Україна ризикує підійти до зими у «слабогазованому стані»

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 822

За лічені тижні наші урядовці, замість перебування в стані милостивого передчуття повної «газової незалежності» від Росії, стали оцінювати найближчу зиму куди як реалістичніше. Справа навіть дійшла до панічних настроїв і оголошення про відставку глави уряду.

Плани щодо різкого скорочення обсягів природного газу, аж до відмови мати справу з «недружнім партнером» в особі ВАТ «Газпром», періодично оволодівають розумами вітчизняних правителів як мінімум з десяток останніх років.
Розпочався ж самообман напередодні президентських виборів 2004 року, в результаті яких Леонід Кучма мав намір «плавно» передати верховну владу до рук прем'єр-міністра Віктора Януковича. Приблизно за 3 місяці до першого туру в офіціозні ЗМІ вкинули ефектну інформацію: Україна нібито відтепер не винна «Газпрому» ні копійки! Як доказ очевидно неправдоподібного «факту» наводилися міфічні успіхи, досягнуті «потужним економічним блоком уряду», завдяки яким нібито з «солідним» фінансовим становищем країни-сусідки менеджмент «Газпрому» мимоволі був змушений рахуватися. І йти на серію взаємозаліків, природно, на користь України.

Скептики зі стажем у цьому зв'язку згадували хвалькуваті заяви «безстрокового» глави румунської держави Ніколає Чаушеску про нібито повністю погашені борги перед усіма країнами-кредиторами. Хоча навіть у період «пізнього СРСР» всякий більш-менш обізнаний в питаннях економіки не вбачав у зовнішніх запозиченнях нічого злого: навіть найбагатша країна в світі, США, завжди має купу отих боргів.

«Кондукатора» Чаушеску невдовзі після повного розрахунку з кредитодавцями благополучно розстріляли на пару з дружиною Оленою. Янукович у 2004 -2005 роках так і не став президентом. А коли завдяки нахабній «донецькій команді» все-таки взяв на початку 2010-го переконливий реванш за ганьбу 5-річної давності, - протягом наступних чотирьох років примудрився довести державу, що дісталася йому з непоганими економічними показниками, до переддефолтного стану. Зокрема, платежі за поставлений в країну з території Росії газ у повному обсязі перестали надходити «Газпрому» мало не за півроку до так званої «революції гідності».

«Заклавши» в результаті тривалих секретних переговорів мало не півкраїни, екс-президент України отримав від Володимира Путіна просто-таки фантастично низьку ціну - 268, 5 долара за тисячу кубометрів - замість чинної на той момент вартості в 410 доларів (з урахуванням 100-доларової знижки за «харківські угоди» по Севастополю). Крім цього «послаблення», українцям за рахунок Фонду національного добробуту Російської Федерації були обіцяні аж $15 мільярдів! Щоправда, не одним платежем, а частинами. Виплати припинилися після втечі Януковича.

Після втрати Криму і Севастополя Київ був позбавлений і 100-доларової «харківської» знижки, і делікатної ціни взагалі. Оскільки «Нафтогаз України» зі зрозумілої причини не погоджувався на виставлені «Газпромом» нові рахунки з «захмарними» цифрами, російський монополіст зрештою «закрутив кран».

На дворі стояло хоч і холодне, але літо. Нові «поводирі» Мінпаливенерго і «Нафтогазу України» хором запевняли співвітчизників, мовляв, нічого катастрофічного не відбувається, країна може обходитися і меншою кількістю імпортованого енергоносія, та й європейські сусіди в біді не залишать.

Заміщати російський газ планували за рахунок реверсних поставок зі Словаччини, надто Брюссель до цієї ідеї поставився прихильно. Велися успішні переговори з норвезькою компанією Stattoil - другою після «Газпрому» за обсягами поставок газу для європейських країн компанією. Норвежці начебто і самі мріяли всерйоз зчепитися з російськими «друзями-суперниками».

Днями стало зрозуміло: конче потрібні Україні «для повного щастя» 6-7 мільярдів кубометрів природного газу Європа не дасть. У «Нафтогазу України» залишилися два шляхи: або просити «Газпром» змилувався і продати ті самі мільярди, - або мерзнути...

Чи то через вельми небажані події на Донбасі, чи то внаслідок неуважності українські чиновники не звернули увагу на дві речі. Перша: вимагалося знайти можливість добудови приблизно п'ятисот метрів (!!) газопроводу на території Словаччини до кордону з Україною. І друге - своєчасно законтрактувати на західних ринках потрібну Києву кількість газу.

Ви будете сміятися, але ні того, ні іншого досі високопоставлені українські чиновники не зробили!

Світовий досвід показує: для того щоб переговори дали в підсумку позитивний результат, їх треба починати хоча б за півроку до старту опалювального сезону. Можна, звичайно, спробувати пояснити «позіхання» форс-мажорними обставинами у вигляді агресії Росії. Але за два з половиною місяці до початку опалювального сезону Захід все одно може закомизиться. Такого запасу «зайвого» газу в Євросоюзі просто немає. Адже там не мислять російськими категоріями «накоплю на всякій случай, - авось продам, да єщьо і с наваром!».

Знову ж, дотягнути до України «трубу» зі Словаччини не менше проблематично. До того ж її і випробувати потрібно не нашвидкоруч.

Чому новому керівництву «Нафтогазу ...» не підказали в квітні-травні потрібний алгоритм дій?

Наші високопосадовці вбачають в цьому «підступи внутрішніх ворогів». Тих, хто сколотили чималенькі статки на узгодженому з газпромівськими босами «непомітному запозиченні» певних обсягів енергоносія і набили руку на інших «маленьких хитрощах».

«Гречка» вже розповідала, з яким скреготом проходив «парламентське горнило» урядовий законопроект, що передбачає право західних компаній мати доступ до української ГТС. Сяк-так дошкандибавши до першого читання, документ натрапив на очевидне небажання депутатів «вдихнути в нього життя». Після умовлянь прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, у ряді випадків підкріплених вельми суворими аргументами, депутати все-таки схвалили проект у першому читанні. Однак місяць по тому геть відмовилися навіть включати його до порядку денного. Що й стало для Яценюка приводом оголосити про відхід у відставку.

- Закон, який потрібен Україні і якого найбільше боїться Російська Федерація - про модернізацію та експлуатацію газотранспортної системи України - був провалений в минулий четвер, - заявив глава українського уряду в понеділок на брифінгу в Кабміні. - Провал тягне не тільки недофінансування Збройних Сил України. Мінфін чітко доповів: 1 серпня нам нічим платити зарплату Збройним Силам, Національній гвардії і всім тим, хто захищає Україну. Це не лише відсутність коштів на відновлення інфраструктури східних областей і в цілому України. Це також зрив нашої програми з МВФ та Світовим банком.

Після розмови з директором-розпорядником СБ та МВФ Яценюк прийняв рішення повторно внести зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради.

Передбачено, зокрема, не тільки оподаткування свердловин, а й надання можливості пробивати нові, збільшуючи таким чином об'єм видобутку. У парламент вноситься пропозиція про звільнення на період до одного року від рентних платежів нових свердловин - але тільки якщо ці кошти будуть прямо надходити на спецрахунки і скеровуватися на буріння нових свердловин.

- Окремо я буду наполягати на визначенні мінімальної ціни на природний газ і нафту, що підлягає оподаткуванню, - повідомив Яценюк.

Поряд із цим прем'єр пообіцяв зламати всі існуючі не перший рік шахрайські схеми. Наприклад, наступну. На території України видобувається газ по собівартості не більше 1000 гривень (разом з ПДВ, транспортуванням та іншими витратами). Потім газ переводиться в офшор за ціною півтори тисячі гривень. Далі цей же газ (за документами) «повертається» в Україні, - але продається промисловим споживачам уже за 6 тисяч гривень.

- Після прийняття закону про реформування ГТС перекладати папери - чи то офшорні, чи то не офшорні - втратить всякий сенс, - обіцяє прем'єр-міністр. - Обман держави припиняється, податки будете платити в своїй країні!

ГТС України, згідно із законопроектом уряду, залишиться в державній власності. Оператором ГТС може бути тільки компанія, в якій держава володіє контрольним пакетом акцій 51%. Інші 49 відсотків - виключно компанії з Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки, які мають відповідну сертифікацію і ліцензування. Остаточний перелік операторів-учасників такої компанії затверджуватиметься Верховною Радою.

- Такими були їх вимоги, - пояснив Арсеній Яценюк. - Це неконституційно, однак для того щоб цей законопроект був прийнятий, щоб росіяни не будували «Південний потік», для того щоб збільшити доходи української газотранспортної системи, прокачування газу, щоб країна не замерзла, нам треба повернутися до цього закону. І... перестати підігравати росіянам у стінах українського парламенту. Прізвища лобістів «Газпрому» - тих, хто все життя сиділи на газових потоках і зривали прийняття цього законопроекту - відомі. 

У четвер 31 липня, у разі повторної спроби заблокувати результативне голосування по «газовому» законопроекту, прем'єр України може «вибухнути» ще більш ефектною промовою, ніж та, що пролунала з вуст Арсенія Петровича за тиждень до позачергового засідання парламенту. Згідно з «вимірами» соціологічних служб, вона підняла рейтинг Яценюка, одночасно похитнувши позиції Президента Петра Порошенка.

Аби уникнути в майбутньому нікому не потрібних «гойдалок», обидва керівники України, швидше за все, постараються не нехтувати «превентивною роботою» з парламентаріями, «прізвища яких відомі». В крайньому випадку Порошенко і Яценюк будуть пояснювати співгромадянам неминучі «тимчасові складнощі» всередині держави «деструктивною позицією агентів Путіна».

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити