Спікер на побігеньках

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 1997

Середній вік теперішнього вищого керівництва України - 42 роки. Наймолодший - 36-річний уродженець Вінниці Володимир Гройсман. Минулого четверга Володимир Борисович став дванадцятим за ліком спікером вищого законодавчого органу країни.

www.gre4ka.infoЯкийсь місяць тому Гройсман відмовлявся від нібито «нав'язуваної» йому соратниками Президента Порошенка нової посади. «Ця тема (обрання спікером ВР - авт.) не стосується коаліційного процесу. Ні, це питання не обговорювалося і не обговорюється сьогодні», - відповідав тоді ще віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Рік тому, пам'ятається, і сам Петро Порошенко, покровитель «вінницького вундеркінда», не замахувався на нинішній пост. В кращому разі Петро Олексійович мріяв про висунення його кандидатом у мери Києва. Позаяк популярний у столиці Віталій Кличко серйозно «націлювався» на крісло, займане Віктором Януковичем...

Біографія «юного дарування», в якій спробувала розібратися «Гречка», красномовна, хоч і не без «білих плям».

Ще навчаючись у 8-му класі, представник відомого єврейського вінницького роду був «запряжений» в трудову діяльність - слюсарював на МП «Школяр». Через 2 роки, в серпні 1994-го 16-річний (!) Володя Гройсман стає комерційним директором приватного малого підприємства «ОКО». У листопаді того ж року переходить на аналогічну посаду до ПП «Юність», очолюваного його батьком Борисом Гройсманом. Без відриву від вельми бурхливої бізнес-діяльності молодий чоловік отримує диплом юриста.

Виш, де призвичаїлися «кувати керівні кадри», в ті часи мав славу чи не найбільш антисемітського. Значною мірою ідеологічна спрямованість Міжрегіональної академії управління персоналом формувалася спонсорами навчального закладу - небідними шейхами з декількох держав арабського світу. МАУП був «больовою точкою» всіх без винятку єврейських об'єднань України. У 2004-2005 роках студенти МАУПу складали кістяк київського Майдану. Згодом факт зіграв роль своєрідної «охоронної грамоти»: Президент Віктор Ющенко не піддався тиску видатних діячів світового сіонізму і не розформував «проарабський» виш, як йому наполегливо «рекомендували».

Володимир Гройсман, який закінчив МАУП за рік до історичних подій, за задумом президента МАУП Георгія Щокіна, був зобов'язаний втілювати «людське обличчя» ввіреного йому вузу. Мовляв, бачите: всі звинувачення в антисемітизмі - суцільні брехня, насправді ми приймаємо єврейську молодь і навіть видаємо її кращим представникам дипломи юристів… лишень за 3 роки! Дійсно, зазвичай майбутні правники безперервно «гризуть граніт юридичної науки» щонайменше 5 років, - а тут «екстернат», наче у випадку з колишнім випускником Казанського університету Володимиром Ульяновим-Леніним…

Другий виш, де навчався Володимир Гройсман, зветься Національною академією державного управління при президентові України; якщо у ВПШ при ЦК Компартії УСССР виш дійсно був здатний дати номенклатурним працівникам глибокі пізнання, - в наш час «корочка» про його закінчення потрібна хіба що для працевлаштування в солідній держструктурі. Приміром, в уряді або на високому посту в парламенті. Науковий ступінь, тим більше енциклопедичні знання дипломом не гарантуються. Видно, на більше майбутній глава парламенту й не претендував.

Перші і досить впевнені кроки до теперішніх висот Гройсман зробив у 2002-му, ставши в свої 24 роки наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. Через рік він уже фактично керував обласним центром: колеги по депутатському корпусу влаштували «переворот», змістили з посади колишнього секретаря ради, делегувавши Гройсману на кілька наступних місяців на додачу ще й функції в. о. мера. У 2006-му і в 2010-му роках вінничани стабільно голосували за земляка, котрий стверджував, що «місто обов'язково стане ще краще, якщо не красти!». Результат останніх мерських виборів був безпрецедентно високим для міських голів обласних центрів - 77, 8%.

Зрозуміло, втриматися на посаді Гройсману без допомоги неформального «господаря» Вінниці Петра Порошенка було б нереально.

За роки правління Володимира Борисовича Вінниця перетворилася на одне з найкомфортніших для проживання українських міст. Давалася ця перебудова не без зусиль. Довелося, наприклад, вступити в конфлікт з безліччю автоперевізників, які не бажали віддати кому-небудь вигідні маршрути таксі. Мерія прийняла в дар від Цюріха відносно нові трамваї; щоб заманити до них якомога більше пасажирів, було прийнято рішення надавати в кожному безкоштовний Wi-Fi.

Ще раніше Гройсман оголосив про ліквідацію стихійної торгівлі. Завдяки цьому вдалося повернути тротуари городянам, а місту - цивілізований зовнішній вигляд. Тисячі підприємців змушені були піти з насиджених місць в торгові центри і на легальні ринки. Через кілька років вінницький досвід стали переймати по всій Україні.

У 2008 році Вінницькою мерією за позабюджетні гроші і за підтримки міжнародних партнерів був створений перший «Прозорий офіс» з надання адміністративних послуг населенню. Принцип роботи - мінімізація контактів громадян з чиновниками, зниження можливостей для корупції, швидке і прозоре обслуговування (на отримання дозвільного документа громадянин в середньому витрачає 30 хвилин), штрафи працівникам «прозорого офісу» за необгрунтовані відмови. Крім іноземців (на кшталт ізраїльтян, котрі відчутно «вклалися» в медичний діагностичний центр), чималі гроші «підтягував» завдяки своїм зв'язкам у Києві Петро Порошенко.

Всього з 2007 по 2013 роки Володимир Гройсман зміг забезпечити Вінниці сумарних залучених зовнішніх інвестицій в обсязі більш ніж 736 млн. грн.

У період правління попереднього президента Віктора Януковича мер Гройсман вельми успішно демонстрував уміння «не висуватися». Очевидно, придбане в роки навчання в «найбільш антисемітському виші України». Будь-який дзвінок з Києва чи з Межигір'я (де екс-президент відпочивав від «трудів праведних») міг повністю перекроїти робочий графік міського голови, змусити його стрімголов мчати за тридев'ять земель. Зате за беззаперечне слідування «генеральній межигірській лінії» Гройсман впевнено потрапляв до президентського нагородного списку.

Міська рада Вінниці впевнено припиняла спроби засудити антиукраїнський мовний закон Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка, прийняти резолюцію з приводу політичних репресій в країні. Як згодом зазначили нечисленні критики Гройсмана, контрольована ним більшість у Вінницькій раді не підтримала жодної політичної ініціативи, здатної викликати гнів «донецьких».

Здається, на відміну від «надто самостійного» Олександра Турчинова, Володимир Гройсман представляється Президенту Порошенку ідеальною кандидатурою для управління депутатами. Кандидатурою, не обділеною навичками «маріонетки». Таким при Януковичі був «віковий» Володимир Рибак. Перевага його вінницького тезки - не тільки впевнене володіння українською мовою, а і відточений артистизм укупі з ідеальним політичним «нюхом». Навіть побувши нетривалий час у статусі в. о. прем'єр-міністра (після того як Арсеній Яценюк голосно «грюкнув дверима» на засіданні Верховної Ради), Володимир Борисович не сказав жодного зайвого слова, не зробив жодного невірного руху тіла.
Такі слухняні виконавці високо цінуються будь-яким політичним режимом. Залишилося дочекатися об'єктивної оцінки Гройсмана українським постреволюційним суспільством.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити