Гусінь у кіровоградському Дендропарку безпечна для людини, але шкідлива для дерев (ФОТО)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 1896

Дерева в Дендропарку потерпають від нашестя гусіні. Зелені шкідники сотнями зосередились на стовбурах та коренях дерев, і рухаючись уверх з'їдають листя з гілок.

"Говорила з Віталієм Івановичем, директором парку. Гусінь з'явилася тільки на вихідні... Оббризкувати з повітря цього року не можна, це заборонено санітарними нормами, тому бризкають ручними засобами... Що за вид гусіні, директор не знає, чим бризкають - не назвав. Фотографії страшні, вживу це ще страшніше. Але в парку ніхто не боїться. Ніхто не бігає туди-сюди, не б'є тривогу. Працівники мирно пересаджують тюльпани з клумби на клумбу. В ураженій частині парку, де просто зараз гинуть сотні дерев, не спостерігається жодних дій. Люди, які могли б допомогти, - або надто зайняті, або далеко живуть, або їм це нецікаво. Ну а ті, хто прийшли туди випити пива й поплюватися насінням, струшують гусінь з голови і не переймаються. Зрештою, цей парк буде саме таким, на який ми всі і заслуговуємо", - написала у своєму Фейсбуці після відвідування парку громадська активістка Надія Паливода.

У Дендропарку глобальної проблеми в гусіні не бачать. Генеральний директор "Корпорації ХХІ століття" Лариса Онул повідомила, про проблему знають і вона не нова:

"Така ж ситуація була три роки тому. Ми замовляли спеціальний біологічний гербіцид для боротьби з гусінню. Будемо боротися і цього року, розчин вже замовили. Нічого страшного в гусіні немає, крім естетики. Для людей вони нешкідливі. Якби після них дерева засихали, як розповідають, то вже парку б не було".

Як борються зі шкідником і чи дійсно він не зашкодить деревам "Гречка" дізнавалась в агронома Дендропарку Любові Сушко. Спеціаліст розповіла, обробку дерев уже почали.

"Ми боремось з гусінню. Оприскуємо стовбур і прикореневу систему біологічним препаратом, який не токсичний ні для дітей, ні для тварин, ні для нас. Намагаємось це робити в зонах ураження в ранковий час щодня, виливаємо по 200-300 літрів. Елітним деревом для ільмового пілільщика є ясен, він його дуже любить. Три роки тому було те саме. Наскільки я читала, яйце цього пілільщика може лежати роками допоки не з'являться сприятливі погодні умови. Ви дивіться, яка нехарактерна для нашої зони зараз весна. Якби була спека, гусені не було б", говорить Любові Сушко.

За словами Любов Сушко, кількість ясенів у парку не максимальна - лише 15-20 %. Подекуди, навіть біля центральної алеї, можна побачити повністю пошкоджені шкідниками дерева без листя. Агроном переконує, дерева відновляться.

"Нічого страшного, що листя поїжене. Всі дерева живі після попереднього нашестя, вони відновляться і цього року. Після оприскування треба щоб пройшов деякий час, поки гусінь наїсться отрути. Через тиждень їх не буде взагалі, бо у них період закінчиться і вони ляжуть в сплячку. Але не бризгати отрутою не можна, бо на наступний рік їх стане ще більше", - стверджує агроном.

Після обробки дерев бітоксибациліном гусінь позбирають в пакети і винесуть. Птахи, запевняє Любов Сушко, не їдять шкідника ні живого, ні обробленого.

Інформації про ільмового пілільщика у вільному доступі небагато. За загальнодоступними даними, ареалом для існування гусіні є центральна і південна частини Росії, Сибір, Кавказ і західна Європа. Його спосіб життя слабо вивчений, однак відомо, що пілільщик різних видів любить також фруктові та хвойні дерев. Личинки гусені виходять на годування у травні і в червні, погано тримаються на листі дерев і швидко опадають на землю. Обробку дерев інсектицидом необхідно проводити ще за наявності личинок.

За коментарем чи шкідлива гусінь і чи зустрічалась вона в області раніше, "Гречка" поцікавилась у спеціалістів Головного управління лісового та мисливського господарства.

"У зв'язку з погодними умовами напередодні зими ясени не набрали достатньо вологи, тому гусінь і напала. Дерева можна обробити розчином, яким борються з колорадським жуком, однак з більшим об'ємом води у пропорціях. Якщо дерева не обробити, гусінь все одно зникне, адже їй просто не буде що їсти. Але дерева все одно постраждають, оскільки не підуть в приріст, не пускатимуть нових гілок. Є вірогідність і того, що дерево всохне", - завідувач сектору лісорозведення ГУЛМГ Лариса Романська.

Наразі працівники дендропарку здійснюють обробку дерев і переконують, шкідника поборють, а дерева не всохнуть.

Світлана Дубина
Фото Світлана Дубина, Дмитро Семенюк

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв