Річниця протистоянь на кіровоградському Євромайдані: що змінилось за рік? (ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1463

Сьогодні виповнюється рік, як на тодішній ще площі імені Кірова в Кіровограді обласна влада організувала забарикадувалась від мирних протестантів і виставила проти людей "антимайдан" із тітушок.


Почалось все із публічної заяви тодішнього голови Кіровоградської ОДА Андрія Ніколаєнка про те, що він має інформацію про провокації і плани штурмувати будівлю ОДА. Хоча до того жодних спроб захопити будівлю ніхто із кіровоградських Євромайданівців не здійснював.

 

Того дня на противагу євромайданівцям привезли автобуси бюджетників, яким вручили прапори «Партії регіонів», а поперед міліції поставили тітушок, які мали здійснювати провокації.

Окрім характерної зовнішності, їх вирізняли будівельні каски і однакові жовті рукавички.

Того дня на площі пролилася перша кров. Гумовим молотком тітушки розбили голову фермеру з Бобринця Віктору Чміленку. Після почалась хвиля арештів.

Наступного дня на кіровоградському форумі «РКС» зявилось звернення до Ніколаєвнка від анонімного користувача. Подаємо його без змін і правок.

«Андрей Николаенко.
Вчера я был на площади Кирова. Пришел на митинг, потому что считаю себя не равнодушным жителем города и мне не все равно, что с ним случится. Я никогда не выступал за насильственную смену власти и прочие безобразия. Я пришел туда с осознанием того, что в случае экстремизма буду всячески удерживать некоторых молодых людей от необдуманных действий.

Первое, что мне кинулось в глаза, это молодой человек с вилами на памятнике, театрально-постановочно размахивавший ими, на глазах у всего города.
Я подошел к нему, сделал замечание, что только провокаторы могут делать подобное.
Молодой человек пообещал мне, что вила это стёб и они в ход не пойдут.
Далее я увидел картину, которая еще более повергла меня в шок – это забаррикадированные окна ОГА!
У меня вопрос от кого ? Для чего? Зачем нагнетать? От меня? От моей жены? От кого вы забаррикадировались господин чиновник?

Еще у меня вопрос, кто были люди, которые стояли на входе перед администрацией и кордоном милиции?
Извините меня, но среди них было большое количество откровенных урок и наркоманов.
Зачем вы привели их под администрацию? С какой целью? Неужели защищать Кировоградскую ОГА больше некому? Неужели наркозависимые и антисоциальные элементы это ваша опора и надежда? Подумайте об этом, что вы делаете?

ВЫ ОТКРЫЛИ ЯЩИК ПАНДОРЫ!

Это крах! И в первую очередь ваш, как руководителя! Вам никто этого не простит!
Далее, меня глубоко возмутило, что шпана прицепила себе георгиевские ленточки, что это за бред и унижение памяти предков. Что это за новоиспеченные «георгиевские кавалеры»?

Неужели наши деды воевали за то, чтобы сейчас власть позволяла боевой лентой разграничивать народ на своих и чужих? Это маразм! Это безнравственно! Это кретинизм!
Особенно вызвало у меня негодование, что эти ленточки привязали себе урки!
Думаю, покойные ветераны в гробу должны перевернуться от такого позора!

Я не буду говорить о том, как «георгиевский кавалер» ударил фермера молотком по голове, а прочие «кавалеры» демонстрировали уголовные знаки в сторону протестантов, что на их языке значит, «поставлю на пику», «не прощу», «отомщу».Этого достаточно есть в иннете.

Знаете, Андрей Николаенко, в первый день вашего губернаторства, рухнула труба на котельне Нового поселка, это было ЧП. Да, все устранили, хотя трубу не восстановили, как обещали .И хотя я не «забобонный», но Провидение предупреждало вас о том, чтобы вы хорошо думали о своих действиях. Вы к сожалению не прислушались и теперь ведете нашу область к краху. И это я понял вчера. Потому что дальше будет еще хуже. »

Минув рік. Як ми оцінюють тогорічні події учасники кіровоградського Євромайдану, розпитало активістів видання «З перших уст».

Олександр РАТУШНЯК, викладач Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, безпідставно засуджений до позбавлення волі:
– На першому в новому році засіданні Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про реформу судочинства в Україні, який передбачає переатестацію всіх суддів, перевірку їхнього майна, ведення на кожного з них досьє та ін. Щоправда, віри у те, що він дійсно буде дієвим, а не «фільчиною грамотою» на кшталт «Закону про очищення влади», немає. Те, як діє люстраційне законодавство, кіровоградці вже побачили на власні очі. І чиновники-регіонали, і судді причетні до репресій, продовжують обіймати свої крісла. Більше того, у відсутності реальної люстрації починають звинувачувати самих майданівців, мовляв, ви не добиваєтеся їхньої відставки, бо вам заплатили за мовчання.
Оскільки ці закиди стосуються мене особисто, то вважаю за необхідне сказати наступне. Судді самі у відставку не підуть, їх треба до цього стимулювати. Після перемоги Майдану при Верховній Раді було створено спеціальну комісію з перевірки діяльності суддів під час Революції Гідності, яка мала на меті відновити довіру до судової влади в Україні. Однак за вісім із гаком місяців роботи цієї комісії так і не було покарано жодного судді. Ще у червні минулого року я подав своє клопотання щодо суддів, які приймали рішення про моє ув’язнення і «помилування». Наприкінці вересня я навіть отримав відповідь, у якій ішлося, що моє клопотання взяте до уваги і вже проводиться перевірка дій судді Є. Завгороднього. Наприкінці зазначалося, що про результати вказаної перевірки мені буде повідомлено пізніше. З тих пір від Тимчасової комісії жодної інформації.
Броніслав КУМАНСЬКИЙ, журналіст:
– Майдан змінив багато чого у свідомості українців, у тому числі кіровоградців. Але не всіх. Залишилося ще чимало тих, хто, прикладаючи праву руку до грудей при звуках Гімну України, лівою рукою тримає в кишені дулю. Мене, наприклад, обурила позиція, зайнята керівництвом обласної держтелерадіокомпанії стосовно резонансу, викликаного ситуацією навколо каналу «Інтер» з приводу трансляції в новорічну ніч одного з російських «блакитних вогників». Цитую першого заступника генерального директора Андрія Богдановича (газета «Народне слово»): «Вони порушили закон? Ні. А моральні принципи у всіх свої. Крапка». Генеральний директор Вадим Мурований: «Ситуація надумана. Як комерційний канал «Інтер» зробив абсолютно правильний вибір. Вони думають передусім про глядача: не втратити своїх симпатиків і залучити тих, хто ще не визначився з вибором. «Інтер» не вважає російських артистів ворогами». Знову Богданович: «Кобзон, Охлобистін, Газманов знімаються тільки в класному продукті».
Що й казати, «класні хлопці»! Охлобистін пропонує на прапорі України «заменить вилку на свинью» і бажає нам, «чтобы у вас взорвали все энергоблоки, чтобы вы все умерли». Кобзон називає Гімн України «нацистським» і розповідає баєчки про те, як у 1944-45 роках «бандеровцы терроризировали Донецк (!)», сплутавши при цьому московську кримінальну банду «Черная кошка» з українськими повстанцями. А вокальне тріо пропутінських патріотів у складі Кобзона, Газманова і Валерії під Новий рік висміюють санкції проти них, улюблених, за публічну підтримку окупації Криму. Ось такий «класний продукт» і його виконавці транслюються на телеекранах України. До речі, не тільки «Інтером», і це, між іншим, відзначено у рішенні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Що ж до того, що «моральні принципи у всіх свої», то це й справді так, якщо згадати поведінку кіровоградської ТРК під час минулорічного Майдану.
А тепер – резюме. Коли формально, т о ні «Інтер», ні інші телеканали закону не порушили. Але є й інший бік питання. І Кобзон, і Газманов, і Валерія оголошені в Україні персонами нон-грата. Це означає не тільки заборону їхнього фізичного перебування в нашій країні, а й передбачає нон грата віртуального – на радіо, теле- і кіноекранах. І нехтування суттю даного положення межує з порушенням закону. Крапка.
Зоя ЛЕБІДЬ, активістка кіровоградського Євромайдану:
– У лютому 2014-го барикади і «тітушки» з’явилися у Кіровограді як засіб боротьби проти, цитую тодішнього голову облдержадміністрації А. Ніколаєнка, «радикалів та спеціально підготовлених бойових груп з інших регіонів України». На той момент для мене це виглядало як штучна істерія і провокація, оскільки жодних захоплень адмінприміщень активісти Євромайдану на той момент не планували. Навпаки, мішки у вікнах ОДА та засилля «тітушок» стали приводом для того, щоб говорити «а може, і справді – будемо штурмувати?»
Істерія представників влади мене не дивувала, дивувало ставлення до цього держслужбовців і бюджетників, яких кілька днів підряд приводили на Антимайдан під стіни ОДА. Дехто з них мовчки спостерігав за тим, що відбувається, але багато було й таких, хто з ентузіазмом підхоплювали «мы против конфликтов», «законная власть» й інші маніпулятивні лозунги тодішньої влади. Не зважаючи на те, що саме їх у примусовому порядку у вихідні дні виводили на мітинги, порушуючи і трудове законодавство й елементарні права людини. Окрема тема – це керівники установ, які не тільки виводили підлеглих, а й очолювали процеси так би мовити. На сьогодні більшість з них і надалі займають посади в обласній державній адміністрації. І ми говоримо, що нічого не змінюється. Звичайно – не змінюється. Люди, які звикли до підлеглих ставитися як до безправних істот і виконувати навіть злочинні вказівки керівництва, продовжують керувати областю. В принципі такі підлеглі потрібні. Особливо коли нічого не змінювати в корупційних і тіньових схемах. Що я і бачу сьогодні, майже через рік після Революції Гідності.
Сергій ЗАПОРОЖАН, активіст Євромайдану, нині член виконкому Кіровоградської міської ради:
– 26 січня минулого року стало рубіконом, коли влада остаточно вирішила силовими методами задушити мирний Євромайдан. У цьому місцевим ніколаєнкам і членам «єдиної команди» Ларіна з усіх сил допомагали душити демократію парламентарі, які 16 січня проголосували за «диктаторські закони» ( більше трьох не збиратися, камуфляж не носити, автоколонами не їздити і, взагалі, на мітингах нічого робити тощо), та, очевидно, і сам Ларін долучився креативними порадами як чільний посадовець АП Януковича. У Кіровограді почали робити фортецю з будівлі ОДА, почалися масові обшуки, виклики на допити, арешти активістів Євромайдану. Пролилася кров, але все гучніше Майдан стали називати Революцією Гідності. Влада і кремлівські карлики не прорахували здатність українців не просто обурюватися, а зі зброєю в руках відстоювати свою волю, державну незалежність! Дехто не зрозумів це й до сьогодні, бо не припиняє лізти своїми брудними чобітьми на нашу землю.
За рік ми багато чого втратили і багатьох Українців, захисників Вітчизни, провели у кращі світи. Це болить і ятрить рану в серці щодня. Але здобуваємо ми більше. Здобуваємо політичну націю, державницьку націю, повагу у всьому світі. Здобуваємо майбутнє нашим дітям і онукам. Всі ці жертви варті цього і варті вічної пам’яті про них. Якби довелося пройти той самий шлях спочатку, я ні на мить не завагався б.
Суспільство попереду влади у розумінні перспектив України, а тому попереду багато роботи. Зміна системи влади, ліквідація тотальної корупції у судах, прокуратурі та міліції ( всі сидять на місцях), подолання олігархату – це лише перші кроки, які треба здійснити на шляху до європейської України.

Фото з архіву "Гречки"

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
+5 # Горожанин 26.01.2015, 22:19
А через день будет ровно 1 год после полит.арестов активистов. И ровно ничего не сделано за этот год... Хоть имена и фамилии тех 18 человек, кто безвинно пострадал, вспомните Вы.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити