Своєчасне прийняття закону про корінні народи могло б вберегти Крим - експерт

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1366

В Україні до сьогодні не існує закону, який б розмежовував поняття «корінні народи» та «національні меншини», а також закріпляв би відповідний об’єм прав кожної із груп. Якби Україна своєчасно прийняла законодавство про корінні народи, тоді говорити про повернення Криму, зокрема, мати більш потужну міжнародну підтримку, було б легше.

У цьому переконані експерти, які у переддень Міжнародного дня корінних народів світу обговорювали становище кримських татар на круглому столі «Кримські татари - корінний народ Криму/України».

«Декілька поданих та неприйнятих проектів Верховною Радою, а також відмова України щодо підписання в 2007 році Декларації ООН про права корінних народів стали доволі великою втратою для нашої держави, - переконаний Мустафа Джемілев, народний депутат України. - Адже, якби подібний закон був прийнятий своєчасно, то, можливо, вдалося б уникнути серйозних конфліктів на території Кримського півострова».

«Вперше за весь час української незалежності склалася ситуація, коли справедливе прагнення кримських татар відновити і захистити свої права повністю збігаються з інтересами українського суспільства та нової демократичної влади», – вважає Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

На її думку, будь-яка стратегія повернення анексованого Криму неможлива без повного, всебічного врахування кримськотатарського чинника. Більше того, офіційне законодавче врегулювання статусу кримськотатарського народу як корінного народу Криму та України, – зокрема, визнання їх права на самовизначення згідно з Декларацією ООН про права корінних народів – є дуже важливим для ефективного обстоювання позицій України з огляду на міжнародне право.

За словами Рефата Чубарова, голови Меджлісу кримськотатарського народу, кримські татари, їх права завжди були заручниками специфічного рівня взаємовідносин, які існували між Києвом і Москвою. Та й переважна більшість українських політиків розглядала кримську територію і її населення виключно як електоральний ресурс. Проте з 1991 по 2014 рік, не зважаючи ні на які політичні зміни в Україні, кримські татари розбудовували і зміцнювали свої органи національного самоврядування.

«Ми проводимо свої власні вибори. Ми маємо міцну піраміду, в основі якої більше ніж 230 місцевих меджлісів, які координуються районними, а ті в свою чергу регіональними меджлісами. Ця система мала бути потужним механізмом української держави щодо розбудови Криму як невід’ємної території України», - сказав Рефат Чубаров.

Саме тому, на думку експертів, зараз потрібно правильно виставити пріоритети. Адже небезпека нависла над кримськими татарами і етнічними українцями, які лишилися в Криму, бо вони відверто виступили проти проведення березневого референдуму.

«Ми думаємо, що така послідовність дій, як спочатку завершимо АТО, потім домовимося про деескалацію конфлікту, а потім візьмемося за Крим, неможлива. Сьогодні треба водночас говорити і про завершення АТО, і про витіснення бойовиків зі Східної України, і про звільнення Криму, і про його майбутнє в складі української держави», - додав Рефат Чубаров.

У виступі Андрія Кліменка, головного редактора порталу BlackSeaNews, який представляв також Майдан закордонних справ і Кримський експертний центр, було чітко сформульовано й обґрунтовано бачення майбутнього Криму як національно-територіальної автономії кримськотатарського народу у складі України. На його думку, це положення має бути обов’язково закріплено в новій Конституції України.

Ще один експерт – Рустем Аблятіфов (Інститут громадянського суспільства, Сімферополь-Львів) – представив огляд усіх законодавчих спроб вирішити «статусне» питання кримських татар, а також огляд відповідних рекомендацій міжнародних моніторингових структур.
***
Круглий стіл на тему: «Кримські татари - корінний народ Криму/України» був організований Коаліцією з протидії дискримінації, Центром інформації про права людини та Кримським експертним центром за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Захід відбувся 8 серпня у Києві напередодні Міжнародного дня корінних народів світу.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити