Що чекати кіровоградцям від переходу на ринкову економіку європейського зразка

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1382

Ринкові реформи, якими у 90-ті роки українці були достатньо налякані, повертаються. Підписано Угоду про асоціацію з ЄС, яка зобов'язує державу перейти, а всіх нас - пережити цей перехід на ринкову економіку європейського зразка.


На початку ринкових реформ змінювати потрібно було економіку адміністративно-командного типу з тотальним монополізмом: і власності, і прийняття рішень. А в усі роки незалежності зміни відбувалися без послідовної стратегії розвитку і ринкова інфраструктура практично так і залишилася нерозвиненою і недостатньо якісною.

Також експертами визнано, що на розвиток економіки впливає розвиток системи освіти, професійного навчання, медичного обслуговування, відпочинку, культури тощо – те, якість чого кожен мешканець України прагне покращити.

Реформування 90-х у Кіровограді

У Кіровограді прикладом неоднозначності ринкових реформ 90-х є завод «Друкмаш».

В радянські часи і до 1995 року це підприємство було одним з основних виробників друкарських електромеханічних і електронних машин. Завод випускав кілька марок друкарських машинок серед яких: «Ятрань», «Елема» та «Лілея».

Як стверджує сьогоднішній директор підприємства ТОВ «Друкмаш-центр»(виникло на базі заводу «Друкмаш») Людмила Шубіна, обладнання на заводі на той час було унікальним і при раціональному підході до банкрутства справа би не дійшла. «Призначений державою директор не був зацікавлений в розвитку, продукція ставала неконкурентоспроможною, а перепрофілюванням ніхто не займався», - розповідає Людмила Шубіна, яка працювала на цьому підприємстві з 1974 року. На початку 90-х державою заводу було виділено кошти на запуск виробництва засобів реабілітації інвалідів. Але керівництво витратило кошти на виплату заборгованостей по зарплаті, а не на переобладнання виробництва. Відповідно, вже у 1995 році частину обладнання було за копійки продано за кордон і «Друкмаш» збанкрутував. Тим часом Людмила Шубіна вже очолювала одне з дочірніх підприємств заводу. Саме її невелике підприємство перехопило ініціативу створення засобів реабілітації і поступово, за 12 років, викупило частину обладнання і промислові площі колишнього заводу. Так було створено підприємство «Друкмаш-центр». Тепер в цехах, де колись виготовляли друкарські машинки, створюють інвалідні коляски, протези молочної залози та інші протезно-ортопедичні вироби. Підприємство також спеціалізується на самому протезуванні і навіть реабілітації інвалідів.

Але таких успішних підприємств як «Друкмаш-центр» на Кіровоградщині небагато. Більшість приватизованих підприємств було взагалі закрито. Тим часом наші сусіди по Європі пройшли шлях реформування більш успішно.

90-ті в Європі

Центральна Європа та Югославія ще до початку 90-х робили спробу переходу до ринкової економіки. І шлях до ринкової економіки був складнішим, ніж очікували. Реформи тут проводилися за схожим сценарієм, але з різною швидкістю. Деякі країни (наприклад, Польща) зважилися на різкі зміни, деякі вирішили проводити реформи поетапно. Перехідний період у реформуванні неодмінно супроводжувався сильним падінням ВВП. За даними МВФ, втрати Польщі за перші 3 роки реформування економіки склали 13%, до 25% - у Болгарії та Румунії, 30-40% - у країнах Балтії, Росії та України, і 50 відсотків - у Молдові.

Результати реформування теж були дуже нерівномірними. Ті, хто був краще підготовлений до реформ (Центральна Європа, країни Балтії) і країни, які застосовували так звану "шокову терапію" (Польша) залишилися у виграші і легше пережили кризу 1997-98 років.

У нас же зміни відбувалися дуже повільно і при цьому не було створено сприятливого середовища для ведення бізнесу, що вимагає реформування законодавства, адміністративної, інституційної реформ в цілому ряді галузей, і, «як правило, це не є першочерговим питанням, коли країни тільки починають перехід до ринкового господарювання, тому такі реформи в багатьох випадках відкладалися »- зазначає Любов Акуленко, координатор Інформаційної кампанії «Сильніші разом!». І в той же час це саме та галузь реформ, яка дає країнам передумови до довгострокового зростання.

Ефективність таких змін сьогодні визнають і кіровоградські підприємці. Так Руслан Сотір, директор ТОВ "Інноваційне підприємство Будкомплектсервіс", яке виконує ремонтно-будівельні по монтажу опалювальних котлів та ремонту котелень вважає, що Україні найбільше підходить економічна модель таких країн як Польша та країни Балтії.

«Ці країни протягом незначного часу змогли перебудувати свою економіку. Польща зараз є країною, що зайняла одне із перших місць в забезпеченні Євросоюзу продовольчою продукціею та продукцією легкої промисловості. Часу для реформ у нас дуже мало, тому вигадувати «велосипед» для Украіни не потрібно - так як знову буде на виході щось непрацююче,забюрократизоване та корумповане», - вважає підприємець.

Польща почала процес реформ у 1989 році. Початкові економічні умови в країні були вкрай несприятливими. Більшість цін штучно встановлювали, початкові спроби лібералізації кредитного ринку та фіскальних дефіцитів призвели до гіперінфляції. Тоді міністр фінансів і один з провідних польських економістів Лєшек Бальцерович розробив програму переходу Польщі до ринкової економіки. Державні компанії, які були неефективними, припинили свою діяльність, було заборонено пільгове кредитування державних компаній, а відсотки по кредитах стали пов'язувати з показником інфляції, було обмежено зростання заробітної плати, щоб не створювати додатковий тиск на національну валюту.

В результаті, 20% поляків (1,1 млн.) стали безробітними, але вже у 1992 році було створено понад 600 тис. приватних компаній, які забезпечили роботою 1,5 млн. працівників.

Україна і ЄС- нові 90-ті?

Приєднання нових країн до ЄС кожного разу мало вплив як на окремі економіки, так і на економіку Євросоюзу в цілому. Нові країни отримували зростання руху робочої сили і капіталу, інституціональні реформи і розвиток регуляторної бази, доступ до європейських фондів (фінансування проектів).

Для таких країн як Україна лібералізація торгівлі (ринок відкритий, торгувати можна без мит) може допомогти вийти на нові ринки, відновитися після розвалу соціалістичної економіки і розриву господарських зв'язків. Лібералізація ринку праці може мати і негативний ефект - зростання міграції в більш стабільні і розвинені країни "старої Європи".

Також для нових членів Союзу відкриваються можливості для отримання фінансування з фондів ЄС. Це допомога зі структурних фондів (спеціальна допомога по зменшенню розриву в розвитку між регіонами), допомога сільськогосподарському сектору та ін.

Тим не менш країни Європи також «зачіпає» криза. «Для нових членів криза 2008-2013 років був найскладнішим періодом, оскільки вони були економічно найменш стійкими» - констатує аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Дмитро Науменко. У той же час країни ЦСЄ також по-різному пережили кризу: наприклад, Балтійські країни постраждали досить сильно (наприклад, у Латвії ВВП скоротився на чверть), тоді як Польщу криза майже не зачепила. Тим не менше, «саме ринкові реформи дають країні перспективи сталого розвитку і зростання економіки. ЄС, у свою чергу, пропонує апробовані програми розвитку і переходу до ринкових механізмів, якими Україна може і повинна скористатися »- вважають аналітики Інформаційної кампанії «Сильніша разом!»

Зоя Лебідь

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити