаційної споруди, створеної за проектом доктора військових наук, генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева. Кореспондент "Гречки" одним з перших здійснив прогулянку по приміщеннях середнього ярусу бункера. При наближенні ж до переходів на нижній і середній поверхи черговий персонал об'єкта "Скеля" тактовно попереджав: не варто туди ходити, бо навіть великодосвідчені дослідники цього інженерного дива поки що не розібралися, для чого насправді призначалися "таємні кімнати" ..

Так звана "лінія оборони товариша Сталіна" складалася з декількох укріпрайонів. Коростенський був найдовшим - 180 км. Для порівняння: Новоград-Волинський простягався на 140 км, Мозирський, на території нинішньої Гомельської області (Білорусь), - на 120 км... Підневільний люд, який за часів Ягоди-Єжова був звезений під Коростень НКВС, починав вибухові роботи зовсім не з нульового циклу. Печери в цих скелях існували здавна. Древляни ще у IX столітті знаходили в них надійний притулок. Ця деталь не пройшла повз увагу літописця Нестора.
Після поверхневого ознайомлення з підземним містом починаєш розуміти: війну могли в ньому перечекати не тільки Йосип Віссаріонович, а й весь вищий командний склад робітничо-селянської Червоної Армії! Довгі коридори, бокові кімнати (сьогодні їх тільки на середньому рівні 28), видовбані в суцільній скелі, навіюють відчуття цілковитої безпеки. Міцність дверей така, що у випадку прямого попадання снаряда, випущеного з гармати, що стоїть поруч, вони не пошкоджуються. Внутрішня стіна грає роль амортизатора, тобто розрахована приймати на себе удар під будь-яким кутом. У всіх приміщеннях підземного міста - стабільні +16 градусів.

- Чув, ніби і вода у вас теж своя, - звертаюся до коменданта об'єкта “Скеля”.
- Ось, спробуйте самі, - миттєво пропонує мій супроводжуючий.

На смак вода - дійсно відмінна! Не дивно, що по закінченні зміни кожен із працюючих тут бере по кілька літрів додому. Колодязь, видовбаний 77 років тому, має в діаметрі 4 метри і 6 метрів глибини. Джерело б'є прямо з каменю, зайва ж волога витікає в річку Уж. Загальна довжина коридорів 2-го ярусу - 146 м, гіпотетична протяжність верхнього - 200 м. Нижній ярус - на глибині 70 м, під товщею граніту і під дном річки.
І все ж під час війни унікальний бункер не встояв.

Оборона Коростеня тривала 55 днів. Задля порівняння: Брестську фортецю обороняли 28-30 днів.
Коли місто вже було вже у руках ворога і загін, що обороняв підземний командний пункт Коростенського укріпрайону, повинен був, за всіма розрахунками, повністю припинити існування (тим більше що німці запустили в підземелля неабияку порцію отруйного газу), - бійці під командуванням майора Бєлозьорова у повному складі вийшли з-під землі ... у 4 км від основного входу в підземелля, на протилежному березі Ужа! І прийняли свій останній бій...

Але перед цим в бункері щось трапилося. Ось як описували побачене у "Скелі" торжествуючі загарбники:
"У скелі вирубані два великі входи, замасковані майстерно мережею із зелені. У підземний коридор можна пройти через броньовані ворота. Довжина коридору приблизно 100 м, з боків розташовуються кімнати. Центральне опалення, електростанція, тепла проточна вода, електрична вентиляція, ватерклозети. А над вами в той же час убогі хатки з солом'яними дахами, а воду народ черпає з колодязів. Каналізації - ніякої, а вулички Коростеня - немощені, порослі бур'яном. Словом, контраст.

Бомби або гранати не загрожували цьому притулку. Втім, ще до приходу в Коростень німецьких військ у притулку трапилося якась немилостива пригода. З незрозумілих причин там сталася експлозія, що знищила обладнання кімнат і зірвала двері з завіс. На стінах - людська кров. Хто став тоді жертвою - невідомо"- писав у газеті “Українське слово” військовий кореспондент Герберт Берт Віртген.

Цікаво, що ж все-таки сталося на командному пункті перед самою здачею Коростеня німцям?

Можливо, об'єкт був підірваний ворожими диверсантами. У німецької розвідки був докладний план розташування всіх внутрішніх приміщень. Аналогічні креслення нещодавно передали дослідники і з іншої держави - з пояснювальними текстами польською мовою. Кабінет Верховного головнокомандувача та приймальна виведені на цих схемах окремо. Німці експлуатувати комплекс так і не наважилися.

Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер, який тут був і у 1941-му, і пізніше, наказав будувати собі підземну резиденцію аж за 90 км від "Скелі", в Новогуйвинську під Житомиром. А фюрер віддав перевагу ставці "Вервольф" у Стрижавці поблизу Вінниці.

Проте споруду, призначену для “особистого ворога Фюрера”, загарбники не підірвали. 

Наші, увійшовши до міста, теж не поспішали використовувати бункер за призначенням...

Після війни підземелля стало таким собі навчальним полігоном для початківців-діггерів. Але після кількох випадків безслідною пропажі дітей в його лабіринтах всі входи до “Скелі” довелося замурувати.

У 1968 році комусь прийшла ідея влаштувати в порожньому "бункері Сталіна" ... комплекс з вирощування та зберігання картоплі. Мовляв, штучний мікроклімат підземелля дозволяє отримувати не один урожай на рік, а цілих два-три. Оскільки комплекс, як і раніше, числився за МО СРСР, спробували обійти військових "з тилу", звернувшись безпосередньо до глави уряду. Грізний окрик у вигляді урядової телеграми за підписом голови Ради міністрів Союзу Олексія Миколайовича Косигіна надовго відбив охоту демілітаризувати "Скелю".

Через два роки після чорнобильського вибуху у Коростені влаштували навчання з цивільної оборони. А кілька років тому виконком міської ради зумів нарешті домовитися з військовими, і ті передали засекречений підземний об'єкт на баланс міста. Тепер у ньому запасний пункт управління мерії. Мер Володимир Москаленко зробив на його основі військово-історичний музейний комплекс.

"Бункер Сталіна" не менше цікавий і дослідникам теми розробки в довоєнному СРСР власної ядерної зброї. Інакше навіщо знадобилося Карбишеву будувати підземну фортецю, здатну і в XXI столітті витримати надпотужний термоядерний удар? Може виявитися, що гітлерівці "посоромилися" освоювати підземне місто якраз через наявність у деяких криївках чогось більш жахливого, ніж партизани...

Нещодавно керівництво Коростеня разом із ветеранським активом вирішили звернутись до Президента України, аби Віктор Янукович присвоїв Коростеню звання міста Бойової Слави. Тут слід нагадати: на відміну від часів СРСР, Україна самостійно не може надавати своїм містам звання Героя...

Ініціативну групу очолив почесний громадянин Коростеня, Герой Соціалістичної Праці, учасник бойових дій під час Другої Світової війни Володимир Сингаївський.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ
Газета “Українське слово”, в якій німецький військовий кореспондент описував власні враження від “бункера Сталіна”, за часів німецької окупації всіляко популяризувалася “визволителями”, аж до безкоштовної роздачі примірників часопису під час міських сходів “колоніяль” (цим словом найбільш відверті зайди називали українців, - себто мешканцями чергової німецької колонії). Все змінилося після того, як надто рішучий редактор “Українського слова” величезними літерами на першій шпальті розмістив наступну цитату: “ВИЖЕНЕМО ВОРОГІВ З УКРАЇНИ! Король України Данило Перший”.

Німці, звичайно, вмить второпали: йдеться не про більшовиків (яких викинули ще у 1941-му), не про євреїв і не про поляків, - а саме про них. Незважаючи на приписування гасла Данилові Галицькому, для “Українського слова” почалися “чорні дні”. Надто випад проти “визволителів” припав якраз на період “важкого похмілля” після Сталінградської битви.

Недостатньо вивченим істориками є й епізод, пов'язаний із масовими зверненнями до командира “бункера Сталіна” місцевих євреїв. Вони влітку 1941-го припустилися фатальної помилки. Наївно сподіваючись, ніби німці епохи гітлеризму такі ж, як і за часів Першої Світової війни, люди вирішили не полишати власні домівки й не покидати нажите добро. Тут варто зазначити: у довоєнному Коростені функціонував професійний (!) єврейський драматичний театр, а вивіски на основних державних установах, поряд із російськомовними, дублювалися ще й на ідиш. Тобто на мові, яка дуже схожа на німецьку.

Як розповідали мені свідки оборони Коростеня, впустити бодай частину євреїв до “святая святих”, себто “сталінських покоїв”, червоноармійські офіцери не насмілились. Навіть за пропоновані їм грубі гроші. Тож приречених на неминучу загибель коростенців “відбивали” у розлючених фашистів не “спецназівці”, а бійці регулярного війська, із старезними допотопними рушницями. Кажуть, начебто майже всіх євреїв таки потім вивезли до безпечних регіонів СРСР.

Зараз, коли об'єкт “Скеля” є чи не найвідвідуванішим з-поміж туристичних цікавинок Коростеня, кожна делегація зі США або Ізраїлю попередньо замовляє екскурсію до нього. Кореспондент “Гречки”, на жаль, жодного разу не зміг опинитись разом із членами цих спеціалізованих тургруп. Тож не маю гадки про те, які саме деталі з історії “Скелі” розповідають іноземцям гіди-знавці “єврейського Коростеня”.

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал

www.gre4ka.info - Інформаційний портал
Олег БАЗАК (текст і фото)

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв