Москва вирішила натиснути на Київ

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 3469

Не встигли українці як слід розібратися в підсумках січневого візиту прем'єр-міністра Арсенія Яценюка до Німеччини, як із Білокам'яної один за іншим пролунали три тривожних дзвіночка.
«Ціла низка пapaмeтpів, що були умовою надання Укpaїні poсійськoї oблігaційнoї позики, порушуються», - прорікло сьогодні якесь джерело в уряді РФ. - За цих обставин доволі вірогіднo, щo Росія буде змушeнa в січні вимагати від Укpaїни дoстроковoгo пoгaшeння боргу в 3 млpд. дoлapів".
Через годину сайт РІА «Новости» опублікував думку заступника голови комітету Ради Федерації з економічної політики Сергія Шатірова, який підкреслив, що Росія «прийме щодо боргу України прагматичне рішення з урахуванням своїх національних інтересів».

Обидві заяви - «витік» від анонімного джерела і обтічне припущення представника Ради Федерації - в Україні і у її західних партнерів витлумачили як задіяння Росією ще одного важеля тиску на Київ.

З цієї причини не є дивною млява реакція на вельми схожу за змістом заяву Антона Силуанова. Міністр фінансів Російської Федерації 10 січня констатував порушення Києвом умов надання все тієї ж трьохмільярдної позики. Виходить, підстава вимагати від України дострокового повернення грошей у Росії є, лишилося прийняти «нагорі» відповідне рішення.

Нaгадаю читачам «Гречки» природу цього боргу.

Наприкінці позаминулого року тодішній президент Віктор Янукович щосили зображав крайню заклопотаність вибором подальшого шляху розвитку держави. Наобіцявши народу незліченні блага в результаті вступу України до Європейського Союзу, Віктор Федорович насправді виторговував у свого російського колеги якомога більше преференцій в обмін за відмову від зближення з Брюсселем. Після тривалих коливань 17 грудня 2013 Володимир Путін оголосив: Росія готова вкласти в єврооблігації України до 15 мільярдів доларів (перший транш $3 млрд. у подальшому був викуплений з терміном обігу два роки). Одночасно було досягнуто згоди про знижку для Києва на російський газ. Ні тоді, ні після ніякі документи про укладення угоди не оприлюднювалися. Було відомо, що російський уряд розмістить частину резервного фонду в розмірі $15 млрд. в українських держбондах. Україна 20 грудня випустила єврооблігації на $3 млрд. з терміном погашення в 2015 році і ставкою купона 5%. Росія перерахувала Україні $3 млрд. 24 грудня 2013.

Асоціацію України з ЄС Янукович у Вільнюсі, певна річ, не підписав. У Києві спалахнули масові протести. Менш ніж через 2 місяці Янукович був змушений тікати зі Стольного Граду і обхідним шляхом - через Харків, Донецьк і тоді ще український Крим - сховатися в Росії «в надійному місці». Тож решта обіцяної Путіним суми в розмірі $12 млрд. Україні не перераховувалася. Як пізніше пояснила Москва, через «нелегітимну зміну влади в Києві». Відповідно, пільгова ціна на природний газ теж «анулювалася».

На саміті G20 в австралійському Брисбені 15 листопада минулого року пpeзидeнт Росії Володимиp Путін зaявив, щo РФ нe висуватиме до Укpaїни вимог щодо пoгaшення кредиту в розмірі $3 млpд., в разі якщо її загальний борг перевищить 60% ВВП. Глава Мінфіну РФ Антон Силуанов підтвердив: квапити Київ з розрахунком за позику немає потреби. "Український уряд справно платить (за облігаціями), вони своєчасно і в повному обсязі відповідно до графіка заплатили дохід по другому купону в розмірі $75500000", - додав Силуанов.

Теперішній очільник українського Мінфіну Наталія Яресько випримінює оптимізм і впевненість у майбутньому Вітчизни. За її оцінками, до дефолту Україні ще ой як далеко; та й переддефолтний стан теж «не прощупується».

Іншої думки дотримуються низка київських фінансових аналітиків. «На даний момент в Україні переддефолтний стан. Якщо дивитися без емоцій, то ясно, що через пару тижнів Росія може вимагати від української влади погасити борг в 3 мільярди доларів», - розповів, зокрема, експерт в галузі економіки Владислав Старинець.

За його словами, для України повернення цих коштів може стати складним викликом. «Ситуація зараз критична і Україна підходить до того, що може не впоратися з узятими на себе зобов'язаннями за зовнішніми кредитами. Або ми почнемо жорстко економити в поточному році, при цьому перестанемо виплачувати стипендії та ряд інших виплат. Або ми не підемо на це, в результаті Міжнародний валютний фонд не дасть грошей, і ми оголосимо дефолт, що призведе до зниження рівня життя в 2 рази. Тому уряду потрібно вибрати або падіння рівня життя зараз на 40% і економію, - або дефолт і падіння рівня життя в кілька разів», - підкреслив Старинець. За його словами, гарного вирішення цих проблем не існує, в будь-якому випадку страждатиме населення країни.
Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити