Симоненка знов відлупцювали на очах всієї України

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 3803

 

Лідерові парламентської фракції Компартії України Петру Симоненко не доводилося витримувати такий прочуханки, мабуть, ще з середини 90-х років минулого сторіччя.

Тоді Петра Миколайовича вважали своїм обов'язком покопати і боляче посмикати за шевелюру у Вінницькій, Хмельницькій областях, - не кажучи вже про західноукраїнські регіони, де він теж намагався провести своїх ставлеників до місцевих рад.

 

Результатом тих «образ дією» стало 2-е місце на президентських виборах 1999 року. Причому у тих, хто голосували за Симоненка, й донині зберігається думка про підтасовування результатів 2-го туру на користь Леоніда Кучми.

У середу Петру Миколайовичу довелося «стати в загальну чергу», слідом за Миколою Левченком з фракції Партії регіонів.

Депутат з Донецька, близький до олігарха Ріната Ахметова, у вівторок рішенням приблизно ста сімдесяти своїх колег був видалений з сесійної зали на три найближчих робочих дні, проте в середу як ні в чому не бувало пройшов до свого крісла. Від якого, втім, підоспілі депутати зі «Свободи» без надто великого напруження сил дотягли Левченка до парламентських кулуарів.

Приблизно о 10.16 екзекутори-націоналісти взялися за лідера КПУ. На парламентській трибуні в ці хвилини схвильовано віщав депутат Микола Рудьковський - лідер іншої лівої партії, Соціалістичної.
Бурхливе обурення націоналістів спровокували твердження Симоненко про нібито процвітаючу в зоні проведення антитерористичної операції... торгівлю органами вбитих і поранених «ополченців». Мовляв, ті проникають з території Росії нелегально, крізь пророблені на держкордоні «проломи»; тож облік постраждалих від куль і снарядів регулярної армії України відсутній...

Бажаючих захистити Петра Симоненка від кулаків «свободівців» виявилося непристойно мало. Його перший заступник по фракції Адам Мартинюк обмежився несміливими усними умовляннями, зверненими до нападників. Інші сусіди по залу теж не горіли бажанням «потрапити під роздачу». Навіть постійний учасник парламентських бійок регіонал Ельбрус Тедеєв визнав за доцільне енергійно махати руками лише «в другій лінії». Ельбруса Сослановича можна зрозуміти. Як вже повідомляла «Гречка», у понеділок добровольчий батальйон «Айдар» взяв у полон полковника Терського Козачого Війська Тамерлана Єналдієва. Той на першому ж допиті назвав себе помічником міністра оборони Південної Осетії Валерія Яхновця і пригрозив втручанням двох депутатів-осетинів Верховної Ради - Ельбруса Тедеєва та Миколи Дзарданова. Тедеєву в цьому зв'язку мимоволі доводиться бути обережним...
Депутат зі «Свободи» Олексій Кайда нагадав: мовляв, вчора Симоненко в інтерв'ю російським телеканалам сказав, що українська армія масово вбиває людей і з тіл людей виймають органи. За це Кайда запропонував видалити Симоненко із сесійної зали. Спікер Олександр Турчинов не захотів ставити пропозицію на голосування; та й сам Симоненко погодився добровільно залишити «поважне товариство».

«Завтра вранці він (закон про внесення змін до регламенту парламенту - авт.) буде опублікований у «Голосі України», він набуде чинності і я виконаю історичну місію - розпущу фракцію комуністів», - запевнив Турчинов. Документ, що надійшов з Верховної Ради, ввечері 22 липня підписав Президент Петро Порошенко.

«Антинародний режим, підтримувані ним неонацистські сили, заохочувані Заходом, тупо і методично здійснюють заздалегідь продуманий план витіснення з політичної арени України головної опозиційної сили, яка послідовно захищає інтереси трудового народу, - Комуністичної партії, - йдеться в заяві президії ЦК Комуністичної партії України. - Психологічний і фізичний тиск, репресії щодо керівників партії та її членів, розгром приміщень Центрального та регіональних комітетів, акти вандалізму щодо пам'ятників та пам'ятних знаків видатним діячам минулого, воїнам-визволителям часів Великої Вітчизняної війни, розгортання божевільного антикомуністичного психозу, безпідставні звинувачення партії в неконституційних діях, розпуск фракції Компартії України у Верховній Раді - все це є підготовкою до заборони партії за відсутності для цього жодних законних підстав.

Судовий процес в Адміністративному суді проти Компартії ініційований прямою вимогою голови Верховної Ради України О. Турчинова, який тимчасово здійснював виконання обов'язків президента України і який зажадав розглянути цю справу "негайно".

Такі дії, несумісні зі статусом глави держави, елементарними принципами демократії та права, викликають глибоке обурення прогресивної, демократичної громадськості не тільки України, а й багатьох країн Європи та світу. Все свідчить про те, що правонаціоналістичний режим вирішив йти до кінця: заборонивши Компартію, усунути її від участі в парламентських виборах, не допустити в новому складі Верховної Ради України будь-якої опозиції лівого толку. При здійсненні цих зловісних планів влада використала підлу зраду кількох відщепенців, які вийшли з фракції і перейшли в стан представників великого капіталу, а також тих безпринципних депутатів, які заради своїх шкурних інтересів готові підтримувати будь-які незаконні дії».

Коментар експерта
Політтехнолог Микола Волга:
- Ставка була зроблена на систему адміністративних судів, які створювалися в Україні саме як підконтрольний президенту інструмент для політичного тиску на опонентів. За часів «кривавого диктатора» Януковича за допомогою адміністративного суду позбавляли депутатських мандатів тих, хто підривав авторитет керівництва Партії регіонів. Сьогодні той же адміністративний суд намагається замолити свої гріхи перед новою владою, а тому готовий зробити все, щоб залишатися затребуваним і зберігати свої преференції.
Якщо уважно проаналізувати обвинувальний документ, то його «основні аргументи», м'яко кажучи, викликатимуть безліч питань. По-перше, за текстом позову партію комуністів необхідно заборонити за те, що вона своєю «мовчазною згодою» підтримала дії РФ в Україні. Мова йде про те, що вся фракція КПУ не підтримала заяву по Криму від 11 березня (після формального скасування рішення парламенту АРК про проведення референдуму). Мало хто підозрював, але факт відмови фракції від голосування за нормативний акт тепер може розцінюватися Мін'юстом як привід для заборони партії. По-друге, у позові представлені з десяток прізвищ керівників регіональних організацій КПУ (або начальників відділів у регіональних відділеннях, або рядових членів партії), які брали участь у сепаратистському русі на сході країни і в Криму. Основна претензія пред'явлена до Олега Соломахіна - керівника КПУ на півострові. Мовляв, відкрито підтримував приєднання Криму до РФ. Подібні претензії (включаючи участь в організації та підтримці бойовиків) пред'явлені низці комуністів у Слов'янську, Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.
Проблема цього аргументу полягає в тому, що зв'язок між КПУ (організацією) і діями окремих її функціонерів (фізичних осіб) залишається недоведеним. Як довести те, що організація підтримує сепаратистів? Тільки якщо про це відкрито говорив глава партії або уповноважені на це партійні органи (наприклад, офіційні видання). Ні першого, ні другого за комуністами помічено не було.
Олег БАЗАК

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити