Підтримка нової назви для Кіровограда пов'язана із впливом Росії?

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 1670

На засіданні другої сесії Кіровоградської міської ради сьомого скликання відбулось голосування за кандидатуру Романа Колісніченка на посаду заступника міського голови з гуманітарних питань. Однак його кандидатуру відхилили на підставі того, що Роман… проти перейменування міста на Єлисаветград.

Не берусь оцінювати професійні чи особисті якості Романа, його управлінський досвід та бачення реформ у гуманітарній сфері міста, лише з тієї причини, що цього не робили депутати. Їм вистачило лише одного аргументу. Під час своєї промови Роман зазначив і особу того, хто озвучив цей “аргумент” – ним виявився керівник фракції БПП Ігор Волков. Останній цього факту не заперечував.

Останні пів-року, після ухвалення законодавства “Про декомунізацію”, група кіровоградських бізнесменів веде потужну і дуже дорогу рекламну кампанію проросійської назви міста “Єлисаветград”, яку багато років лобіюють представники УПЦ МП. Масштаби кампанії викликають багато питань. Що чи хто змушує місцевих олігархів вкладати чималий ресурс у начебто неприбуткову справу?

Найактивніше питання перейменування міста намагались проштовхнути за часів керівництва містом Олександра Саінсуса та більшості в міськраді, яка складалась з представників однієї фракції – Партії Регіонів. Ігор Волков на той час був секретарем міськради.

ОЛІГАРХІЧНІ КЛАНИ ЕКС-РЕГІОНАЛІВ КІРОВОГРАДА

Отже, хто такий Саінсус? Чим пояснюється його любов до Московського патріархату? Можливо тим, що на посаду міського голови був висунутий від Партії Регіонів? Чому саме він став їх кандидатом? Щоб відповісти на ці питання, варто заглибитись в історію питання.

На той час, у 2008-2010рр., місцева організація ПР складалась із різних груп впливу, найсильнішими з яких були групи Шарових, Онулів і т.зв. “заводчани”. А “смотрящими” Янукович прислав “донецьких”.

Група Шарових, або “трудовики”. Окрім братів Шарових Ігоря, Олександра та Юрія, до групи відносились Вадим Волканов, Сергій Хільченко, Микола Онул, Віталій Бєлов та ін.. До Помаранчевої революції всі вони входили до складу партії “Трудова Україна” і контролювали більшість у міській раді. У 2004-му керували передвиборчим штабом Януковича. Після його поразки – більшість членів групи злились із Партією регіонів і зайняли в ній провідну роль, в той час, як Ігор Шаров очолив фракцію Литвина у Верховній Раді. Шаровим, за даними журналу “Комерсант”, належала Корпорація “Інкопмарк”, а також іще близько 38 підприємств.

Група Онулів. Микола та Лариса Онули починали разом із Шаровими, однак з часом стали самостійними. Їм належить Корпорація “21-ше століття”, ТОВ “Будекспорт” і ряд інших підприємств, землі та нерухомості у Кіровограді і області. У 2012-му зі скандалом залишили Партію Регіонів, опинившись згодом в УДАРі. Нині – члени БПП.

“Заводчани” або “отци города”. До цієї групи передусім належать Павло Штутман (“Гідросила-груп” та “Ельворті-груп”), Євген Бахмач (НВП “Радій”, “Елгран”) і Андрій Райкович (ВАТ “Птахокомбінат “Ятрань”), який нині є діючим мером від БПП. Олександр Саінсус також представляє цю групу. Він – управлінець-промисловець, який тривалий час працював і був у менеджменті ВАТ “Червона зірка”.

До складу цієї ж групи входить і Ігор Волков. З 2010 по 2014 роки він був секретарем Кіровоградської міськради. Йому належать 50% ТОВ “Телерадіокомпанія TTV” (інші 50 % належать Попову Михайлу Івановичу, який також є співвласником низки кіровоградських фірм, серед котрих ТОВ “Ельвотрі Т”, співвласниками котрої є екс-депутат обласної ради від Партії регіонів Павло Штутман та екс-депутат міської ради Юрій Тітов). Також він значиться засновником ТОВ “Роба Нова” (виробництво робочого одягу). За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “Спліт” (будівельна фірма), одним із засновників якої є ТОВ “Роба Нова”.

Донецький десант. У 2008-му році головою Кіровоградської обласної організації ПР стає Сергій Ларін, уродженець Харцизька Донецької області. З цього часу почалось поступове зменшення впливу групи Шарова. Ларін наблизив до себе спершу Онулів, а згодом – заводчан. Ларін на відмінно впорався із завданням, забезпечивш високий результат Партії Регіонів в області. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Сергій Ларін був призначений головою Кіровоградської ОДА.

Очоливши у 2010-му році Кіровоградську ОДА, Ларін активно запрошував на державні посади в область земляків або знайомих, з якими працював або перетинався по своїй політичній діяльності. Таким чином до Кіровограда потрапили Олександр Шаталов, Андрій Ніколаєнко, Костянтин Пожидаєв тощо. Також Ларін формував команду відданих особисто собі кіровоградців, залучаючи переважно молодь.

А місто було віддане під повний контроль “заводчанам”. Міським головою став Олександр Саінсус, секретарем міськради – Ігор Волков, керівником фракції ПР (яка сама по собі становила більшість в раді) – Юрій Тітов (гендиректор компанії “Гідросила-груп”).

РОСІЙСЬКИЙ ВПЛИВ

Усіх “заводчан”, окрім надзвичайної “побожності”, об’єднують тісні бізнес-зв’язки із Російською Федерацією. Найбільшою мірою це стосується Павла Штутмана. До складу ЗАТ “Ельворті-груп” окрім кіровоградського заводу “Червона зірка”, входить ЗАО “Бєлінськсільмаш”, що розташований в м. Камєнка Пєнзєнської області, РФ.

Завод “Червона зірка”, що також входить до складу ЗАТ “Ельворті-груп”, має 37 партнерів з Російської Федерації, плюс 6 – з Білорусі і Казахстану, і тільки 11 – з України.

До складу ЗАТ “Гідросила-груп” входять комерційні компанії “Гідросила М”, розташована у Москві з філіалами у Челябінську та Барнаулі (РФ), “ТЦ Червона зірка” в м. Батайськ РФ, “ТЦ Червона зірка” в Астані (Казахстан) та “Технокомплект трейд” у Гомелі (Білорусь). У Гомелі також розміщено виробничу компанію “Гідросила БЄЛАР”.

Серед партнерів Гідросили – 15 підприємств з Росії, 5 – з Білорусі, і лише 4 – з України (включаючи Червону Зірку).

ЗАТ “Радій” більше орієнтоване на український ринок. Проте, підприємство тісно співпрацює із потужними іноземними компаніями, передусім Росії. А от Компанія “Елгран” має ще тісніші зв’язки з Росією та країнами Митного союзу. Саме вони брали активну участь у забезпеченні гранітом таких об’єктів, як Меморіал перемоги у ВВВ у Москві та площа Незалежності у Мінську.

ТДВ “М’ясокомбінат “Ятрань” також активно торгує з Росією. Саме це підприємство було одним із перших семи, яким Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду дозволила експортувати в Росію яловичину у напівтушах і четвертинах у 2006 році після однієї з “митних воєн”. Тоді Росія заборонила ввіз на свою територію продукції українського тваринництва з 20 січня 2006 року.

РЕКЛАМНА КАМПАНІЯ ЗА ЄЛИСАВЕТГРАД

Після цих фактів стає зрозумілою участь кіровоградських бізнесменів у дестабілізації суспільно-політичної ситуації на Кіровоградщині, що вилилась у масову акцію, наприкінці 2015-го року. Учасники того мітингу демонстрували проросійські настрої: спостерігалася агресія до українських військових, зневага до державного гімну тощо.

Рекламна кампанія почалась ще з літа 2015 року. Вона складалась із 3-х хвиль кампанії до виборів і включала в себе рекламу на біл-бордах (не менше сотні) і лайт-боксах (так само), рекламу у ЗМІ, рекламу у соцмережах (включно із роботою “ботів”), роботу агітаційних наметів за Єлисаветград, поклейку рекламних плакатів і близько п’яти мітингів у підтримку перейменування на Єлисаветград, на які знімались співробітники із заводів. За оцінкою поінформованого джерела, яке побажало бути неназваним, така кампанія могла коштувати приблизно 10 млн. грн.

Всі ці дії були підв’язані під проведення т.зв. “громадського опитування щодо перейменування Кіровограда”, на яке з міського бюджету силами депутатів екс-регіоналів було виділено 600 тис.грн. Доцільність використання виділених коштів була доволі сумнівною, рівно, як і об’єктивність отриманих результатів. У ініціаторів і виконавців чітко спостерігався конфлікт інтересів.

Сьогодні рекламна кампанія не припинилась. Після виборів було проведено вже два мітинги проти Інгульська (а по факту – на підтримку Єлисаветграда) в Кіровограді, один – у Києві, і три хвилі реклами на зовнішніх рекламних носіях.

Фінансуючи кампанію за перейменування міста в Єлисаветград, бізнесмени, ймовірно, переслідували мінімум три цілі: по-перше, збереження власного основного бізнесу, по-друге – збільшення клієнтури (приходу) власних храмів УПЦ МП (під Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці земля виділена у власність ГО “Православна Просвіта”, засновником якої є Бахмач, а під Свято-Успенський Храм, земля (цілий парк Крючкова) виділена у власність ГО “Єлисаветградське Православне Товариство”, керівник і підписант якої – Райкович), по-третє, мобілізація виборця тих політичних сил, за списками яких вони поставили “своїх”.

Вчора вони були в Партії регіонів, сьогодні – в БПП “Солідарність” і Опозиційному блоці… Але ставка, схоже, тактично була на першій, а стратегічно – на другій партії.

Дмитро Сінченко

Джерело CorruptUA

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
-2 # Tralala 11.03.2016, 12:39
Хм.. то есть, то что хозяева предприятий которые не могли продать продукцию не в Европу, не в Украине, а нашли точку сбыта на расеи и этим предоставили рабочие места горожанам и заработок более менее, считаются *зрадою* и влиянием расеи? А недопатриоты которые орут во все горло какие они крутые перцы, как они много сделали для горожан(украли у горожан) и 300ем сотням молодых студентов не дали рабочих мест! Какого вообще поддерживать тех,которые только *пИздят и пиздЯт(с)* а не делают что-то для города. Лучше поддержать тех, кто организовал правильно свой бизнес в городе, что бы предоставить рабочие места и развитие города.
Цитата
 
 
-16 # Петро Цыця 02.03.2016, 18:02
Чушь несусветная.Ели саветград это историческое название города,и не надо высасывать из пальца какое то там влияние Росии и т.д.,Занялись бы лучше делом,обещанным и справедливыми тарифами для населения города,и другими "покращенямы",а то на словах "перемога за перемогою" на деле же полная задница.
Цитата
 
 
+2 # Сашко Дмитренко 08.03.2016, 19:41
Логика в вашем комментарии напрочь отсутствует. Да, Елисаветград - это историчексое название, вернее, одно из исторических названий, такое же, как и Кировоград, Зиновьевск, Подол... Каким образом этот факт противоречит влиянию России, которое доказано в статье?
А во-вторых, как журналист может занятся тарифами и прочее, если он журналист, а не чиновник или депутат?

Короче, вам бы лечится, Паша Сиська)))
Цитата
 
 
+1 # Василь Мельничук 13.03.2016, 10:52
Не розумію, яким боком справедливі тарифи до впливу Московії? Стаття аргументовано пояснює всі впливи, тому раджу її ще раз перечитати, якщо чогось не зрозуміли.
Цитата
 
 
-13 # Світлана 02.03.2016, 16:40
Нещодавно Козуб на своїй сторінці у Фейсбук написав, що Колісниченка не призначили, бо він "мегапатріот і проти Єлисаветграду". Але Козуб то ясно чому так переймається за Романа, бо працює в "Батьківщині". А от чого Сінченко так "обєспокоєн" цим? Заплатили?
Цитата
 
 
+7 # Дмитро Сінченко 06.03.2016, 22:17
Світланко, ну звісно ж заплатили. Може я вас здивую, але журналістам за статті платять гонорари. У моєму випадку - це пристойні суми. І будьте певні, видання, для яких я пишу, вимагають доказів кожної тези статті. Без цього матеріали не публікують. Тому, якщо ви побачите мій матеріал у авторитетному національному виданні - будьте певні, по кожній тезі є достатні докази. І так, за це я безперечно отримую гроші від того видання, яке береться публікувати мою статтю. 8)
Цитата
 
 
-13 # Віктор1 02.03.2016, 16:33
Почав за задравіє, а закінчив за упокой. Це по-перше. А по-друге, прив'язувати непризначення Колісниченка до питання перейменування міста - вершина тупості. Це звичайна дельожка крісел.
Цитата
 
 
+9 # Василь Мельничук 05.03.2016, 12:07
Вікторе, я був на тому засіданні міської ради, і чув промову Колісніченка. Він чітко заявив, що БПП за нього не голосуватиме через Єлисаветград. Жоден член БПП цього факту не заперечив, отже - це правда. Чи це тупо? Так, безперечно. Чи ці питання пов"Язані? однозначно. Чому заводчанам важлива назва "Є-град" - у статті детально пояснюється.
Цитата
 
 
-6 # Олександр1984 02.03.2016, 10:20
Дмитро у нас відомий грантоїд - за гроші напише будь-що, хоча писати і проводити розслідування абсолютно не вміє і не хоче вчитися. Чого тільки вартий "перехід", де він спочатку описав чим займаються так ненависні йому "отці города", а потім - "Після цих фактів стає зрозумілою участь кіровоградських бізнесменів у дестабілізації. ..". Я з такою ж пихою та зухвалість можу констатувати, що Дмитрик - прихильник Мєдвєдєва, оскільки його звати так само плюс часто їздив у Росію і позорився там аби догодити планам свого фюрера. Думаю після цих "фактів" ні у кого не виникає сумнівів щодо приналежності діми до руськаго міра. Соромно, вже 30, а розуму і совісті у хлопця - нуль.
Цитата
 
 
+7 # Василь Мельничук 05.03.2016, 11:44
Нешановний, ви хоч знаєте, хто такий "грантоїд"? Де це ви таке почули, що грантоїди пишуть статті за гроші? Чи чули дзвін, а не знаєте, де він?
Якби Дмитро не вмів писати і проводити журналістські розслідування - його би не публікували у найавторитетніш их українських виданнях. Та і тролі його б не атакували.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити