Кіровоградські інваліди можуть стати першими в Україні, хто заявить про дискримінацію своїх прав у суді

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1108

Трохи більше місяця тому Президент України Петро Порошенко підписав закон про введення кримінальної відповідальності за обмеження прав людей з інвалідністю. І нехай у контексті сьогоднішніх подій подібні зміни на перший погляд видаються несуттєвими і невчасними, законодавче нововведення все ж має полегшити процес соціалізації людей з особливими потребами.

"Ці зміни не є зовсім новими, подібна стаття вже була в Кримінальному кодексі України. Але вона раніше перелічувала низку ознак, за якими людей за дискримінацію інших притягували до кримінальної відплвідальності. Це були релігійні ознаки, національні, расові. Завдяки змінам, які відбулись місяць тому, до цих ознак додалась ще й інвалідність. Згідно з цією ознакою можна притягнути до відповідальності особу, яка порушує права інвалідів або допускає у своїй діяльності пряме чи непряме обмеження їх прав. Не можу сказати, що такі дії потрапили до категорії тяжких злочинів, але це все ж таки кримінальний злочин" - юрист Ольга Гріднєва.

Згідно зміненої статті 161 ККУ, відтепер настає кримінальна відповідальність у разі дискримінації за ознакою інвалідності. Наприклад, пряме або непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками інвалідності передбачає штраф у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3,4 тис. - 8,5 тис. грн) або обмеження волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років. Ті ж дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також скоєні посадовою особою, караються штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів (8,5 тис. до 17 тис. грн) або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні на строк до 3 років. Дії, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Проблема лише в тому, що закон не діятиме, якщо люди з особливими потребами не почнуть заявляти про порушення їхніх прав. Заявляти офіційно, на папері, до правоохоронних органів. Всеукраїнська статистика по ст. 161 за попeредні п'ять років свідчить про сумну практику. У середньому за дискримінацію людини за ознаками, вказаними у цій статті ККУ, щороку притягали до відповідальності 3 особи, але кількість випадків, коли людина понесла покарання за свої дії - одинична. З моменту появи змін, які передбачають відповідальність за дискримінацію інвалідів, в Україні жодного випадку притягнення до відповідальності за цією ознакою не зафіксовано.
Дискримінацією за ознакою інвалідності є порушення усіх прав людини, які передбачені Конвенцією про права інвалідів: право на освіту, свободу пересування, медичне обслуговування і т.п.

Водночас виникає питання чи зможуть люди з особливими потребами боротися за свої права у суді. Ольга Гріднєва говорить, що ст. 161 належить до звичайних статей, тож розгляд справи у даному випадку не затягнеться на роки. Межі розгляду - півроку. Довшою ця процедура може бути лише якщо у межах кримінальної справи буде заявлений цивільний позов на відшкодування нанесеної шкоди. До того ж, запевняє юрист, інваліди можуть самостійно представляти свої інтереси в суді, без адвоката, тож великі фінансові витрати не потрібні будуть.

"Закон є, але про нього мало хто взагалі здогадується! Сам закон дуже добрий і дієвий, адже там прописана процедура штрафів, але про нього треба говорити на кожному кроці. Складається враження, що усі щасливі, усі посміхаються: люди з інвалідністю терпляче чекають поки чиновники прокинуться від сплячки, а самі посадовці думають, що у нас все гаразд, бо ми мовчимо" - говорить активний візочник Наталія Чущенко.

Ба навіть якщо і говорити особливим людям про закон, того замало. Та і звернутись до суду дискримінований може лише якщо дійсно була нанесена шкода, а права інваліда порушувались особою, а не організацією чи установою. Тож якщо інваліда кондуктор не впустив до автобуса, образив та ще й залишив мерзнути на вулиці, то на нього можна сміливо подавати до суду. А от якщо через відсутність пандусу візочник не потрапив до банківської установи, це, на жаль, не є дискримінацією.

Оскільки подібних заяв з боку інвалідів в Україні ще не було, активні кіровоградці з особливими потребами можуть "засвітитися" на всю Україну. До того ж громадські організації у Кіровограді, які опікуються інвалідами, доволі активні та ініціативні. А потім можна спокійно розкручувати клубочок інших проблем, як, наприклад, непристосованість коридорів у судах до пересування інвалідів чи то малі зали судових засідань, у яких інвалідний візок просто не поміститься...
Світлана Дубина

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити