У Мюнхені знову поглумилися над Україною

Опубліковано . в Надзвичайні події

Кількість переглядів - 10021

Не встигли українці всього світу відійти від усвідомлення факту осквернення могили лідера ОУН-Б Степана Бандери, як у тому ж Мюнхені (Цеппелінштрассе, 67) залили червоною фарбою меморіальну дошку Ярославу та Славі Стецько. Прикра НП у столиці Баварії, як на зло, сталося перед вильотом канцлера Ангели Меркель до Києва.

Ярослав Семенович Стецько у 1941-му був першим заступником Бандери в Організації українських націоналістів. Уродженець Тернополя разом зі своїм босом проголосили 30 червня "Українську державу", непідконтрольну Гітлеру. Якщо Бандеру за це помістили під домашній арешт і потім відправили до концтабора Заксенхаузен - зі Стецьком спробували вчинити простіше. 9 липня 1941 у Львові на головного організатора "Українських національних зборів" було скоєно збройний напад невідомого, загинув водій, Стецько ж, глава уряду УР, не постраждав. Наприкінці 41-го Стецька усе ж запроторили до Заксенхаузена, де, крім його соратника Бандери, утримувалися й інші відомі політичні персони. Звільнився пан Ярослав у 1944-му.

З 1946 року Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький блок народів (АБН), яким керував аж до своєї смерті в 1986-му.

Після цього АБН вибрав своїм ватажком дружину Стецько Ганну Євгенію Музику, яка на знак поваги до пам’яті померлого чоловіка і соратника змінила ім'я та прізвище на Ярославу Стецько. Пані Ярослава після кількох десятиліть життя в еміграції переїхала в Україну ще до ГКЧП і проголошення своєї Батьківщини незалежною державою. У 1992-му на базі ОУН-Б Ярослава Стецько створила Конгрес українських націоналістів (КУН). Ця партія існує донині і регулярно бере участь у всіляких виборах.

З 1997 року Ярослава Стецько працювала у Верховній Раді, куди вперше обралася завдяки довиборам в Івано-Франківській області. Будучи найстаршим за віком депутатом українського парламенту, пані Стецько двічі - 14 травня 1998 та 14 травня 2002 року - приводила до присяги депутатів ВР. Померла у 2003-му в Мюнхені, похована на Байковому кладовищі в Києві.

Наругу над меморіальною дошкою видних діячів націоналістичного руху глава парламентської фракції "Свобода" Олег Тягнибок приписав у своєму Twitter "московським вандалам".

У журналіста "Гречки" є інше припущення щодо цього. Справа в тім, що Ярослав Стецько в молоді роки мав славу невиправного антисеміта. 25 червня 1941 Я. Стецько у своєму листі-звіті С.Бандері писав: «Створюємо міліцію, яка допоможе прибирати євреїв», українську міліцію для «усунення жидів». У заяві ж Стецько в якості керівника самопроголошеної "Української держави" говорилося буквально наступне: «Москва і жидівство - це найбільші вороги України. Вважаю головним і вирішальним ворогом Москву, яка владно тримала Україну в неволі. І, менше з тим, оцінюю ворожу і шкідницьку волю жидів, які допомагали Москві закріпачувати Україну. Тому стою на позиціях винищення жидів і доцільності перенести на Україну німецькі методи екстермінації жидівства, виключаючи їх асиміляцію».

Тому на місці пана Тягнибока я б не надто поспішав з визначенням національної приналежності  мюнхенських вандалів.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити