Змагання за крісло прем'єра як українська відповідь Олімпіаді

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 880

У вівторок, згідно з песимістичними сценаріями, Україні мали намір нав'язати нового прем'єр-міністра, нового секретаря РНБО та нового главу президентської Адміністрації. Опозиціонери, які беруть участь у безперервних переговорах з владою про шляхи і методи подолання глибокої політичної кризи, відзначили: у понеділок з ними раптово стали розмовляти крізь зуби, хоча до цього виявлялася готовність до низки нових компромісів.

Цією найнебажанішою трійцею опозиціонерам бачилися Андрій Клюєв (теперішній голова Адміністрації Президента), Віталій Захарченко (міністр внутрішніх справ) та Андрій Портнов (перший заступник голови АП, який чотири роки тому «перебіг» до табору Віктора Януковича з найближчого оточення Юлії Тимошенко). Заблокувати трибуну і президію Ради сьогодні вранці було фізично нереально. Саме в ці ж години у приміщенні Печерської районної державної адміністрації йшло засідання Київради. Її, як вже неодноразово пояснювала «Гречка», опозиціонери вважають такою, що втратила легітимність ще з початку літа; відповідно, частину фізично міцних членів фракції ВО «Свобода» було вкрай необхідно «передислокувати» до будинку № 15 по вулиці Суворова.

Посилений режим охорони головного корпусу ВР (таке трапляється, коли до Верховної Ради приходить президент країни) песимізму теж не зменшував.

Виходячи з цього, депутати-опозиціонери постаралися насамперед зайнятися третируванням урядовців, котрі прийшли на відкриття 4-ї сесії 7-го скликання парламенту, на чолі з виконуючим обов’язки прем’єр-міністра Сергієм Арбузовим. Ледве голова Верховної Ради Володимир Рибак анонсував обговорення сформованої в Україні ситуації, як опозиція почала скандувати у бік урядової ложі: "Вбивці!". Під ці підбадьорливі слова члени Кабміну покинули відведені їм місця.

До 16-ї години у кабінеті В. Рибака радилися лідери п'яти парламентських фракцій, а також представник групи позафракційних депутатів. Офіційна версія оголошеної спікером 5-годинної перерви, - необхідність детально розібратися з наявними у депутатів пропозиціями щодо переходу України на відхилену у 2010-му році за рішенням Конституційного суду модель управління країною. Конкретно, - про повернення до підтриманих Радою у період «помаранчевої революції» конституційних змін, які значно урізали владні повноваження президента країни, одночасно підвищуючи статус вищого законодавчого органу. Про персоналії, готові у цей непростий період існування незалежної держави дати свою згоду на роботу в переформатованому уряді, начебто домовилися наразі не говорити. Це і насторожує. Оскільки від фігури прем'єр-міністра залежатиме як мирне загасання загальнонародних протестів, так і процес повернення довіри до правлячої Партії регіонів.
Від неофіційних джерел «Гречці» стало відомо: штаб Партії регіонів здійснив «контрольне продзвонювання» членів своєї парламентської фракції – нібито з метою підтримати в якості можливого кандидата в прем'єри кандидатуру Сергія Арбузова. Результат вийшов прогнозованим: необхідних 226 голосів «регіонали» не дали б. Той же результат і з тією ж часткою ймовірності міг би висвітитися на парламентському табло й в разі голосування за кандидатуру лідера фракції об'єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенія Яценюка. Сам колишній спікер Верховної Ради прекрасно усвідомлює: рік перебування на посаді глави уряду (а більше Арсенію Петровичу працювати ніхто б і не дав...) поховав би весь його політичний капітал, що накопичувався як «Фронтом змін», так і шляхом зближення з опальним екс-прем'єром Юлією Тимошенко. Віталій Кличко, запропонований «у пакеті» з Яценюком на другорозрядну посаду в уряді, розділив би долю Сергія Тігіпка, котрий необдумано погодився того ж 2010 року на злиття власного проекту «Сильна Україна» з Партією регіонів. Рейтинг Сергія Леонідовича - віце-прем'єра в уряді Миколи Азарова - разом із рейтингом «Сильної України» протягом одного лише року «згорів живцем»...

Як варіант, нині розглядається кандидатура олігарха Петра Порошенка, в послужному списку якого і керівництво РНБО у перший рік правління Президента Віктора Ющенка (протягом лічених місяців цей досі малозрозумілий орган майже підім'яв під себе уряд Юлії Тимошенко), і успішна робота на чолі МЗС (при В. Ющенку) та міністерства торгівлі і зовнішньоекономічної діяльності (при В. Януковичі). На недавньому Міжнародному економічному форумі у Давосі, де діючому на той період прем'єру Миколі Азарову анулювали запрошення брати участь у сесії (змусивши немолодого чиновника вести прийом нечисленних візитерів у номері дуже дорогого готелю), Петро Олексійович представив акулам світового політикуму та глобального бізнесу докладний звіт про сьогоднішні українські реалії та шляхи безболісного виходу з них. Пропозиції Порошенка не залишилися непоміченими. Недавня Мюнхенська конференція з питань безпеки продемонструвала: західний світ готовий прийняти великодосвідченого політика до закритого привілейованого кола «довгограючих прем'єрів».

Наскільки компромісною фігура Порошенко бачиться Віктору Януковичу, наразі сказати складно. Зате задум президентського оточення, нібито готового до поступового переведення України у вже знайомий їй режим парламентсько-президентської республіки, гранично простий. Процес втілення в життя конституційних змін є досить тривалий за часом, він може розтягнутися аж до осені. Менш ніж через рік, судячи з рейтингу Віктора Федоровича, Президент зможе вибирати: або йти на другий президентський термін, - або у 2015-му сідати у прем'єрське крісло (зі старими-новими «посиленими повноваженнями»), щоб звично «тримати Україну в їжакових рукавицях» .

Чи вигідний Петру Порошенко такий варіант? Навряд чи.

З цієї самої причини і зірвалося у вівторок парламентське голосування за кандидатуру «повноцінного» голови уряду. Рівень довіри до Віктора Федоровича що опозиції, що позафракційного депутата Порошенка, зовсім невеликий. Ставити ж на ключову посаду Андрія Клюєва, котрий вже служив в уряді на посаді першого віце-прем'єр-міністра, - значить навмисно сваритися із Заходом. Позаяк Андрія Петровича там сприймають як ініціатора силового розгону студентського Євромайдана в ніч на 30 листопада минулого року, - Брюссель з острахом чекав би від цього політика ще більш жорсткого закручування гайок.

Визначитися з прем'єр-міністром України треба найближчим часом ще й з-за суто економічної обставини. 15-мільярдний російський кредит, узгоджений «під Азарова», може «зупинитися» у разі втрати довіри Кремля (хоч Володимир Путін пообіцяв співпрацю з нашою незалежною країною незалежно від прізвища нового прем'єра). Розмови ж про нібито наявні у Заходу можливості позичити Україні ті ж півтора десятка більйонів, - вже під гарантії Петра Порошенка - офіційно ніким не підтверджені.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити