Маніяк-утікач вбив доньку "беркутівця"

Опубліковано . в Надзвичайні події

Кількість переглядів - 2758

У результаті спільної операції поліції Санкт-Петербурга, Головного управління кримінального розшуку МВС РФ та співробітників УМВС України в Херсонській області затриманий Євген Литовченко, який втік на початку червня під конвою. Український «заробітчанин», нелегально пробравшись з Пітера в рідні місця, встиг за місяць наколобродити як мінімум ще на одне довічне.

3 липня до чергової частини Києво-Святошинського районного відділу міліції надійшла заява від мешканки міста Боярка. Напередодні її дочка в день свого 18-річчя поїхала до навчального закладу Києва складати іспити і не повернулася. Чоловік подательки заяви в недавньому минулому служив у спецпідрозділі МВС України «Беркут», розформованому навесні цього року.

Того ж дня до Києво-Святошинського райвідділу міліції надійшла інформація про виявлення в лісопосадці біля села Віта Поштова, поблизу від автотраси Київ-Одеса, оголеного тіла невідомої дівчини. На місце події прибула слідчо-оперативна група. Правоохоронці встановили, що потерпілою є та сама зникла дівчина, а судово-медичний експерт при огляді виявив на тілі загиблої садна, а на шиї - синці.

На пошуки вбивці був орієнтований особовий склад районної міліції, патрулі Державтоінспекції, громадськість. При проведенні оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили, що до вбивства причетний 43-річний уродженець Таращанського району Київської області Євген Литовченко. Цей екземпляр вже 5 років тому як став у Росії ім'ям прозивним.

Засуджений за згвалтування дітей, Литовченко у 2009-му вийшов на свободу. У 2010-му році Литовченко в селищі Невська Дубровка Всеволожського району Ленінградської області згвалтував двох дівчаток. Влітку 2012-го список жертв маніяка поповнився на території садівничого товариства в тому ж районі: дитина була згвалтована, а потім убита. Ці «подвиги» зафіксовані поліцією на основі чотирьох явок з повинною і власноруч написаних Литовченком зізнань у двох дітовбивствах. Скільки людей на совісті нелюда насправді, зараз допитуються київські пінкертони. Злочинець «необережно» напав на їхнього колегу; такі речі в міліцейському середовищі нікому не сходять з рук.

18-річна Аліна Тимощук, склавши іспит у філії Академії МВС України на «відмінно», отримала дозвіл командира провідати своїх батьків. Першокурсниця жила в казармі і якраз йшла до автобусної зупинки, щоб відправитися в Боярку. Для цього треба було лишень піднятися на пішохідний міст над жвавою автострадою «Київ-Одеса». Приблизно о 15 години перед самими східцями на неї накинувся Литовченко, вдарив кілька разів у живіт, щоб дівчина не могла чинити опір, і потягнув до лісопосадки. Згвалтувавши Аліну, Литовченко руками взявся душити свою жертву. Переконавшись, що вона не подає ознак життя, маніяк забрав гроші, золоті прикраси, мобільний телефон, - і зник.
Управлінням спеціальних технічних заходів міліції Київської області відразу після виявлення тіла був запущений пеленг мобільного телефону загиблої. Перший раз телефон був включений 3 липня на вокзалі в Києві. Другий - вже в 530 кілометрах від місця вбивства, у Херсоні. Чи мав намір маніяк прорватися до Республіки Крим, де в даний час працюють відряджені з кількох російських регіонів офіцери поліції? Навряд чи. Втім, у Херсонській області, що перетворилася в силу відомих причин на «прифронтову», запеклому вбивці теж було б проблематично «затіхарітися».

Затриманий на Херсонщині власник телефону Аліни Тимощук у районному відділі міліції вже зізнався у скоєному під Києвом тяжкому злочині.

Слідчим відділом Києво-Святошинського РВ ГУМВС України у Київській області відкрито кримінальне провадження за п. 10 ч. 2 ст. 115 («умисне вбивство») Кримінального кодексу України. Її санкція передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Затриманий, який оголошений в розшук поліцією Росії за втечу з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за згвалтування, перебуває під вартою. Досудове слідство триває.

43-річний Євген Литовченко кілька років тому поїхав на заробітки в Росію. У квітні його затримала російська поліція за вбивство і згвалтування 14-річної дівчинки, яке він скоїв у Петербурзі. Слідчими органами СК Росії по Ленінградській області йому було пред'явлено звинувачення (п. «а» ч. 3 ст. 131 КК РФ). У слідства є підстави вважати, що Литовченко міг бути причетний до скоєння ще не менше десяти аналогічних злочинів. В даний час є неспростовні докази його причетності до скоєння двох злочинів сексуального характеру відносно малолітніх дітей та вбивстві і згвалтуванні молодої жінки. Зокрема, 6 червня він перевірявся на причетність до скоєння особливо тяжкого злочину щодо Паші Костюніна, який вийшов зі школи в грудні 2011 року і пропав. Кримінальна справа за фактом безвісного зникнення Паші Костюніна розслідується Головним слідчим управлінням СК Росії.
В рамках саме цієї кримінальної справи 6 червня в лісовому масиві Кіровського району Ленінградської області з Литовченком проводилися слідчі дії. Литовченка привезли на слідчий експеримент недалеко від станції Гори. Серійний гвалтівник і вбивця запевняв, що згадав точне місце, де зарив труп Паші Костюніна. До цього він двічі настільки ж "точно" виїжджав на природу з поліцейськими. Спершу говорив, що втопив тіло у Неві, і навіть показував конкретне місце. Потім згадав, що закопав тіло дитини, і теж наполіг на прогулянці по місцевості.

Втретє в ліс поблизу міста Відрадне з Литовченком пішли двоє оперативників «убойного» відділу. Це були ті самі поліцейські, які його перед цим вистежили і затримали.

За словами колег, руки Литовченка були скуті наручниками спереду. З нез'ясованої причини співробітники вирішили не пристібати його до себе, як, наприклад, зробили це на другому слідчому експерименті. Литовченко майстерно продумав і розіграв сцену «відтворення». Він упевнено вказав місце, де слід копати. Один з оперативників відразу пішов за рештою групи, - слідчими, понятими й поліцейськими.

Коли опер віддалився метрів на сто, Литовченко, брикнувши рухом ніг вперед, скинув казенні чоботи і побіг вперед по болотистій місцевості. Той опер, що залишився, кинувся за ним, при цьому, за даними колег, отримав удар по голові, мабуть, ліктем. Ніяково оступився і зламав ногу. Розуміючи, що підконвойний «пішов у відрив», вистрілив. Кілька разів. І знову природа зіграла не на користь поліції. Навколо зелень, кущі - все кулі мимо. Другий опер, почувши крики, побіг назад, але дистанція була вже така, що наздогнати Литовченка стало неможливо.

За упіймання педофіла було оголошено винагороду в один мільйон російських рублів.

Як Литовченку вдалося, перебуваючи у всеросійському розшуку, благополучно дістатися до своєї малої батьківщини? Виною всьому «прозорий» кордон між Україною та Білорусією. Селяни за помірну плату проведуть лісовими стежками будь-якого охочого. Можливо, вбивця скористався човном і «сплавився» по Десні в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, - подібно іншим бажаючим повоювати у складі донбаського «народного ополчення».

Олег БАЗАК

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити