Хто потрапить до "перезавантаженої" Верховної Ради?

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 1706

Виснажена зимовим Майданом, із казна-куди «щезлою» скарбницею й тривалим конфліктом на Донбасі Україна готується до втрати ще одного мільярда гривень з резервного фонду уряду. Саме стільки піде на оголошені пізно ввечері в понеділок позачергові парламентські вибори. Про необхідність «повного перезавантаження» влади в Україні говорили ще до початку трагічних подій на зимовому Майдані. Якщо президентські перегони-2010 пройшли без серйозних процедурних порушень і Віктор Янукович дійсно набрав на них голосів більше, ніж Юлія Тимошенко, - вибори до парламенту у жовтні 2012-го виявилися «брудними». Найпоширенішими технологіями, крім підкупу виборців, стали реанімовані політпроекти в стилі «Союзу меча і орала», контори «Рога і копита»; їх представники у виборчих комісіях чомусь «грали» на стороні виключно Партії регіонів. В день голосування та впродовж кількох наступних, допоки підраховувалися голоси у 225 територіальних виборчкомах, широко використовувалися «загони силової підтримки», набрані з кримінальних елементів з метою залякування опозиції.

Парламент 7-го демократичного скликання, як заявив Президент Порошенко у зверненні до українського народу з нагоди його, парламенту, розпуску, несе відповідальність за прийняття «диктаторських законів» (що призвели до загибелі Небесної сотні Майдану). У ньому ледь «нашкребли» 232 голоси за визнання ДНР і ЛНР терористичними організаціями. Останній факт, судячи з інтонації Петра Олексійовича, особливо обурливий.

Чому політики без видимих сперечань (як це було у 2008-му році, коли екс-президент Віктор Ющенко розпустив Раду не без утомливих «консультацій» з Партією регіонів, комуністами та їх сателітами) вирішили не тягнути до 2017-го і з небаченою досі жвавістю приступили до формування передвиборчих штабів ще до указу Петра Порошенка?

Відповідь проста: в нинішніх умовах пройти до складу вищого законодавчого органу зможуть і представники партій-«політновачків», і абсолютно нерозкручені персони-мажоритарники. Головне - вловити «нитку розмови», зрозумілу якомога більшій кількості виборців. Змішана система - 225 депутатів-списочників і ще 225 по мажоритарних округах – (насправді у ВР буде 438 членів, позаяк тимчасово окуповані Крим і Севастополь…), швидше за все, в останні тижні роботи Ради 7-го скликання скасована не буде. Про це Петро Порошенко обмовився в нічному розмові з Ангелою Меркель, що відбулася відразу після оприлюднення указу про розпуск ВР.

Центр «Соціс» на замовлення Всеукраїнської громадської організації «Інститут соціального захисту громадян» днями представив результати всеукраїнського соціологічного дослідження. 73,3% українців точно або швидше за все, підуть на парламентські вибори 26 жовтня. При виборі партії на гіпотетичних виборах в ВРУ - 20% респондентів не визначилися зі своїм вибором.

Згідно з дослідженням, 5-відсотковий бар'єр долають лише 3 партії: 20,8% - Політична партія «Солідарність» (П.Порошенко), 12,3% - Радикальна партія Олега Ляшка (О.Ляшко), 8,3% - Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (Ю.Тимошенко). УДАР, який володіє в теперішньому складі Ради власною фракцією, «недотягує» до прохідного бар'єру 4/10 відсотка, він зі своїми 4, 6% навіть примудрився пропустити поперед себе «Громадянську позицію» екс-міністра оборони Анатолія Гриценка з 4, 7 відсотками.

Втім, за два місяці, що залишилися до «дня Ч», може змінитися чимало.
«Указ про розпуск Верховної Ради підписаний, - написав у Facebook вигнаний з Партії регіонів лідер спішно відродженої «Сильної України» Сергій Тігіпко. - Вибори нададуть українцям можливість перезавантажити владу і «перезапустити» країну. На нову Раду покладається багато надій. Україна чекає світу, чекає об'єднання країни, чекає відновлення економіки і робочих місць, розморожування соціальних стандартів. Чекає вирішення тих завдань, з якими не впоралися ні правляча до 24 липня коаліція, ні призначений нею уряд, ні новообраний Президент».

Крім Тігіпка, провести в нову Раду своїх однодумців намір інший вигнанець з ПР Сергій Ларін - лідер Партії розвитку України. Основу ПРУ складають вихідці з індустріального Донбасу (сам Сергій Миколайович уродженець Харцизька), а її ідеологія багато в чому перегукується з основоположними принципами помітно поріділої в останні місяці Партії регіонів. Якщо у вересні теперішній склад Верховної Ради все-таки дозволить участь у виборах партійних блоків - ПР з ПРУ можуть не лише подолати 5-відсотковий бар'єр, але і набрати більше 10 відсотків.

Свої види на 26 жовтня і у «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Юлії Володимирівні теж хотілося б «реабілітації блочного принципу»; в цьому випадку трохи призабутий БЮТ, Блок Юлії Тимошенко, перебрався б з третьої позиції (згідно з опитуванням «Соцісу») як мінімум на займану Радикальною партією Олега Ляшка другу. На засіданні політради «Батьківщини» 25 серпня її беззмінний лідер виступила з пропозицією максимально розширити список партії, залучаючи представників українського громадянського суспільства, і підкреслила надзвичайну важливість такого кроку. Крім ухвалення рішення брати участь у парламентських виборах, політрада "Батьківщини" вирішила підтримати кандидатуру А. Яценюка на пост глави уряду України, виходячи з результатів формування коаліції в новому складі Верховної Ради. "Для збереження цілісності країни та якнайшвидшого припинення війни "Батьківщина" одноголосно виступила за об'єднання з демократичними проєвропейськими партіями в наступному парламенті", - підкреслили у прес-службі партії.

Тепер саме час розповісти, як буде наприкінці жовтня голосувати «неслухняний» Донбас.
Лідери антипатій в шахтарському краї - ВО «Свобода» і партія Юлії Тимошенко. 24, 8% жителів Донецької області геть не довіряють Олегу Тягнибоку, 21, 1% відчувають те ж почуття до Юлії Тимошенко - і не проголосують за них 26 жовтня за жодних обставин. Третє місце в антирейтингу, як не парадоксально, у Партії регіонів, яку офіційно очолює «чужий» Донбасу харків'янин Михайло Добкін: 8, 8%. За Михайлом Марковичем слідує Компартія Петра Симоненка з вісьмома відсотками.
Для політиків та представлених ними політичних партій вкрай важливо повернення на Донбас до 26 жовтня якомога більшого числа «їх» виборців. Розраховувати на те, що Партію регіонів «витягне за вуха» нещодавно утворена «донецька діаспора Росії», не доводиться. Як відомо, до Держдуми Російської Федерації недавно внесений законопроект, що забороняє подвійне громадянство. Отримавши паспорт громадянина РФ, біженець, відповідно до цього законопроекту, вже не буде допущений до будь-яких українських виборів.

Наразі, згідно з дослідженням Центру «Соціс», найбільшою довірою донеччан користується чинний Президент України. Петру Порошенку довіряють 20% жителів Донецької області. Поряд із цим, довіряють також Сергію Тігіпку, Петру Симоненку, Віталію Кличку, Наталії Королевській.
Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # Всеволод 27.08.2014, 17:58
Та все ті ж продажні корупціонери і потраплять, бо нових облич не має на політичній арені. Вже зараз іде брудна боротьба за вибори, коли олігархіічні клани стараються усунути політичних опонентів з КПУ, щоб мати змогу вільно дерибанити країну.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити