Через давні чвари вірмен і турків покарають Україну?

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 740

У Верховній Раді України 6 червня зареєстровано проект постанови про визнання Геноциду вірменського народу і встановлення 24 травня Днем пам'яті жертв геноциду вірменського народу. Ініціаторами законопроекту № 2254а виступили народні депутати Вілен Шатворян (Партія регіонів) та Арсен Аваков («Батьківщина»). Свою підтримку ініціативи українських парламентаріїв вже висловило МЗС Вірменії.


Через півтора тижні подібний проект постанови за підписом шести конгресменів - республіканців та демократів - був зареєстрований і в Конгресі США. Суть його та ж: настав час нарешті визнати справедливість вимог нащадків вірмен, що втекли від різанини 1915-1920 років, і визнати факт геноциду з боку керованої младотурками тодішньої Османської імперії.

 

Учора у започаткованому цієї весни новому київському діловому виданні, яке пов'язують з ім'ям першого заступника глави уряду Сергія Арбузова (найбільш ймовірного претендента на місце немолодого Миколи Азарова), Арсен Борисович досить докладно і аргументовано роз'яснив цільовій аудиторії причину появи законопроекту саме зараз.

З-поміж іншого, екс-губернатор Харківської області ніби «виправдовувався» перед знаковим сучасним письменником Василем Шкляром. Гаряче підтримавши ініціативу народних депутатів-вірмен (крім Шатворяна з Аваковим, встановлення Дня пам'яті загиблих від турків одноплемінників підтримує потужний київський будівельний магнат Нвер Мхітарян, який представляє в парламенті Партію регіонів), той висловив здивування: чому, мовляв, раніше про цю трагедію ніхто не згадував? ..

Шкляр, ясна річ, в силу своєї неприборканої письменницької фантазії вбачає якийсь історичний «місток», що веде від вірменської різанини - через Голодомор 1932-1933 років на Радянській Україні - до Голокосту, тобто масовому знищення Гітлером представників єврейського народу. За заперечення якого в багатьох державах покладається кримінальне покарання.

Наступного дня після того як інформація, що несе в собі безсумнівний «подразник» для
й без того неспокійної нинішньої Туреччини і традиційно прив'язаного до неї безліччю видимих і невидимих уз Азербайджану, потрапила до числа топ-новин, настільки ж недвозначно засудив геноцид вірмен в Османській імперії сам Папа Римський . Зрозуміло, це просто збіг. Зустріч Папи з Патріархом Петросом XIX, главою вірмен-католиків, навряд чи підлаштовувалася під пересічний акт реєстрації одного з багатьох і багатьох законопроектів в українському парламенті. Та й Папа висловлював своє засудження, ще будучи архієпископом Буенос-Айреса Хорхе Маріо Бергольо. Тобто, людиною вельми далекою від багатовекторної макрополітики.

Повз увагу турецьких і азербайджанських дипломатів, котрі несуть свою невсипущу вахту у нашій столиці, не пройшла й недавня зустріч зі Святішим у Ватикані глави Української греко-католицької церкви Святослава (Шевчука). Ось як описав її департамент інформації УГКЦ: «Коли прийшов на обід, Папа мене побачив, піднявся зі свого місця, прийшов до мене, обійняв. Потім сказав: "Хочу запросити тебе до своєї кімнати і щось показати. Папа повів мене і показав ікону, яку я йому подарував, їдучи з Аргентини. Виявляється, вона для нього була такою важливою, що він привіз її з собою до Риму, попросив зробити для неї нову оправу. Ікона знаходиться в кімнаті Папи, де він молиться... Мені було дуже приємно, що він вважає мене таким хорошим другом», - розповів Шевчук. А наступного дня, 13 червня, Святослав провів спільну службу з Папою Франциском у ватиканській резиденції Святої Марти.

Різкого демаршу з боку Туреччини, яку роздирають внутрішні протиріччя, наразі в Україні не помітили.

Зате Азербайджан, у якого з Вірменією довгі роки не затухає суперечка через приналежність Нагірного Карабаху, не зміг таки не «клацнути по лобі» своїх давніх партнерів по ГУАМ. У вівторок міністр промисловості і енергетики Азербайджану Натіг Алієв заявив, що країна ... не зацікавлена в участі України у проекті будівництва Трансанатолійського газопроводу. "Трансанатолійський газопровід - це газопровід країн-учасників і виробників газу. Я просто не бачу доцільності участі України. Адже країна - не виробник газу, а газопровід не проходить по її території", - пояснив він.

Для Києва ж проект TANAR міг стати одним зі способів знизити залежність від "Газпрому" у постачанні енергоносіїв.
Тепер українські газовики вимушено сконцентруються на поставки до нас європейського газу компанією RWE. Кожна його тисяча кубометрів обходиться «Нафтогазу України» на $100 дешевше, ніж якщо її купувати у «Газпрому».

Доречно нагадати: про види на участь України у спорудженні Трансанатолійського газопроводу восени минулого року заявив не хто інший, як прем'єр-міністр Микола Азаров. Україна довго вела переговори про передбачувану участь у проекті TANAP із Туреччиною та Азербайджаном з можливою поставкою газу по цьому трубопроводу до Болгарії, а потім через територію Румунії в Україну. "Ми маємо переконливі аргументи, адже практично вся інфраструктура, починаючи від Туреччини і до наших кордонів - вже готова. Більше того, Україна має на кордоні з ЄС газові сховища, які можуть бути основою для цього майбутнього газопроводу", - уточнював віце-прем'єр-міністр України Юрій Бойко, який обіймав у той час пост голови Міненерго.

...У 2007-му році спалахнув міжнародний скандал, викликаний непродуманими «рухами тіла» тодішнього глави українського Мінтрансу Миколи Рудьковського. В Україну з Відня прибули два видних представника туркменської опозиції, «виписані» Рудьковським з метою налагодження якихось особливих відносин з близькими йому компаніями ПЕК. В порушення законів України міністр транспорту втрутився в компетенцію міністерства закордонних справ: подзвонив послу України в Австрійській Республіці Володимиру Єльченку, щоб той прискорив видачу віз колишньому віце-прем'єр-міністру Туркменістану Худайберди Оразову із його соратникам.

Глава МЗС України Борис Тарасюк потім зізнавався: таким тоном, яким з ним після цього розмовляли керівники Туркменістану, йому жодного разу протягом довгої дипломатичної кар'єри ще не доводилося спілкуватись ...
Указом тодішнього Президента Віктора Ющенка посол Єльченко був негайно звільнений з посади. Зараз цей дипломат керує дипмісією України у Москві, що дозволяє сподіватися на неможливість повторення в майбутньому подібної «самодіяльності».

Звичайно ж, законопроект, поданий депутатами-вірменами, може і не пройти процедуру затвердження в парламенті. Із заяв, що пролунали з відомої будівлі на Банковій, виходить: парламентська більшість (без якої у нас у принципі неможливе результативне голосування) не має намірів псувати взаємостосунки з країною, що має з Україною спільний морський кордон. Про чергове ступання українськими державними діячами (себто народними депутатами) на “граблі Рудьковського” в Адміністрації Президента сором'язливо промовчали. Удаючи, ніби відмова Азербайджану посприяти Україні в ослабленні «газового зашморгу Москви» збіглася за часом з ініціативою Авакова-Мхітаряна-Шатворяна лише через безглузду випадковість.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити