Що таке адмінресурс?

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 843
Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua  Що таке адмінресурс? Попри незначні позитиви, повернення до змішаної – пропорційно-мажоритарної виборчої системи в Україні – створило надзвичайно сприятливі умови для зловживання адміністративним ресурсом в ході парламентської виборчої кампанії 2012 року [1]. Протягом останніх трьох місяців довгострокові спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА і незалежні ЗМІ фіксують небезпечні тенденції, що свідчать про реальну загрозу використання адміністративного ресурсу окремими потенційними суб’єктами виборчого процесу, з метою штучного обмеження рівня політичної конкуренції в країні.

В підсумку, це може призвести до грубого порушення одного з керівних загальноєвропейських принципів виборчого права – забезпечення рівних можливостей для усіх партій і кандидатів. І тим самим, поставить під сумнів чесність майбутніх виборів в очах українських громадян та міжнародної спільноти. З метою підвищення обізнаності та привернення уваги суспільства і політичних суб’єктів  до проблеми зловживання адміністративним ресурсом, вважаємо за потрібне нагадати про найбільш небезпечні прояви адміністративного ресурсу в період виборчих кампаній.

Для більшості країн розвиненої демократії практика зловживання адміністративним ресурсом в період виборчих кампаній взагалі є нетиповою. На відміну від країн пострадянського простору (зокрема, України), де масштаб зловживання адмінресурсом і його вплив на результати волевиявлення громадян зазвичай відіграє вирішальну роль. Згідно більш-менш усталеної термінології [2] під поняттям «зловживання адміністративним ресурсом»розуміють використання владних повноважень і державних ресурсів партіями або політиками у їх власних виборчих інтересах.

Під поняттям «зловживання адміністративним ресурсом» розуміють використання владних повноважень і державних ресурсів партіями або політиками у їх власних виборчих інтересах.

Міжнародні документи, що стосуються виборчих та суміжних питань не оминають увагою зростаючу проблему зловживання адміністративним ресурсом. Згідно «Конвенції ООН проти корупції» [3] «кожна Держава-учасниця  розглядає  можливість  вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи» (ст. 19). Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ («Копенгагенський документ») [4] вимагає від Держав-учасниць дотримуватися «чіткого розмежування між державою та політичними партіями, зокрема, що політичні партії не будуть зливатися з державою» (ст. 5.4).

У чинному Законі «Про вибори народних депутатів України» (ст. 68 і 74) накладено обмеження на здійснення передвиборної агітації органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, правоохоронними органами і судами. Однак, не в робочий час посадові та службові особи цих органів можуть вільно здійснювати агітацію. Окрім того, якщо посадові та службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування є кандидатами в депутати, вони продовжують виконувати свої службові повноваження й інформація про це не належить до передвиборної агітації. Єдиною категоричним законодавчим обмеженням, що стосується зловживання адміністративним ресурсом є заборона на використання приміщень органів  державної влади та органів місцевого самоврядування для проведення передвиборної агітації. А також заборона використовувати для проведення передвиборної агітації службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, службові чи виробничі наради, збори колективу, а також залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації підлеглих. Однак усі ці норми Закону не діють до моменту офіційного початку виборчої кампанії, хоча де-факто кампанія вже триває останніх кілька місяців.

Більше того, практика неправомірного використання державних ресурсів у виборчих цілях стає все більш різноманітною та суттєво випереджає існуючий стан врегулювання цієї проблеми на рівні міжнародних, і тим більше, – національних нормативно-правових актів.

Враховуючи досвід проведення попередніх виборчих кампаній в Україні та з метою належної фіксації можливих порушень, нижче приводиться типологія основних проявів зловживань адміністративним ресурсом:

Інституційний адмінресурс – використання кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів в інтересах окремих партій чи політиків, за відсутності рівного доступу до них усіх інших політичних акторів. Форми прояву: примус державних службовців, співробітників установ, організацій чи підприємств усіх форм власності до участі у передвиборчій діяльності кандидатів чи партій;

- участь державних службовців чи працівників бюджетних установ у робочий час у передвиборчих заходах кандидатів чи партій;

- масове і/або централізоване залучення співробітників бюджетних установ до роботи виборчих комісій або виконання функцій, які не належать до їх компетенції;

- використання офіційних заходів, які проводяться в межах державного чи муніципального фінансування, у передвиборчих цілях кандидатів чи партій (крім випадків, які врегульовані законом);

- прямий чи прихований тиск на  кандидатів, активістів політичних партій, членів виборчих комісій за місцем їх основної зайнятості;

- заклики голосувати  «за» чи «проти» кандидатів та партій, участі або неучасті у виборах, які здійснюються керівниками  органів влади, установ, організацій, підприємств усіх форм власності під час виконання ними своїх  посадових обов’язків;

- примусова або надмірно централізована фінансова підтримка співробітниками установ, організацій, підприємств усіх форм власності передвиборчих витрат кандидатів та партій;

- діяльність, яка в непрямий спосіб може надавати позаконкурентні переваги посадовим особам, наприклад популяризація з агітаційною метою роботи (досягнень) органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Бюджетний адмінресурс – використання бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій чи політиків.

- пряма роздача виборцям державних грошових ресурсів, товарів чи послуг;

- спонтанні бюджетні виплати у ході або незадовго до виборчої кампанії, без обґрунтування запланованого і невідкладного характеру таких виплат;

- початок реалізації соціально значимих проектів у ході або незадовго до виборчої кампанії, без обґрунтування строків реалізації цих проектів і їх невідкладного характеру;

- надання службовими і посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування  зобов’язань чи обіцянок щодо реалізації за бюджетні кошти інфраструктурних проектів, вирішення соціальних проблем чи підвищення зарплат, пенсій, стипендій;

- введення нових посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, бюджетних установах незадовго або під час виборчої кампанії;

- призначення чи звільнення посадовців незадовго або в період виборчої кампанії, без обґрунтування невідкладного характеру таких дій;

- спонтанне виділення у ході або незадовго до виборчої кампанії бюджетним та комерційним організаціям додаткового фінансування із державного чи муніципального бюджету;

- введення у ході або незадовго до виборчої кампанії нових чи додаткових пільг та інших соціальних виплат;підвищення заробітних плат в державному секторі незадовго або в період виборчої кампанії.

Силовий адмінресурс – використання правоохоронних та інших органів, що мають повноваження здійснювати примус  (міліція, Прокуратура, СБУ, митниця, податкова) в інтересах одних політиків чи партій або з метою тиску на інших;

- кримінальне переслідування чи адміністративне покарання політиків (потенційних чи фактичних кандидатів), їх затримання чи арешт під час або незадовго до виборчої кампанії (у т.ч. погрози щодо переслідування);

- фізична протидія публічним масовим заходам окремих політиків чи партій, штучне створення неприйнятних умов для їх проведення;

- свідоме ігнорування чи вибіркова реакція правоохоронних органів на факти перешкоджання заходам кандидатів/ партій, випадки порушення правопорядку;

- втручання  посадових осіб державних органів у діяльність виборчих комісій та ЗМІ, у т.ч. шляхом надання їм неврегульованих законом завдань та рекомендацій;

- протидія виготовленню та поширенню агітаційних  матеріалів, у т.ч. шляхом впливу на договірні, комерційні відносини;застосування санкцій та інших методів впливу до учасників мирних зібрань;

- прямий чи прихований тиск на кандидатів, активістів політичних партій, членів виборчих комісій, журналістів (у т.ч. за місцем їх основної роботи);

- погрози чи застосування репресій проти виборців, з метою впливу на результати волевиявлення.

Регуляторний адмінресурс – ухвалення органами державної влади, місцевого самоврядування і підконтрольними їм структурами управлінських рішень в інтересах окремих політиків чи партій.

- застосування санкцій та проведення раптових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у виборчій кампанії або виступають донорами політиків чи партій;

- вибіркове застосування регуляторного законодавства проти суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть (чи планують брати) участь у виборчій кампанії або виступають донорами політиків чи партій;

- неправомірне скасування державної реєстрації політичних партій; позбавлення ліцензій ЗМІ;

- зумисне приховування звернень громадян про порушення їх виборчих прав;

- зловживання суперечливими нормами законодавства на користь окремих політиків чи партій;

- зловживання повноваженнями виборчих комісій, зокрема. фальсифікація результатів волевиявлення.

Законодавчий адмінресурс – ухвалення нормативно-правових актів для просування інтересів конкретних політиків чи партій.

- внесення змін до виборчого чи суміжного законодавства на користь окремих політиків чи партій, особливо у період передвиборчої кампанії.

Медійний адмінресурс – використання підконтрольних органам державної влади і місцевого самоврядування ЗМІ в інтересах конкретних партій чи політиків.

- прихована реклама в державних чи комунальних ЗМІ окремих політиків чи партій;

- прихована реклама в державних чи комунальних ЗМІ, спрямована проти окремих політиків  чи партій;

- використання посадовими і службовими особами службових приводів для агітації в ЗМІ за конкретних політиків чи партії;

- свідоме ігнорування ЗМІ резонансних чи суспільно важливих подій, висвітлення яких невигідне окремим політикам чи партіям;

- використання «темників» чи інші форми недемократичного втручання у роботу ЗМІ.

Фіксація будь-якого з описаних вище випадків буде класифікуватися спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА як прояв зловживання адміністративним ресурсом, а отже, порушення демократичних процедур проведення виборів. З огляду на це, ми звертаємо увагу майбутніх суб’єктів виборчого процесу та компетентні органи державної публічної адміністрації на необхідності вживати усіх можливих заходів для запобігання та протидії використанню адміністративного ресурсу у парламентській виборчій кампанії 2012 року. Ми наполегливо закликаємо політиків та партії, – майбутніх кандидатів, – відмовитися від практики використання адміністративного ресурсу як елементу власних виборчих стратегій. Згідно загальновизнаної методології оцінки виборчого процесу ОБСЄ «запобігти  зловживанням  з  використанням  державних  та адміністративних  ресурсів,  як  матеріальних,  так  і  людських,  на  користь  конкретних  кандидатів чи партій є обов’язком уряду країни»[5].

Надія Домаш,

прес-секретар Громадянської мережі ОПОРА

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити