Чого потребують поранені кіровоградські військові?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1240

 

Днями голова Кіровоградської облради Олександр Чорноіваненко відвідав наших військових, які отримали поранення на сході України і нині перебувають на лікуванні.

 

Двадцятивосьмирічний Юрій Савєльєва з села Підлісне Олександрівського району, уже півтора місяця прикутий до ліжка і на даний момент перебуває у відділенні нейрохірургії Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України в місті Києві. Під час виконання бойового завдання на сході Юрія було поранено в хребет і ліву руку, яку практично роздроблено. До поранення Юрій, військовий за контрактом, два місяці успішно виконував бойові завдання в зоні АТО. Юрій не ходить, за словами дружини Катерини, у нього перебиті третій і четвертий хребці, але прогноз є позитивним: приблизно за два місяці він почне сідати, а пізніше – буде на ногах. Однак – попереду тривалий час реабілітації. Зараз у нього дуже болять ноги, а від цього і настрій пригнічений. Дружина, яка від першого дня перебуває з ним у госпіталі, намагається його радувати хоч би найменшими дрібничками – то український прапор йому принесе, то ще щось придумає, щоб настрій підняти. У мирний час Юрій захоплювався футболом, а тому Катерина хоче, щоб йому подарували футболку з автографом відомого футболіста – це неодмінно порадує її чоловіка. Юрій і Катерина мають двох дівчаток – семи і трьох років. Зараз дітки перебувають у Голованівському районі в бабусі, але в серпні їх треба буде збирати до школи і дитячого садка. Тому Катерині доведеться залишити чоловіка, але один він не зможе: його треба годувати, доглядати за ним.

Двадцятидворічний Віталій Большаков з Долинської перебуває в Центральному клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України. 31 березня цього року Віталія мобілізували і він служив у зоні АТО. 5 червня під час нерівного бою – наших було близько вісімдесяти осіб, а терористів близько трьох сотень – біля Мар'ївки Донецької області у спину і руку Віталія влучили осколки снаряду ворожої зброї. Про своє поранення Віталій не одразу розповів батькам, боявся, щоб не хвилювались. На щастя, ураження виявилися легкими, і він уже майже одужав. Найближчим часом хлопця випишуть і він повернеться до місця служби. Голова обласної ради поспілкувався з Віталієм і у відвертій розмові дізнався, що настрій у того піднесений, проте юнак розповів про сумні реалії – підступність терористів: вони обстрілюють наших хлопців із боку Державного кордону між Україною і Росією, а наші військові не можуть їм відповісти, оскільки кулі дістануться території Росії, а це буде вважатися порушенням російського кордону і вторгненням. Загалом же, за словами Віталія, він і всі його військові побратими прагнуть, щоб війна якнайскоріше закінчилась. (Він не називає події на сході антитерористичною операцією, він упевнений – це справжня війна).

Олександр Чорноіваненко надав військовим матеріальну допомогу, пообіцяв знайти доглядальницю для Юрія і зазначив, що сільським, селищним і міським головам дано доручення (і воно вже виконується!) – допомагати сім'ям військових, які служать в зоні антитерористичної операції.

За метріалом сайту Кіровоградської облради

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити