На Олександрійщині попрощались із загиблим героєм (ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1399

Вчора, 22 грудня, у селі Бутівське Олександрійського району попрощалися з 33-річним Олександром Лупаіною, загиблим в зоні АТО.

 

Попрощатися з земляком зібралася вся округа: рідні, близькі, знайомі та однокласники. Приїхало багато друзів з Києва, де Саша жив і працював останні десять років, пише "Моя Олександрія".

Олександра мобілізували повісткою з київського військкомату в середині жовтня. Служив сапером в танковому підрозділі. Як розповідають товариші, що приїхали на похорон, 19 грудня ввечері неподалік від міста Волновахи Донецької області Лупаіна отримав завдання виїхати на розмінування об'єкта. При виконанні бойового завдання група потрапила під обстріл, Саша загинув від смертельного кульового поранення.

- Запам'ятався патріотизмом, - згадує загиблого однополчанин. - У чому патріотизм? Що не сховався від мобілізації, пішов у Збройні Сили незважаючи на небезпеку. Я думаю, він пішов заради сім'ї і сина, хотів їх захистити в першу чергу. Любити рідних, свою землю, це ж не означає носити прапор і тризуб.

Київським друзям Олександр запам'ятався веселуном. Знав тисячі анекдотів. Коли в гуртожитку він приходив на загальну кухню, там завжди ставало жваво. А ще любив у свята збирати сусідів разом.

- Він часто на кухні проводив час, - розповідає сусідка Світлана Коцюруба. - То сам щось готує, то дружині допомагає, нерідко з сином займався приготуванням. Господарем був, любив тепло домашнього вогнища.

- Комунікабельний, завжди допоможе в будь-якій ситуації, - додає столичний приятель Олександр Бичевий. - Наприклад, треба було мені дружину в пологовий будинок відвезти, він відгукнувся без проблем, відвіз на своїй машині. А потім ще раз поверталися, щоб привезти камін.

Після Бутівської школи Олександр пішов на строкову службу в армію, потім закінчив Київський автодорожній інститут. З того часу прижився у столиці. Спочатку працював на вантажній машині в АТП, а останнім часом - розвозив хліб. Любив дружину Оксану, 9-річного сина.

Олександр Лупаіна народився перед Новим роком - 29 грудня 1980-го. Через тиждень йому було б 34. Але цього тижня Бог не дав. Він пішов з життя в передсвяткову пору, у віці Ісуса Христа, залишивши про себе найкращі спогади.

Олександра поховали на сільському кладовищі поруч з батьком Григорієм. Провели почесною вартою. Було православне відспівування. Війна знову забрала одного з кращих.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити