Компартія і регіонали довели відданість Петру Порошенку

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 1257

 

Початок чергового робочого тижня для народних обранців видався дуже й дуже нервовим. Ні о 10 ранку (традиційний час відкриття засідання Верховної Ради у пленарному режимі), ні об 11 депутатів в сесійній залі не набиралося навіть півтори сотні.

Для затвердження ж «пересічного» законопроекту потрібно не менше 226 голосів «за», а вже для ратифікації угоди про асоціацію з Євросоюзом (яку укладають не на термін президентства якогось політика - на століття!) й поготів бажана підтримка конституційною більшістю. Тобто трьомастами народними депутатами.
Ложа преси теж не заповнювалася. Акредитованим у Раді журналістам терпляче відповідали: чекаємо закінчення «консультацій», знову ж таки, Петро Олексійович ось-ось з'явиться...

 

Каменем спотикання, як виявилося, були «донбаські законопроекти». Чи не кожен їх параграф недавніми опозиціонерами з «Батьківщини» та «Свободи» сприймався буквально «в багнети». На їхнє переконання, ні про який спеціальний статус Луганщини або Донеччини й мови бути не може. Наводився більш ніж наочний приклад «тимчасово анексованого» Криму.

Як відомо, півострів після розвалу СРСР увійшов до складу незалежної України в статусі Кримської області. Боязкі заперечення активістів проросійських рухів, як стверджували на початку 90-х років прихильники лідера УНА-УНСО Дмитра Корчинського, могли бути, при бажанні, «заглушені» зусиллями одного-двох дільничних інспекторів міліції.

Проте захоплені ідеєю «толерантності» люди з оточення тодішнього Президента країни Леоніда Кравчука уважно вислуховували побажання «міських божевільних», щосили намагаючись відшукати спільні точки дотику. Кравчук погодився навіть переінакшити статус регіону: замість рядової області в складі України утворилася Автономна Республіка Крим. На знак подяки апологети «республіки» обіцяли «повний порядок» в умах кримчан, 100-відсоткове підпорядкування Києву в більшості питань загальнодержавного значення...

Бачачи, як непросто буде нашкребти необхідний мінімум у 226 голосів, керівництво парламенту спробувало обійти «незгодних» нестандартним шляхом: зробити частину ранкового засідання «закритою» - аби відомі своєю спритністю депутати-прихильники «домінуючої ідеї», без ризику потрапити в об'єктиви фото-і телерепортерів, натиснули в потрібний момент не лише свої кнопки для голосування, а й сусідські.

Пропозиція спікера Олександра Турчинова не набрала належного числа голосів. Проте пресу все одно не впускали на відведені їй місця.
Порадившись з лідерами фракцій і груп, Петро Порошенко наважився ще на одну спробу кардинально вплинути на «непослухів». Президент живою і доступною мовою малював пасторальні картинки мирного шахтарського краю, наводив цитати з висловлювань тамтешніх жителів, почутих в ході його відвідувань районів, контрольованих Києвом. Не допомогло.

Законопроекти, менше з тим, були поставлені на голосування і отримали досить непогану депутатську підтримку. Комуністи, які демонстративно не голосують ось вже п'ятий місяць поспіль, сьогодні виявилися більш поступливішими, ніж «Батьківщина» (з крила, що орієнтується на відому своєю нелюбов'ю до Порошенка Юлію Тимошенко) та «Свобода»; люди з Партії регіонів і поготів тиснули по дві і більше кнопок «в інтересах своїх земляків і славного Донбасу».

«Розправившись» з найбільш «конфліктними» законопроектами, керівники ВР нарешті дозволили працювати пресі і розпорядилися про відновлення прямої трансляції сесії.

О 13 годині на величезних парламентських моніторах включили Брюссель. Голова Європарламенту Мартін Шульц був у піднесеному настрої і манерою поведінки дуже скидався на якогось провінційного шоумена.
Отримавши слово від німецькомовного Шульца, Петро Порошенко взявся демонструвати євродепутатам свою англійську вимову. Причому сказане мовою Байрона, Шеллі та Теккерея сам же повторював й українською.
Незабаром, з метою дотримання хронометражу процедури синхронної ратифікації, Петро Олексійович перейшов виключно на українську.
Аргументація європейських устремлінь нашої країни в його виконанні вийшла досить переконливою. Надто після згадки про «Небесну сотню» та про понад вісім сотень захисників територіальної цілісності України, загиблих на Донбасі.

Негайно ж по завершенні голосування депутати встали і виконали a capella Національний Гімн України.

Підписавши одночасно з паном Шульцем відповідні примірники документів (з української сторони їх схвалили 355 депутатів - практично всі присутні, окрім комуністів), Порошенко підійшов до урядової ложі і потиснув руки керівництву Кабміну і міністрам-силовикам. Між урядовою ложею та кріслами народних депутатів височів Віталій Кличко. Мабуть, мерові Києва не вистачило місця у гостьовій ложі і він за звичкою зайшов до сесійної зали (хоча вже не є членом парламенту).

Приблизно о 13.26 Порошенко пішов з сесійної зали, не дочекавшись оголошення спікером Турчиновим хвилини мовчання в пам'ять про українців, «загиблих за Європу».

Нагадаю: економічну частину Угоди про асоціацію, що передбачає створення зони вільної торгівлі, Україна та ЄС підписали 27 червня. Політична частина угоди підписана раніше, 21 березня.
Оскільки окремі положення Угоди не кореспондуються з економічними інтересами Російської Федерації, ЄС та обидві слов'янські держави погодилися відтермінувати тимчасове застосування зони вільної торгівлі Україна-ЄС до 31 грудня 2015 року. На цей самий період Євросоюз продовжить автономні торговельні преференції для українських товарів, забезпечивши їх доступ на європейський ринок.
Олег БАЗАК

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити