Будівництво фортеці – трудовий концтабір доньки Петра І

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 7110

У січні 1752 року імператриця Єлисавета Романова підписала указ про заснування фортеці св. Єлисавети, на місці якої пізніше виник нинішній Кіровоград.

 

У роки незалежності України в місцевих ЗМІ, календарях, брошурах, книгах завдяки виявленню зацікавленості в минувшині нашого граду вже не тільки істориків, а й аматорів-краєзнавців, почали створюватися гіпотези, версії, припущення, легенди, вигадки. Зупинимось на деяких із тих, які не набули підтвердження історичними джерелами.

1. Фортеця св. Єлисавети названа іменем матері Івана-Хрестителя св. Праведної Єлисавети. Насправді, до січневого указу про заснування укріплення та грудневого дня народження його авторки Єлисавети Романової ближчими у православному календарі є дні інших святих з таким іменем. В календарі немає окремого дня вказаної святої праведної Єлисавети, а є спільний день з її чоловіком святим пророком Захарією. Її іменем не було ніколи названо жодної церкви в Єлисаветграді, єлисаветградських провінції та повіті. У кримському селищі Чорноморському є церква, названа спільно іменами обох святих цієї сім’ї. Там пояснюють, що окремо ім’я св. праведної Єлисавети (як це хотів засновник будівництва тієї церкви у ХІХ столітті граф Воронцов) без чоловіка св. Захарії не увічнюється. Це підтверджується й планом будівництва нової, кам’яної Троїцької церкви у фортеці св. Єлисавети з преділом святих Захарія та Єлисавети у середині ХVІІІ століття.

2. Фортеця була збудована для захисту переселених з Балкан сербів від турків та татар. Насправді, в указі про будівництво турки й татари не згадуються. Водночас попереджуються запорозькі козаки про недопущення перешкод спорудженню. До фортеці було приписано військову команду Новосіченського ретраншементу, з якої росіяни наглядали над Запорозькою Січчю.

3. Указ про заснування від 11 січня 1752 року на новий (теперішній) стиль переводиться як 24 січня. Насправді, дати ХVІІІ століття із Юліанського на Григоріанський календар за встановленим християнською церквою ще в ХVІ столітті порядком переводяться шляхом додавання 11 днів. Тобто, 11 + 11 = 22 січня, що й є сьогодні офіційною річницею указу.

4. Фортеця св. Єлисавети є найбільшою з-поміж земляних укріплень Європи. Насправді, у кілька разів більшою за нашу є фортеця болгар на Волзі.

5. Фортеця стала південним форпостом слов’янського православ’я. Насправді, це був не християнський, а військовий об’єкт, споруджений для прикриття поселення колоністів із Балкан Нової Сербії, під котре Петербург депортував з Буго-Дніпровського межиріччя місцевих православних (!) українців.

6. Фортецю збудували українці, серби, росіяни, валахи та греки. В дійсності ж понад п’ять тисяч мешканців з Лівобережних українських козацьких полків царська влада примусили будувати російський колонізаційний форпост. За кілька місяців 71 українець помер на цій, фактично каторжній, царициній будові, 230 хворих були відпущені через неможливість працювати далі, 855 мусили тікати з цього “форпосту”. Про його “слов’янський православний” характер “свідчить” те, що керівник будівельних робіт і більшість командирів фортеці були німцями. Через два десятиріччя 100-тисячна російська армія вийшла з-під фортеці св. Єлисавети, ліквідувала православну Запорізьку Січ, українську старшину було заслано до Соловків та Сибіру. Відібрані в християн-козаків землі німкеня Катерина ІІ роздавала сербським, російським, німецьким та іншим поміщикам. Гарнізон фортеці перехоплював і заарештовував українських гайдамаків, які йшли в захоплені католицькою Річчю Посполитою західні й північні землі краю боротися проти польських поміщиків.

Не будемо спростовувати лише чи то легенду, чи то вигадку про появу найгарніших у світі жінок на території міста. Спадкоємиці краси уличанок, амазонок, козачок, селянок, лелеківчанок, завадівчанок, балківчанок, інгульчанок своїми поставою, поглядом, усмішкою сьогодні не дадуть цього заперечити чи бодай піддати сумніву. І якби чоловіки більше думали не про народжених в чужих землях цариць Єлисавету й Катерину, а про кіровоградських чарівних царівен, то наше місто стало б кращим, добрішим, затишнішим, гармонічнішим.

Сергій ШЕВЧЕНКО

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
-2 # Олег 03.02.2015, 19:56
одни легенды заменяют другими, все на благо политической ситуации и для сиюминутного использования. история как наука умирает и заменяется пропагандой.
по существу вопроса
1 крепость строилась там, где проходил путь крымских татар из южных степей в сторону Москвы, которую они регулярно жгли и грабили аж до времен Петра Первого и эта опасность всегда оставалась реальной. грабили татары и все украинские поселения встреченные ими по дороге. к стати именно поэтому на Украине, самое популярное животное - свинья. свинину татары не ели и поэтому не забирали у селян. естественно этой дорогой пользовались и Запорожские козаки, тоже не самые миролюбивые и добродушные люди. Козаки в свое время вместе с поляками и литовцами брали и жгли Москву. вообще идеализировать их не стоит. достоверно известно, что грабили селян они не хуже, чем татары. "шугу, шугу, козак с лугу", так в селах пугали детей , да и сейчас еще некоторые помнят это выражение. даже народный герой Богдан Хмельницкий, заплатил дань татарам за военную помощь, рабами из местного населения ( разрешил им брать ясыр). соответственно, государство защищая свои территории и население, стремилось обезопасить себя от такой вольницы, которая никому не подчинялась, ни перед кем не отчитывалась и в любой момент могла перейти на сторону врага или ударить в спину. что собственно и происходило как во времена Мазепы так и раньше.
2 гибель рабочих на стройке, в те времена, была обычным явлением. на строительстве Санкт Петербурга вообще трупы не считали. не стоит это приравнивать это к концлагерю, это практиковалось и в других европейских странах, там даже на строительство новых колоний отправляли на другой конец света.
3 конечно территория где строилась крепость не была совершенно пустой. были тут отдельные хутора и зимовники, но это были практически не постоянные поселения, в виду постоянных набегов татар. только благодаря крепости , тут началось не только заселение пустоши, но и значительный рост украинского населения, которое уже не боялось попасть в рабство и не уничтожалось при очередном набеге. об этом свидетельствует преобладание в любом из сел нашего края именно украинцев над всеми другими национальностям и.
4 можно считать и пересчитывать календари и даты, но факт останется. крепость называлась "Святой Елизаветы", а не Елизаветы или "императрицы Елизаветы". глупости, что императрица считала себя святой, оставьте для идеологической обработки школьников.
5 почти сразу после постройки , крепость потеряла свое стратегическое значение, но все же она однажды остановила продвижение татар только самим фактом своего существования.
6 земляных крепостей в Европе , действительно великое множество и есть в очень хорошей сохранности и куда более интересные чем наша. смотрите в Гугле, особенно по западной европе есть красивые.
7 легенды, про то почему в Кировограде очень красивые девушки, радуют местных мужчин, как патриотов, но похожие на них сказки, я слышал почти в каждом втором городе Украины. разница была, только в том, кто завез туда, этих самых красавиц. в одних местах, это был какой либо польский пан, в других, отчаянный козак или атаман, решивший обзавестись гаремом, на турецкий манер. в общем везде свои герои, и везде самые красивые в Украине девушки. с этим спорить действительно бесполезно . но я попробую, в Кировограде из коренного населения,довое нных лет , осталось не более 5%. я лично опрашивая всех знакомых, из более, чем двухсот человек, насчитал шестерых, чьи предки жили здесь до революции. еще можно прибавит 50% приехавших из соседних сел за последние 60 лет. но в Елисаветграду они не имели никакого генетического отношения. а вот дореволюционные исследователи, приписывали красоту местных женщин, необыкновенному смешению кровей, как то еврейских,сербс ких, болгарских, украинских и русских. правда и понятия о красоте в те времена, несколько отличались от нынешних. а вот количество еврейского населения в некоторые годы доходил в Елисаветграде до 50%.
и вот про переименования. ужасное название Кировоград навеки прилипло к этому городу. вернуть старое историческое название, не позволят националисты. придумать новое не могут по многим причинам. каждый из местных поэтов, краеведов, писателей и чиновников, хочет быть автором нового названия для города, что бы войти в историю. каждый их них собирает для этого свою группировку они грызутся между собой, за приоритет. все их названия высосаны из пальца и годятся в лучшем случае, для названия села или хутора. послушайте сами как они звучат.
Степоград, Тибилевичи, Зинковецк,Ингул ьское,Велики Лелеки, Бугоград,Новоко зачин,Бугогарди евск и наконец Златопиль. последнее название самое уникальное, его имеют уже несколько сел и поселков у Украине, что приведет к очередной путанице и кроме того в самой Кировоградской области существует такое название ( бывшее еврейское местечко, ныне вымирающий пригород Новомиргорода) ой забыл еще (Долеград, Доброград, Перлинодар) ну в общем с таким творческим подходом мы станем посмешищем для всей Украины. Кировоград плохо и новое еще хуже. в общем удачи, похоже , что количество, никак не перерастает в качество.
Цитата
 
 
+1 # Сергій 01.02.2015, 11:13
Цікаво, яку думку має автор щодо перейменування міста?
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити