Кіровоградці знають, як перетворити парк на звалище

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1423

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua Кіровоградці знають, як перетворити парк на звалищеКіровоград міг би мати свій ботанічний сад, проте наразі такі мрії засипані горами сміття. У ХХІ столітті ситуація гірша ніж в повоєнні роки - міська влада не знаходить коштів на прибирання.

Згідно з Законом України «Про благоустрій населених пунктів», парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад два гектари, який виконує санітарно-гігієнічні функції та призначений для короткочасного відпочинку населення. Як може виконувати санітарно-гігієнічні функції стихійне звалище, на яке зараз перетворився Парк Перемоги, або ж всім відомий «горсад», зрозуміти важко.

Міський сад у Кіровограді існує майже 250 років. Розташований він уздовж річки Сугоклея. Проте в останні роки про нього згадують як про перспективне місце для елітної забудови, і рідше - як потенційне місце відпочинку. Згадаймо трохи історії.

У 1764 році Міський сад був закладений за наказом імператриці Катерини II для постачання до вищого двору фруктів і овочів. Ліворуч при в’їзді в сад, як пише Олександр Пашутін в “Історичному нарисі м. Єлисаветграда”, під час епідемій чуми ховали померлих. Потім це місце засадили неплодовими деревами, і з тих пір більше двох століть, воно залишалось недоторканим.

На початку XIX століття сад носив назву Потьомкінського, на згадку про перебування в цих місцях князя Потьомкіна. До 1915 року в нижній частині саду, біля річки, ріс багатовіковий дуб, який теж називали Потьомкінським. Поруч з дубом було цілюще джерело, яке пізніше засипали. Та і сам дуб «загинув» від рук місцевих жителів у роки Громадянської війни, коли бракувала дров.

У 1819 році сад був переданий у власність міста.Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Кіровоградці знають, як перетворити парк на звалище У 1937 році вперше була висловлена думка про створення на базі парку Ботанічного саду. Ідея ця належала працівникам краєзнавчого музею. Але далі ідеї та кількох публікацій у газеті «Кіровоградська правда» справа не пішла. Перед початком Великої Вітчизняної війни в парку були створені всі умови для відпочинку: працювали атракціони, торгували буфети. На той момент його площа становила 39,5 га. Постраждавши після війни, вже в 50-ті роки парк поновив свою роботу.

1984-го облрада оголосила державний парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва «Перемога» заповідним об’єктом, а в лютому 1996 вже сесія Кіровоградської міськради зарахувала Парк Перемоги до категорії земель природоохоронного призначення.

На сьогодні парк-смітник знаходиться у власності міста й на балансі "Тресту зеленого господарства». У 2008 преса рясніла матеріалами про елітні будиночки на місці могильника. Проте громада міста сполошилась і все ж змогла оскаржити право на забудову.

За останні десятиліття з парку зник літній амфітеатр, атракціони і прості гойдалки, питні фонтанчики і лавки. На весь парк площею понад 30 гектарів є один громадський туалет, проте «візит» туди може закінчитись психологічною чи фізичною травмою. Самі насадження парку нечищені роками – досить необережного недопалка і горітиме все синім полум’ям. Єдиним «оазисом» чистоти і порядку є база відпочинку, споруджена кілька років тому на березі річки, проте таке задоволення, звісно, не безкоштовне.

Щоб відпочити безкоштовно і поближче до природи, доведеться розгребти гори сміття у пошуках вільної галявини. Звісно, можна все легко пояснити – чисто там, де не смітять. Але на весь парк немає жодної урни. До того ж, зважаючи на обсяги звалища і «асортимент» викинутого, можемо припустити, що сміття тут залишене не нечемами-відпочивальниками, а принесене і викинуте навмисно. Якби щороку волонтери тут не прибирали, парк був и непридатним навіть для випасання живності, а саме так його використовують місцеві жителі.

Ігор Мартиненко, керівник комунального підприємства «Трест зеленого господарства», на балансі якого знаходиться парк, пояснює: тут прибирають, проте, щоб підтримувати «горсад» у порядку, потрібна постійна бригада, а на це немає фінансів. Пану Мартиненку навіть важко оцінити, в яку суму вилилось би одноразове прибирання і прорідження зелених насаджень.

Виявляється, кошти в міста на перейменування вулиць є, а на прибирання чи не найбільшої в місті паркової зони - ні?

Щоправда, незважаючи на сміття по коліно, щовесни через нього пробивається першоцвіт і дикі тюльпани – рослини занесені до Червоної книги, а влітку на плитах біля дамби кіровоградці відкривають купальний сезон.

Настя Дзюбак

"Нова газета"

Фото звідси

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити