Ювілей славетної «Надії» (ФОТО)

Опубліковано . в Спорт

Кількість переглядів - 1754

Заходи з нагоди 40-річного ювілею спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву "Надія" відбулися минулого тижня у стінах школи.

Споруда височіє на мальовничому березі Інгулу, і не тільки прикрашає своїм зовнішнім виглядом центральну частину міста, а й несе гучну спортивну славу Кіровоградщини далеко за межі нашої країни.

А все починалося з того, що на початку 1964 року з метою профілактики негативних проявів серед молоді та залучення дітей і підлітків до занять фізичною культурою і спортом президія обласної Ради Союзу спортивних товариств і організацій, яку на той час очолював Володимир Антонович Жученко, звернулася до обласного комітету Компартії України з пропозицією щодо створення в місті Кіровограді дитячої спортивної школи.

Володимир Жученко:

- В той час багато молоді вешталося містом, курили, бешкетували. Я звернувся до керівництва обкому партії з пропозицією побудувати у місті сучасну спортивну школу. Мою ідею підтримали. На той час будівництво об'єктів, вартість яких перевищувала мільйон рублів, треба було погоджувати у Москві. Довелося їхати, де на щастя ідею підтримали і закипіла робота, що тривала 10 років. Восени того ж 1964-го було розпочато будівельні роботи, які закінчилися у лютому 1975 року, коли, згідно з рішенням виконкому обласної Ради, було відкрито дитячо-юнацьку спортивну школу (ДЮСШ) комітету з фізичної культури і спорту Кіровоградського облвиконкому.

Нині ОСДЮСШОР “Надія” - це спортивний комплекс, що має два обладнані сучасним гімнастичним знаряддям зали, 25-метровий плавальний басейн на чотири доріжки, спортивний зал для фізичної підготовки плавців та тренажерний зал де проводяться заняття відділення важкої атлетики. Тернистим, але яскравим виявився шлях від звичайної дитячо-юнацької спортивної школи до спеціалізованої спортивної школи олімпійського резерву – центру підготовки спортсменів світового рівня.

Біля витоків вагомих успіхів, які стали прикладом для наслідування, були вихованці відділення плавання. Першою зіркою, підготовленою у стінах школи, був вихованець тренера-викладача з плавання, нині заслуженого тренера України Володимира Манька, Сергій Пальчиков, який у 1982 році став наймолодшим майстром спорту в Радянському союзі та першим із вихованців школи членом збірної команди України, в складі якої у 1986 році виборов звання чемпіона СРСР. Ще один учень Володимира Володимировича Юрій Андрюшин, став справжнім героєм паралімпійського руху. Виступаючи на трьох Паралімпійських іграх поспіль (1996 рік – Атланта, 2000 рік – Сідней, 2004 рік – Афіни), він виборов дві бронзові та одну золоту нагороди.

Не менш вагомі досягнення й у вихованок майстра спорту з плавання, заслуженого тренера України Віктора Желтякова. Серед них майстер спорту міжнародного класу, член збірної команди України, чемпіонка України 1997-2002 років, чемпіонка Кадетських ігор 1997 року (Португалія) учасниця чемпіонату світу 1998 року та ХХVІІ Олімпійських ігор 2000 року Інна Нікітіна (перший тренер Табалова Ніна Едуардівна), а також багаторазові призерки Всеукраїнських змагань Юлія Чистякова та Ірина Донець. Остання посіла ІІІ місце на Всесвітніх літніх юнацьких іграх у 1998 році (м.Москва).

Чималих спортивних успіхів досягли також вихованці Володимира Гуцу. Серед них: майстер спорту СРСР Лариса Вернигора, яка з 1983 по 1989 рік була членом збірної команди України з плавання, чемпіонкою України та срібним призером першості СРСР, Вікторія Шутова - член збірної команди України, срібний призер чемпіонатів України 1989 та 1990 років, Ганна Бакай член збірної команди України, призер ІІІ Молодіжних Ігор України (2002 р.), переможниця змагань Кубка України, бронзовий призер Спартакіади України та чемпіонка України 2003 р., Анна Євчак член збірної команди України, багаторазова чемпіонка України, срібний призер молодіжного Європейського олімпійського фестивалю в Бєлграді (2008 р.).

сторія відділення спортивної гімнастики в школі, є продовженням історії цього виду спорту в області. Яскраву сторінку в літопис розвитку спортивної гімнастики на Кіровоградщині вписав Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Михайло Йосипович Гасман. За час своєї плідної роботи він підготував 32 майстри спорту, серед яких перший майстер спорту з гімнастики спортивної в області Тамара Гасман. Саме його вихованці стали тим ядром тренерського колективу школи, який створив гучну славу кіровоградській спортивній гімнастиці в Україні та світі, воістину підтверджуючи аксіому життя, що славен вчитель досягненнями своїх учнів. Серед них Едуард Нечай, Світлана Куценко, Ніна Тимофеєва, Олександра Сіренко, Тетяна Радченко. Всі вони за свою самовіддану працю з підготовки спортсменів світового рівня були удостоєні почесних звань заслуженого тренера СРСР та України.

Особливий період у житті школи розпочався з повернення у рідне місто, на той час заслуженого тренера РСФСР, Едуарда Йосиповича Нечая, що принесло перші вагомі успіхи у відділення спортивної гімнастики школи. Далеко за межами України відоме ім’я його вихованки Олесі Дудник, яка у 1989 році завоювала срібну медаль на чемпіонаті Європи та дві золоті й срібну нагороди на чемпіонаті світу, принісши неабияку славу своєму тренеру, рідній спортивній школі та всій країні.

Йшли роки, змінювався тренерсько-викладацький склад школи, змінювались покоління її вихованців. Але постійним залишалося прагнення досягати найвищих спортивних результатів. Нові славні сторінки в історії школи з’явилися тоді, коли на яскравому спортивному небосхилі засяяли юні зірочки, вихованки Заслуженого тренера України Світлани Володимирівни Куценко. Це учасниця двох Олімпіад (1996 р. в Атланті та 2000 р. у Сіднеї), срібний призер етапів Кубку світу, бронзовий призер чемпіонату світу (1999 р.), переможець багатьох міжнародних змагань, майстер спорту України міжнародного класу Ольга Тесленко.

Учасниця ХХVІІ Олімпійських ігор, чемпіонка Європи серед молоді, переможець міжнародних змагань і змагань на Кубок світу, бронзовий призер чемпіонату світу, майстер спорту України міжнародного класу Тетяна Ярош; бронзовий призер чемпіонату Європи 2002 року, майстер спорту України Інна Тесленко.

Естафету славетних досягнень продовжили вихованки тренерів-викладачів Олени Миколаївни Мащенко та Світлани Миколаївни Скрипчук – учасниця Олімпійських ігор в Пекіні, володарка чотирьох золотих та двох срібних медалей молодіжного Європейського олімпійського фестивалю в Бєлграді (2008 р.) Валентина Голенкова і учасниця І юнацьких Олімпійських ігор в Сінгапурі Аліна Кравченко.

Не менш вагомі досягнення має і чоловіче відділення спортивної гімнастики школи. Вони пов’язані з іменем заслуженого тренера України Олега Львовича Яровінського та його вихованця заслуженого майстра спорту України Руслана Мезенцева, який у 1996 році став чемпіоном Європи серед юнаків, у 1998 році – бронзовим призером Всесвітніх юнацьких ігор (м.Москва, Росія), у 2000 році – срібним призером ХХVІІ літніх Олімпійських ігор (м.Сідней, Австралія), у 2001 році – бронзовим призером чемпіонату світу в командних змаганнях (м.Гент, Бельгія), у 2003 році – призером етапу Кубка світу (м.Штудгадт, Німеччина), а у 2004 році взяв участь у ХХVІІІ літніх Олімпійських іграх (м.Афіни, Греція).

З 2009 року в школі почало працювати відділення важкої атлетики, яке показниками своєї роботи тільки зміцнило високий рейтинг школи. Вихованки бригади тренерів у складі В’ячеслава Григоровича Жукова, Володимира Васильовича Іващишина та Тетяни Миколаївни Лиходід – Тетяна Варламова та Анастасія Келар стали бронзовими призерками молодіжного чемпіонату Європи.

Високі спортивні досягнення вихованців та професійний рівень тренерсько-викладацького складу школи сприяли зміні її статусу. 23 квітня 1993 року дитячо-юнацькій спортивній школі було присвоєно статус спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву.

У 2013 році школа підтвердила свій високий рівень єдина в області отримавши наказом Міністерства молоді та спорту України вищу категорію та статус спеціалізованої школи олімпійського резерву.

На даний час чотирнадцять вихованців школи включено до різних складів збірної команди України. Загалом, за 40 років у школі підготовлено два Заслужених майстри спорту України (Олеся Дудник та Руслан Мезенцев), вісім майстрів спорту України міжнародного класу (Олеся Дудник, Світлана Зелепукіна, Наталія Пантелєєва, Наталія Сіренко, Ольга Тесленко, Руслан Мезенцев, Інна Нікітіна, Тетяна Ярош), 119 майстрів спорту України, тисячі кандидатів у майстри спорту та спортсменів першого розряду. Десять тренерів школи ( Нечай Е.Й., Манько В.В., Куценко С.В., Сіренко О.О., Радченко Т.П., Тимофєєва Н.І., Ящук Є.Є., Яровінський О.Л., Желтяков В.О., Андрійчук О.Л.)удостоєні почесного звання "Заслужений тренер України".

У стінах цього спортивного закладу неодноразово проводились всесоюзні та всеукраїнські змагання. Спортивну споруду обслуговують 52 особи технічних працівників, 14 чоловік складає штат адміністративного апарату. У приміщенні школи проводяться навчально-тренувальні заняття та змагання різного рангу з видів спорту, школа виконує функції також оздоровчого центру, де проводиться спортивно-масова та оздоровча робота з жителями міста у секціях плавання, спортивної гімнастики, важкої атлетики.

З учнями працюють 30 тренерів-викладачів. Тренерсько-викладацький склад досить кваліфікований – 3 заслужених тренери України (Куценко С.В., Жуков В.Г., Іващишин В.В.) та 2 заслужених працівники фізичної культури і спорту (Куценко С.В., Жуков В.Г.). За категоріями – 15 чоловік мають вищу категорію, 5 – першу, 8 – другу категорію. Школа є провідним центром підготовки спортсменів світового рівня. На сьогоднішній день лідерами у своїх відділеннях є: Яна Горохова та Вікторія Ковтун, Георгій Петросян та Віталій Арсеньєв у гімнастиці спортивній, Аліна Плачинда у плаванні, Ольга Пикаш та Юлія Прудіус у важкій атлетиці.

Окрім навчально-тренувальної та виховної роботи з 650 учнями навчальних груп, заклад проводить ще й оздоровчу роботу серед населення міста, що має значну соціальну значимість. Щомісяця абонементні групи плавання, гімнастики спортивної й важкої атлетики відвідує біля 700 кіровоградців, які під керівництвом тренерів школи зміцнюють своє здоров’я, а загальна кількість відвідувачів школи перевищує 1300 осіб.

Перший директор спортивної школи Олександр Березан:

- Будівництво спортивної школи було завершено наприкінці грудня 1974 року. До лютого 1975-го були проведені роботи для організації навчально-тренувального процесу і 24 лютого "Надія" відкрила двері першим відвідувачам. Назва прийшла сама собою, адже надія на успіх, на перемогу - слова синоніми. Головним чинником для високих результатів звичайно, ж був підбір тренерсько-викладацького персоналу. В нашому місті були кваліфіковані тренери, а відкриття спортивної школи з сучасними умовами дало їм можливість реалізувати потенціал.

Нинішній директор спортивної школи Станіслав Рой:

- Утримувати та продовжувати закладені традиції складно. Зараз молоді спеціалісти взагалі не ідуть працювати тренерами. Нинішні результати досягаються за рахунок тренерів, які вже тривалий час працюють у СДЮСШОР «Надія». За рахунок їхнього досвіду, мотивації, нам поки що вдається підтримувати високу планку. В нас є передумови для утримання високих показників - матеріальна база, зокрема у гімнастів одні з найкращих умов в Україні. Це дає можливість займатися і прагнути до високих результатів, є кваліфікований тренерсько-викладацький склад. Фінансування не в тому об’ємі, якого б хотілося, але наша школа є пріоритетною і серед інших спортшкіл області ми маємо найбільше фінансування. Діти до нас ідуть, але коли вони переходять у навчально-тренувальні групи, де вже необхідно показувати спортивний результат, багато відсіюються, бо треба вже докладати для досягнення результату багато зусиль. Тим більше зараз покоління таке: спробуй заведи у зал. Простіше за комп’ютером швидко стати чемпіоном світу.

Заступник начальника управління молоді та спорту ОДА: Ул'яна Соколенко:

- Переважна більшість головних змагань зі спортивної гімнастики в Україні проводиться в Кіровограді, зокрема цього року з трьох чемпіонатів України два приймала СДЮСШОР "Надія". Нам вдається залучати змагання такого рівня, а наш зал є центром спортивної гімнастики в Україні. Причин цьому декілька. По-перше сучасне обладнання, краще лише на базі олімпійської підготовки у Конча-Заспі. По-друге добра база - великий зручний теплий зал з гарним освітленням. По-третє традиції – наші змагання завжди проходять на високому організаційному рівні, адже склалися добрі традиції. До нас їдуть як до себе додому: все знайоме. По-четверте - зручна логістика і всім командам зручно їхати з усіх куточків України.

Складнощі загартовують, тож хочеться сподіватися, що незважаючи на всі перешкоди, вихованці "Надії" продовжуватимуть прославляти свою спортивну школу на весь світ і впишуть багато нових сторінок у її славетну історію.

Євген Савранський

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв