Професор Юрій Шевчук: У мовній ситуації в Україні діє система символічного насильства (ВІДЕО)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 1678

Минулого тижня Кіровоград з лекцією «Мовна шизофренія» відвідав професор Колумбійського університету Юрій Шевчук. Для тих, хто пропустив лекції «Гречка» записала основні тези.

 

За словами Шевчука, Україна не єдина країна, де функціонує кілька мов, проте мовна ситуація в нас має свою специфіку. Зокрема професор пояснив, те що відбувається у нас у суспільстві теорією символічної влади і насильства, яку вивів французький соціолог П’єр Бурдьє.

Символічне насильство дозволяє досягти певної мети не застосовуючи насильства фізичного. Жертва фактично ніби добровільно віддає те, що в неї хочуть забрати і стає учасником власного гноблення.
«Що я маю на увазі? Коли на вулиці до вас підходить незнайомець і звертається до вас російською, ви, незважаючи на те, що ви питомий україномовець, відповідаєте йому теж російською. Ви даєте йому те, що від вас сподіваються.» - каже Шевчук.

Ця влада існує за рахунок існування цілої системи інституцій, звичаїв, поведінки, яка вживлюється у свідомість кожного учасника громади, держави, політикуму через систему шкільництва і подається як природна ієрархія порушувати яку не можна. Все що порушує ієрархію одразу викривається, засуджується, таврується. Фактично нині українська мова сприймається як виклик системі.

«Коли я був вгостях у програмі Миколи Княжицького він, загалом дружелюбно зі мною розмовляючи, раптом мене питає: «Пане Юрію, а чого ви так демонстративно розмовляєте українською?». Демонстративно це як синонім слова неприродно. Якби я розмовляв російською, ніхто б не сказав, що це демонстративно.» - наводить приклад мовознавець.


За словами Шевчука, у США, де 30 відсотків населення говорить іспанською ніхто не має права сказати, якою мовою спілкуватися у приватній ситуації, у вашій сім’ї, існують повністю іспаномовні канали. Проте, якщо людина не знає англійської, вона ніколи не зможе претендувати на високооплачувану роботу і загалом розцінюватиметься як невіглас, що і школи не закінчив.

«Я спостерігав, коли народжується маленька дитинка, її трепетно виховують в середовищі, аби вона навчилась гарної, соковитої, багатої українській мови. Я раз на рік приїжджаю і спостерігаю як ця дитина прогресує. І щороку бачу як вона все більше русифікується. Тому що їй відмовлено в негативній свободі. Вона постійно є жертвою нав’язування російської мови, від якого неможна ніде заховатися. Це дуже виразні ознаки символічного насильства, які носить політика змішування двох мов.» - говорить професор.

Одним із шляхів впровадження символічного насильства є втручання у внутрішню систему мови і заміна за аналогією до російської. Наприклад, так зникла з української мови «и» на початку слова.

Адже завданням пропаганди було зробити з української мови бліду кальку російської мови, змусити зучати її збіднено і нецікаво, щоб ми самі добровільно відмовимося від неї на користь російської.

«На чому базувалась ця асимілятивна політика? По-перше, прямі заборони були спрямовані на те, щоб витіснити українську мову із стратегічних царин спілкування, зробити з нею мову села, мову музею, мову «садка вишневого коло хати», мову тієї царини людського життя, в якій молодому поколінню не хочеться лишатись.» - пояснює пан Юрій.

Професор говорить, що існує реальна загроза, що за два покоління українська мова, така к ми її знамо зараз, зникне. Першим «дзвіночком», що попереджає про це є те, що український сленг посуті сьогодні не існує.
«Юрій Шевельов писав, що мова позбавлена сленгу приречена на смерть. Якщо ви подивитесь на словники сленгу, то там 85 відсотків русицизми запозичені без фонетичної асиміляції. Всі ці «кльово», «прікольна» - це російська образність. Вона дуже чудова і цікава у російській мові, і вона штучна, бліда в українській.»
Це свідчення не того, що українці не здатні генерувати власні новотвори, соковиті сленгові слова, а того, що через опанування українського публічного простору російськомовним ТБ вони не піднімаються вгору і не поширюються серед загалу. Савік Шустер не буде вживати для вас українського сленгу. І не буде його вживати Кісільов.» - каже він.

Зараз політика змішування мов інтенсивно виправдовується і насаджується як нова мода. Якщо у кожній іншій країні людина, яка не може говорити державною мовою сприймається як дикун, людина, яка немає елементарної шкільної освіти, то в нашій країні ось це змішування мов починає продаватися, пакуватися як щось дуже модне.

Лише від українців залежить, чи згоджуватись нам на таку «моду» чи відстоювати свої мовні права.

Підготувала Анастасія Дзюбак

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв