Вибори у Верховну Раду 2014: як змінились смаки українців (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 2344

Результати парламентських виборів подарували багато несподіванок для тих, хто слідкував за передвиборчими рейтингами. Незважаючи на те, що передвиборча кампанія була короткою, між рейтингами кандидатів станом на вересень 2014 року і офіційними результатами ЦВК у жовтні ціла прірва.

 

Як і прогнозували політологи, свою роль відіграв «прихований електорат», який до останнього в опитуваннях заявляв про те, що не визначився з вибором, а в результаті проголосував за партії підтримувати які вважається поганим тоном.

Про несподіванки виборів «Гречці» розповів Анатолій Октисюк, політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).

Перша несподіванка виборчої кампанії – до складу Ради не потрапило ВО «Свобода», яке отримало меншу кількість підтримки, ніж ту що прогнозували попередні екзит-поли, хоча політсила і буде представлена у парламенті депутатською групою. Першим дзвіночком для партії мав бути мізерний рейтинг Олега Тягнибока на президентських виборах.

Причиною поразки на думку експерта стало те, що зменшився рівень підтримки партії у Західних областях України. Рейтинги впали зокрема через політику Махніцького, через те, що Ірина Сех як голова Львівської ОДА не хотіла скласти повноваження. Також, працюючи у радах на місцевому рівні, свободівцями не було показано особливих успіхів. Частинку електорату, тих відсотків, яких і не вистачило для проходження в Раду, відтягнув «Правий сектор».

Проте на наступних виборах шанс у «Свободи» буде. Оскільки Тягнибок анонсував про перехід партію у таку собі опозицію, пішли звинувачення у «зраді» колег по Євромайдану. У партії лишився дисциплінований електорат, молоді активісти, що чинитимуть серйозну опозицію для нової влади. Тобто владу «штурмуватимуть» з двох фронтів з одного – «Свобода», з іншого – «Опозиційний блок». Остаточним іспитом для партії стануть місцеві вибори.

Друга несподіванка – не входження до парламенту «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, котра ще до виборчої кампанії мала підтримку в 9 відсотків. Рейтинг партії впав за рахунок чорного піару. Крім того, це була партія одного лідера, який хоч і взяв курс на омолодження і залучення «Демократичного альянсу», проте це не додало бонусів. Проблемою виявилась і організаційна спроможність партії, наприклад, відсутність осередків в областях.

«Самопоміч» пройшла в раду як результат запиту суспільства на нові обличчя і потреби у поміркованих реформах, вважає політолог.

Неочікуваними стали результати голосування і по «Народному фронту». Кількість голосів у цієї партії це не лише несподіванка, а й оцінка команді Яценюка плюс вдала рекламна кампанія.

«Блок Петра Порошенка» хоча і матиме більшість у парламенті за рахунок мажоритарників, проте в партійних списках він програв. Причина цього у одіозних представниках партії і співпраці з людьми колишнього режиму Януковича.

На межі фіаско балансувала «Батьківщина», котра хоч і зробила ставку на нові обличчя і мала безліч зовнішньої реклами. В цьому плані потенційний виборець Тимошенко голосував або за нові обличчя («Самопоміч»), або за «Народний фронт», який у великій мірі представлений колишніми БЮТівцями.
Якщо вважати, що вибори не відбулися в Криму і більшій частині Донбасу, десятивідсотковий результат «Опозиційного блоку» є надзвичайно високим. За них, вочевидь, проголосував потенційний електорат комуністів і партії «Сильна Україна». У цій політичній силі зібрані найодіозніші представники режиму Януковича і це буде слугувати певним мінусом, проте можна сказати, що це єдина партія, яка представляє інтереси південно-східної частини країни, тому влада буде змушена враховувати їх інтереси. Заяви очільника партії Сергія Ларіна про те, що до у Верховній Раді до них можуть приєднатись 30-50 мажоритарників також не можна вважати безпідставними. Підкуп депутатів, тиск на підприємства, інші контраверсійні деталі бізнесового чи приватного життя будуть впливати на певних депутатів, але масового «тушкування» як у 2005 та 2012 роках не буде. Цілком ймовірна поява в Раді депутатського об’єднання Південний-схід чи щось на кшталт того, аби протиставити себе владі. Проте вже з за нинішніх умов більше шансів на те, що значна частина мажоритарників співпрацюватимуть з Президентом.

Відмічає політолог і інтереси «Заступу», нової партії, яка представляє аграріїв і села. Вони набрали 3 відсотки за дуже короткий період часу.

Впали рейтинги «Радикальної партії Олега Ляшка», лідер якої отримав третє місце на парламентських виборах. В результаті популізму і медіа ударів телеканалу «1+1» у виборців закріпилась чітка прив’язка Олега Ляшка до Сергія Льовочкіна, що не зіграло йому на користь.

Загалом, підсумовує експерт, парламент омолодився. А часи масових партій, які мали по 35-40 відсотків голосів минають. Відбувається чітке структурування, де кожна партія займатиме свою нішу. Незважаючи на недосконалу систему виборів, та весь бруд та корупційну складову на мажоритарних одномандатних округах.

Нижче на інфографіці ви можете побачити результати соціологічного дослідження як планували голосувати українці у вересні, а також тут наведено порівняння результатів виборів 2012 і 2014 років.


Анастасія Дзюбак

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити