«Ящики» переналаштують на російське «мило». Новини й бойовики - заборонять

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1576

У четвер Верховна Рада мала прийняти у другому читанні і в цілому закон про внесення змін до деяких законів України, що стосуються захисту інформаційного телерадіопростору країни. У вівторок законопроект №1317 депутатів Миколи Княжицького («Народний фронт») і Вадима Денисенка (Блок Петра Порошенка) схвалили в першому читанні.

У сфері, куди намірилися вторгнутися депутати-реформатори, діють Конституція України, три закони - «Про кінематографію», «Про авторське право і суміжні права», «Про телебачення і радіомовлення» - плюс Конвенція про захист прав людини та основних свобод.

Прийняття законопроекту, як пояснюють його автори, «сприятиме підвищенню рівня захисту національної безпеки України та сприятиме зменшенню сепаратистських настроїв у суспільстві і зміцненню авторитету держави». Крім цих, безсумнівно важливих для будь-якої з держав речей, результативне голосування «матиме своїм наслідком створення правового механізму обмеження в Україні публічного використання, зокрема трансляції телерадіоорганізаціями, трансляції в кінотеатрах і т. д., аудіовізуального продукту, який пропагує збройні формування і будь-які інші силові структури держави-окупанта».
Піклувальників контрпропаганди в цьому місці чекає перша пастка.

Справа в тім, що ні в Конституції України, ні в перерахованих вище законах не міститься поняття «держава-окупант». Будь-який студент-правознавець, залучений зацікавленою стороною в суд з метою оскарження заборони по конкретному кінотвору, поставить просте запитання: «А кого ви маєте на увазі під «країною-окупантом» і що це таке взагалі?..».

Аналогічна «вовча яма» чекає і в наступному реченні - про доповнення статті 1646 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, N 51, ст. 1122) частиною п'ятою такого змісту: «Поширення і демонстрація в Україні фільмів, які популяризують правоохоронні органи, збройні сили, інші озброєні військові або силові формування держави-окупанта (крім аудіовізуальних творів радянського виробництва, які були вироблені до серпня 1991 року), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження або демонстрації». Нагадаємо: мінімальна зарплата українця у 2015 році дорівнює (принаймні до липня) 1218 гривням. Розмір штрафу для будь-якого з телеканалів скромним не здаватиметься, надто враховуючи падіння доходів від реклами.

У процесі обговорення законопроекту №1317 від кількох депутатів звучали здивовані питання: мовляв, а якщо у фільмах виробництва СРСР наявне прославляння подвигів оперскладу СМЕРШу або військ НКВД, - з ними як бути?

Ці депутати запропонували розширити перелік «заборонених тем».

Навіть відносно свіжий фільм режисера Сергія Урсуляка «Ліквідація», що оповідає про умиротворення бандитської Одеси після її звільнення від німецьких й румунських окупантів, підпадає під категорію «небажані для перегляду на Україні». Адже в ньому, крім «чистих міліціонерів», фігурують НКВДисти, котрі винищували бандерівське підпілля...

Найсерйозніші правки, природно, чекають Закон України «Про кінематографію». Його 151 статтю в новій редакції пропонується наситити наступним змістом:
«Поширення і демонстрування фільмів, в яких міститься популяризація правоохоронних органів та інших силових формувань держави-окупанта.

1. Поширення і демонстрацію в Україні фільмів, які популяризують правоохоронні органи, збройні сили, інші озброєні військові або силові формування держави-окупанта (крім аудіовізуальних творів радянського виробництва, які були вироблені до серпня 1991 року) заборонено.
2. Фільм вважається таким, що популяризує правоохоронні органи, збройні сили, інші озброєні військові або силові формування держави-окупанта у випадку, якщо у фільмі є принаймні одна з таких ознак:
а) серед головних героїв є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових або силових формувань держави-окупанта;
б) сюжет фільму прямо чи опосередковано пов'язаний з діяльністю правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових або силових формувань держави-окупанта».
/У первинному варіанті законопроект передбачав більше «заборонних критеріїв»: «а) головними героями або персонажами другого плану є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових або силових формувань держави-окупанта, включаючи міліцію, поліцію, військово-морський флот, військово-повітряні війська, внутрішні війська, прикордонні війська, органи, служби державної (федеральної) безпеки і т. д.;
б) сюжет фільму прямо чи опосередковано пов'язаний з якими-небудь діями правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових або силових формувань держави-окупанта, включаючи міліцію, поліцію, військово-морський флот, військово-повітряні війська, внутрішні війська, прикордонні війська, органи, служби державної (федеральної) безпеки і т. д.;
в) принаймні одним з головних героїв фільму або персонажів другого плану є особа, яка вчинила злочин або має намір його вчинити»/

3. Державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частиною першою цієї статті Закону, не видаються.

Державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частиною першою цієї статті, видані до набрання чинності цією статтею Закону, підлягають анулюванню.

Розповсюдження і демонстрування фільмів, зазначених у частині першій цієї статті Закону, тягне за собою накладення на суб'єктів, що здійснюють таке розповсюдження і демонстрування, штрафу в розмірі визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Рішення про накладення штрафу приймає центральними органами виконавчої влади відповідно до компетенції. Порядок накладення і стягнення штрафів за порушення законодавства про кінематографію затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.

Суми штрафів за порушення законодавства про кінематографію зараховуються до Державного бюджету України. У разі якщо протягом 30 днів від дати винесення рішення про накладення штрафу штраф не був сплачений порушником добровільно, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, звертається до суду з відповідним позовом».

Члени Ради з проросійських депутатських груп вбачають у щойно процитованих нововведеннях благодатну корупційну «ниву». Їх думку поділяє і член фракції БПП Микола Томенко: «В дрібницях дуже багато проблем, які можуть нам зашкодити. Бо чиновник, який розглядатиме фільм виходячи з відповідних статей, може створити великі проблеми. Потрібно сформулювати норми таким чином, щоб не чиновник пояснював, а все було чітко прописано в законі».

Члени профільного парламентського комітету з культури і духовності запропонували не забороняти аудіовізуальні твори радянського виробництва, виготовлені до серпня 1991 року. Відповідальність за поширення заборонених фільмів ці депутати запропонували передбачити у Кодексі України про адміністративні правопорушення, доповнивши його статтею 164-6.

Голова профільного комітету Микола Княжицький (він же автор законопроекту) нарікає: зареєструвавши документ у секретаріаті ВР ще 12 грудня, він мало не «з боєм» домігся його постановки на голосування. Мовляв, заважали «лобісти російського телепродукту».
«Патріотичні» і «спецназівські» російські фільми та серіали дійсно переважають на українських телеекранах, займаючи в будь-який період року більшу частину ефірного часу. Всього ж російський телепродукт «розташовується» на трьох чвертях телеефіру, залишаючи українському та зарубіжному від сили 25%. Придбання будь-якого з російських серіалів обходиться українським телеканалам на пару тисяч зелених дорожче, ніж покупка зарубіжних стрічок.

Накопичивши по парі «вивільнених» тисяч з кожного не купленого російського кінотвору, можна тепер замовити на Заході більшу кількість «найменувань товару».
Заковика в тому, чи сприйме його масовий український телеглядач?

Переглядаючи серіал про міліціонерів-перевертнів, він миттєво впізнає в його героях/антигероїв знайомі риси земляків-дільничних або розшуковиків. Корупційні схеми, які застосовуються в російській поліції та українській міліції, теж схожі. Зате в західних серіалах практично все - чуже. Починаючи від відмінності в законодавстві, назв/функцій силових підрозділів - і кінчаючи ментальністю поліцейських і ФБРівців.

… Судячи з останнього запису на офіційному сайті Верховної Ради щодо долі законопроекту 1317, - відповідну постанову «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» спікер парламенту Володимир Гройсман 17 січня таки підписав.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити